Court ruling № 139683088, 08.09.2026, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Cправа № 127/30704/26

Провадження № 1-кс/127/11614/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_5 на повідомлення їй про підозру від 12 серпня 2026 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, в рамках кримінального провадження №42024240000000050, внесеного до ЄРДР 09 серпня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_5 на повідомлення їй про підозру від 12 серпня 2026 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, в рамках кримінального провадження №42024240000000050, внесеного до ЄРДР 09 серпня 2024 року.

Скарга мотивована тим, що в провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження № 42024240000000050 від 09.08.2024, у якому ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 365-2 та ч. 3 ст. 362 КК України.

30.04.2026 ОСОБА_5 уперше повідомлено про підозру щодо реєстраційних дій від 07.03.2024 та 03.04.2024. 28.05.2026 їй вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23.07.2026 у справі № 127/23209/26, провадження № 11-cc/801/763/2026, обидва повідомлення скасовано. Апеляційний суд установив, що надані стороною обвинувачення матеріали не містять достатньої фактичної основи обов`язкових ознак інкримінованих кримінальних правопорушень.

12.08.2026, лише через двадцять днів після постановлення остаточної ухвали, слідчий ОСОБА_6 за погодженням прокурора ОСОБА_3 знову вручив ОСОБА_5 повідомлення про підозру у тому ж кримінальному провадженні, за тими ж статтями КК України, щодо тих же двох реєстраційних епізодів, тих самих покупців, об`єктів майна, реєстраційних записів, сум нібито заподіяної шкоди та виправлень від 20.09.2024.

Як зазначається в скарзі, нове повідомлення не ґрунтується на новій фактичній основі. У ньому до опису тих самих подій додано слова «з корисливих мотивів», «отримання плати», «бажаючи настання негативних наслідків», однак не показано, які нові фактичні дані були отримані після ухвали апеляційного суду від 23.07.2026 підтвердили кожну обов`язкову ознаку, відсутність якої встановив апеляційний суд. Після повторного повідомлення про підозру підозрювано навіть не допитано, а через тринадцять днів розслідування оголошено завершеним. На переконання ОСОБА_5 такі обставини свідчать про те, що нове повідомлення про підозру не стало результатом нового розслідування, а було використане для формального відновлення скасованого статусу підозрюваної перед направленням обвинувального акту до суду. За таких обставин повідомлення про підозру від 12.08.2026, на її переконання, не відповідає п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, не досягає стандарту обґрунтованої підозри та підлягає скасуванню.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_5 звернулась до суду із даною скаргою, в якій просила суд скасувати повідомлення їй про підозру від 12 серпня 2026 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, в рамках кримінального провадження №42024240000000050, внесеного до ЄРДР 09 серпня 2024 року.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою скаргу підтримала в повному обсязі за викладених у ній обставин та просила її вимоги задовільнити. Окрім того, у своїх поясненнях суду повідомила, що на даний час у кримінальному провадженні №42024240000000050 стороною обвинувачення на виконання вимог статті 290 КПК України повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, всупереч тому, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2026 у справі №127/18821/26 у даному кримінальному провадженні призначено судово-економічну експертизу, метою проведення якої є підтвердження або спростування факту завдання діями приватного нотаріуса матеріальної шкоди та визначення її розміру. Станом на даний час зазначена експертиза ще не проведена. На переконання особи, яка подала скаргу, наведені обставини є свідченням порушення стороною обвинувачення принципів об`єктивності, повноти та всебічності здійснення досудового розслідування, а також необґрунтованості повідомлення про підозру від 12.08.2026.

Прокурор відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 заперечив проти задоволення вимог даної скарги, оскільки вважає її невмотивованою та безпідставною. У своїх поясненнях зазначив, що попереднє повідомлення ОСОБА_4 про підозру, яке було скасоване Вінницьким апеляційним судом, не має жодного відношення до предмету розгляду даної скарги, а посилання підозрюваної на такі обставини є маніпулятивними. Також зазначив, що, дійсно, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2026 у кримінальному провадженні №42024240000000050 призначено судово-економічну експертизу, однак, оскільки її призначення фактично було ініційоване стороною захисту, та після її проведення висновок експерта має бути наданий саме стороні захисту, відсутність такого експертного висновку не є свідченням неповноти досудового розслідування або необґрунтованості повідомлення ОСОБА_5 про підозру. Також прокурор звернув увагу суду на порушення, на його думку, підозрюваною ОСОБА_5 положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України при зверненні до суду з даною скаргою, оскільки скарга на повідомлення про підозру в даному випадку подана нею до спливу двох місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину та після повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, що, в свою чергу, також свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог даної скарги.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності уповноважених осіб під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.

Так п.10 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право підозрюваного, його захисника чи законного представника оскаржити повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

За змістом п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні розпочинається стадія притягнення особи до кримінальної відповідальності

Таким чином, повідомлення особі про підозру є процесуальним рішенням, з моменту прийняття якого особа набуває статусу підозрюваного та щодо неї розпочинається стадія притягнення до кримінальної відповідальності.

В ході судового розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024240000000050, відомості про яке внесено до ЄРДР 09.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 362, ч.ч. 2, 3 ст. 365-2 КК України.

12 серпня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України.

Як слідує зі змісту вказаного вище повідомлення про підозру, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 є приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу на підставі наказу Міністерства юстиції України №1567/5 від 15.07.2010 та свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8220.

Так, ОСОБА_5 будучи приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, маючи право доступу до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, створення та функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, в тому числі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до повноважень державного реєстратора, володіючи ідентифікатором доступу до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, в тому числі автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане зі зловживанням повноваженнями нотаріуса, за наступних обставин.

Установлено, що 02.02.2024 за результатами проведення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях аукціону з продажу (приватизації) будівлі, площею 1330,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , за ціною 3600000 грн., став переможцем та власником будівлі сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв.м, розташованої за зазначеною адресою.

Надалі, 07.03.2024, перебуваючи на своєму робочому місці , за адресою: пр-т. Коцюбинського, буд. 78, корп. В, у м. Вінниця приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчено договір купівлі продажу об`єкта малої приватизації окремого майна будівлі сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею саме 1330,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковувалося на балансі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», за результатами електронного аукціону без умов, право власності на яке в складі комплексу будівель та споруд, загальною площею 3343 кв. м, за зазначеною адресою в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано за Державним агентством лісових ресурсів України.

Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації окремого майна будівлі сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 2.1 розділу 2 Договору визначено, що право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору, його нотаріального посвідчення та підписання акту приймання передачі об`єкта приватизації. У подальшому нотаріус ОСОБА_5 , отримала від ОСОБА_7 , заяву про державну реєстрацію прав від 07.03.2024, яку зареєструвала у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (надалі Реєстр) під № 59829321 та Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації окремого майна будівлі сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якої сформовано реєстраційну справу.

За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав, поданої ОСОБА_7 , приватний нотаріус ОСОБА_5 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.03.2024, яке зареєструвала в Реєстрі за № 71961716.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 07.03.2024 у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у виді безпідставного отримання права власності на іншу частину комплексу будівель та споруд площею 2012,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , у порушення вимог п.п. 20-22 Порядку № 1127, нового розділу щодо придбаного ОСОБА_7 майна в Реєстрі не відкрила, діючи умисно та протиправно, 07.03.2024 о 16 год. 14 хв., 01 сек., достовірно знаючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; згідно з ч. 2 ст. 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, у порушення ст. 11, ч. 1 ст. 18 Закону, перевірки документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, усвідомлюючи, що згідно з ч. 8 ст. 18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, знаючи, що подані ОСОБА_7 документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (ч. 3), наявні суперечності між заявленим та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5), оскільки відсутній акт прийому-передачі нерухомого майна, передбачений ч. 1 ст. 27 Закону, у порушення вимог п. 40 та п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 без наявності усіх документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, та без наявності документа, що підтверджує наявність факту виконання умов правочину, а також без проведення передбаченого п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1141 пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, у державній реєстрації на підставі ст. 24 Закону не відмовила.

При цьому ОСОБА_5 за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, окремого розділу у зазначеному Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна на придбану ОСОБА_7 будівлю сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , не відкрила, а діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій щодо внесення незаконних змін до Реєстру без належних правових підстав і бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, що полягали в отриманні плати за проведення незаконних реєстраційних дій та отриманні неправомірної вигоди (матеріальних благ) для ОСОБА_7 , з метою незаконного переходу у власність ОСОБА_7 об`єкта нерухомості, тобто отримання неправомірної вигоди на користь інших осіб, а саме ОСОБА_7 у вигляді незаконного набуття ним у власність частини комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тобто будівлі лісоцеху переробки деревини, «А-ІІ» загальною площею 962,7 кв.м; будівлі трансформаторної підстанції, «Б-І», загальною площею 28,3 кв.м; будівлі складу, «Г-І» загальною площею 101,2 кв.м; будівлі їдальні, «Д-І» загальною площею 432,1 кв.м; будівлі котельні, «Е-І» загальною площею 51,5 кв.м; багатоквартирного житлового будинку, «Ж-І» загальною площею 436,7 кв.м; складу готової продукції, 1; піднавісу для готової продукції, 2; підкранової путі, 3; погрузочно-розгрузочного вузла, 4; під`їздної колії, 5, загальною площею 2012,5 кв.м, вартість яких відповідно до висновку експерта станом на 07.03.2024 становила 5061438 гривень, належних державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України шляхом незаконної реєстрації права власності на державне майно, зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, і без наявності правових підстав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно провела державну реєстрацію прав та їх обтяжень, тобто здійснила офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття ОСОБА_7 та припинення державою в особі Державного агентства лісових ресурсів України речових прав на нерухоме майно комплекс будівель та споруд загальною площею 3343 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , під номером № 54030597 змінила у Реєстрі відомості про власника майна ОСОБА_7 ; підставу набуття права власності на майно договір купівлі продажу, серія та номер: 1891, виданий 07.03.2024, видавник ОСОБА_5 , приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу; ціну нерухомого майна: 3600000; розмір частки: 1.

В результаті умисних дій ОСОБА_5 без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, без наявності укладених правочинів, всупереч умов Договору від 07.03.2024 купівлі продажу об`єкта малої приватизації окремого майна будівлі сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , зареєструвала за ОСОБА_7 право власності на будівлі та споруди, загальною площею 2012,5 кв.м, а саме: будівлю лісоцеху переробки деревини, «А-ІІ» загальною площею 962,7 кв.м; будівлю трансформаторної підстанції, «БІ», загальною площею 28,3 кв.м; будівлю складу, «Г-І» загальною площею 101,2 кв.м; будівлю їдальні, «Д-І» загальною площею 432,1 кв.м; будівлю котельні, «Е-І» загальною площею 51,5 кв.м; багатоквартирний житловий будинок, «Ж-І» загальною площею 436,7 кв.м; склад готової продукції, 1; піднавіс для готової продукції, 2; підкранову путь, 3; погрузочно-розгрузочний вузол, 4; під`їздну колію, 5, належних державі, в особі Державного агентства лісових ресурсів України, вартість яких відповідно до висновку експерта від 24.02.2026, становила 5061438 гривень, та які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 6810800000:01:004:0026, загальною площею 3,2575 га, належній Старокостянтинівській міській раді, в результаті чого у ОСОБА_7 виникло право на її придбання на позаконкурентних умовах, яким він не скористався.

Внаслідок вищезазначених протиправних дій ОСОБА_5 , обіймаючи посаду нотаріуса, зловживаючи своїм повноваженнями, наданими у зв`язку зі здійсненням професійної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій щодо внесення незаконних змін до Реєстру без належних правових підстав і бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, що полягали в отриманні плати за проведення незаконних реєстраційних дій та отриманні неправомірної вигоди (матеріальних благ) для ОСОБА_7 , з метою незаконного переходу у власність ОСОБА_7 об`єкта нерухомості, тобто отримання неправомірної вигоди на користь інших осіб, а саме ОСОБА_7 у вигляді незаконного набуття ним у власність частини комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тобто будівлю лісоцеху переробки деревини, «А-ІІ» загальною площею 962,7 кв.м; будівлю трансформаторної підстанції, «Б-І», загальною площею 28,3 кв.м; будівлю складу, «Г-І» загальною площею 101,2 кв.м; будівлю їдальні, «Д-І» загальною площею 432,1 кв.м; будівлю котельні, «Е-І» загальною площею 51,5 кв.м; багатоквартирний житловий будинок, «Ж-І» загальною площею 436,7 кв.м; склад готової продукції, 1; піднавіс для готової продукції, 2; підкранову путь, 3; погрузочно-розгрузочний вузол, 4; під`їздну колію, 5, загальною площею 2012,5 кв.м, вартість яких відповідно до висновку експерта станом на 07.03.2024 становила 5061438 гривень, належних державі в особі Державного агенства лісових ресурсів України шляхом незаконної реєстрації права власності на державне майно, що в понад 3343,09 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Крім того, ОСОБА_5 будучи приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, маючи право доступу до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, створення та функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, в тому числі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до повноважень державного реєстратора, володіючи ідентифікатором доступу до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, в тому числі автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повторно вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане із зловживанням повноваженнями нотаріуса, за наступних обставин.

Установлено, що 29.02.2024 за результатами проведення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях аукціону з продажу (приватизації) цеху переробки, А-ІІ, загальною площею 434,0 кв.м за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, смт. Гриців, урочище Тростянець, квартал № 57, ОСОБА_8 , за ціною 133200 грн, стала переможцем та власником будівлі цеху переробки А-ІІ, загальною площею 434,0 кв.м, розташованої за зазначеною адресою.

Надалі, 03.04.2024, перебуваючи на своєму робочому місці, за адресою: пр-т. Коцюбинського, буд. 78, корп. В, у м. Вінниця приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчено договір купівлі продажу об`єкта малої приватизації - цеху переробки, А-ІІ, загальною площею 434,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , що обліковувався на балансі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», за результатами електронного аукціону без умов, право власності на який в складі комплексу будівель та споруд, загальною площею 1053,5 кв. м, за зазначеною адресою в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано за Державним агентством лісових ресурсів України.

Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкта малої приватизації окремого майна цех переробки, А-ІІ, загальною площею 434,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 2.1 розділу 2 Договору визначено, що право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору, його нотаріального посвідчення та підписання акта приймання передачі об`єкта приватизації.

У подальшому нотаріус ОСОБА_5 , отримала від ОСОБА_8 , заяву про державну реєстрацію прав від 03.04.2024, яку зареєструвала у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (надалі Реєстр) під № 60280966 та Договір купівлі продажу об`єкта малої приватизації окремого майна цеху переробки, А-ІІ, загальною площею 434,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі якої сформовано реєстраційну справу.

За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав, поданої ОСОБА_8 , приватний нотаріус ОСОБА_5 , перебуваючи на своєму робочому місці, за адресою: АДРЕСА_3 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2024, яке зареєструвала в Реєстрі за № 72401661.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 03.04.2024 у ОСОБА_5 виник умисел направлений на отримання ОСОБА_8 неправомірної вигоди у виді безпідставного отримання права власності на іншу частину комплексу будівель та споруд площею 619,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , у порушення вимог п.п. 20-22 Порядку № 1127, нового розділу щодо придбаного ОСОБА_8 майна в Реєстрі не відкрила, діючи повторно умисно та протиправно, 03.04.2024 о 14 год. 12 хв., 36 сек., достовірно знаючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; згідно з ч. 2 ст. 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, у порушення ст. 11, ч. 1 ст. 18 Закону, перевірки документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, усвідомлюючи, що згідно з ч. 8 ст. 18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, знаючи, що подані ОСОБА_8 документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (ч. 3), наявні суперечності між заявленим та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5), оскільки акт прийомупередачі нерухомого майна, передбачений ч. 1 ст. 27 Закону відсутній, у порушення вимог п. 40 та п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 без наявності усіх документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, та без наявності документа, що підтверджує наявність факту виконання умов правочину, а також без проведення передбаченого п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1141 пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, у державній реєстрації на підставі ст. 24 Закону не відмовила.

При цьому ОСОБА_5 за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, окремого розділу у зазначеному Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна на придбану ОСОБА_8 будівлю цеху переробки, А-ІІ, загальною площею 434,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , не відкрила, а діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій щодо внесення незаконних змін до Реєстру без належних правових підстав і бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, що полягали в отриманні плати за проведення незаконних реєстраційних дій та отриманні неправомірної вигоди (матеріальних благ) для ОСОБА_8 , з метою незаконного переходу у власність ОСОБА_7 об`єкта нерухомості, тобто отримання неправомірної вигоди на користь інших осіб, а саме ОСОБА_8 у вигляді незаконного набуття нею у власність частини комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , тобто будівлю складу готової продукції, «Б-І» загальною площею 182 кв.м; гаража, «В- І» загальною площею 195 кв.м; будівлю котельні, «Г-І» загальною площею 114 кв.м; будівлю зерносховища, «Д-І» загальною площею 57,1 кв.м; будівлю конюшні, «Е-І» загальною площею 71,4 кв.м; теплицю «Є-І»; криницю «Ж», загальною площею 619,5 кв.м, вартість яких відповідно до висновку експерта станом на 03.04.2024 становила 327 715 гривень, належних державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України шляхом незаконної реєстрації права власності на державне майно, зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, і без наявності правових підстав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно провела державну реєстрацію прав та їх обтяжень, тобто здійснила офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття ОСОБА_8 та припинення державою в особі Державного агентства лісових ресурсів України речових прав на нерухоме майно комплекс будівель та споруд загальною площею 1053,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , під номером № 54409953 змінила у Реєстрі відомості про власника майна ОСОБА_8 ; підставу набуття права власності на майно договір купівлі продажу, серія та номер: 2733, виданий 03.04.2024, видавник ОСОБА_5 , приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу; ціну нерухомого майна: 133200,00; розмір частки: 1.

Таким чином ОСОБА_5 , без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, без наявності укладених правочинів, всупереч умов Договору від 03.04.2024 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації окремого майна цеху переробки, А-ІІ, загальною площею 434,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєструвала право власності на будівлі та споруди, загальною площею 619,5 кв.м а саме: будівлі складу готової продукції, «Б-І» загальною площею 182 кв.м; гаража, «В-І» загальною площею 195 кв.м; будівлі котельні, «Г-І» загальною площею 114 кв.м; будівлі зерносховища, «Д-І» загальною площею 57,1 кв.м; будівлі конюшні, «Е-І» загальною площею 71,4 кв.м; теплиці «Є-І»; криниці «Ж», належних державі, в особі Державного агенства лісових ресурсів України, вартість яких відповідно до висновку експерта від 24.02.2026, становила 327 715 гривень, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825555300:03:013:0001, загальною площею 297,29 га, належній державі в особі Хмельницької ОДА, в результаті чого у ОСОБА_8 виникло право на придбання землі під цими будівлями на позаконкурентних умовах, яким вона не скористалася.

Внаслідок вищезазначених протиправних дій ОСОБА_5 , обіймаючи посаду нотаріуса, зловживаючи своїм повноваженнями, наданими у зв`язку зі здійсненням професійної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій щодо внесення незаконних змін до Реєстру без належних правових підстав і бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, що полягали в отриманні плати за проведення незаконних реєстраційних дій та отриманні неправомірної вигоди (матеріальних благ) для ОСОБА_8 , з метою незаконного переходу у власність ОСОБА_7 об`єкта нерухомості, тобто отримання неправомірної вигоди на користь інших осіб, а саме ОСОБА_8 у вигляді незаконного набуття нею у власність частини комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , тобто будівлю складу готової продукції, «Б-І» загальною площею 182 кв.м; гаража, «В- І» загальною площею 195 кв.м; будівлю котельні, «Г-І» загальною площею 114 кв.м; будівлю зерносховища, «Д-І» загальною площею 57,1 кв.м; будівлю конюшні, «Е-І» загальною площею 71,4 кв.м; теплицю «Є-І»; криницю «Ж», загальною площею 619,5 кв.м, вартість яких відповідно до висновку експерта станом на 03.04.2024 становила 327 715 гривень, належних державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України шляхом незаконної реєстрації права власності на державне майно всупереч інтересам служби, завдала матеріальної шкоди державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України на загальну суму 327 715 гривень, що в понад 216,4 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 КК України завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави.

Крім того, ОСОБА_5 будучи приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1567/5 від 15.07.2010 та свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8220, маючи право доступу до Державних реєстрів, у тому числі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі особистого ключа та пароля, 07.03.2024, упродовж робочого дня, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилося за можливе, під час своєї діяльності, перебуваючи за місцем роботи, за адресою: АДРЕСА_3 , після посвідчення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації окремого майна будівлі сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м, за результатами електронного аукціону без умов, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та обліковувався на балансі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», а відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях в особі його начальника ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , прийняла від останнього, заяву від 07.03.2024 про державну реєстрацію прав, яку зареєструвала під № 59829321 та зазначений договір, на підставі яких сформовала реєстраційну справу.

Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкта малої приватизації окремого майна будівлі сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 2.1 розділу 2 Договору визначено, що право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору, його нотаріального посвідчення та підписання акта приймання передачі об`єкта приватизації.

Того ж дня, за результатами розгляду заяви ОСОБА_7 приватний нотаріус ОСОБА_5 , перебуваючи на своєму робочому місці, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.03.2024 за № 71961716 про реєстрацію за ОСОБА_7 окремого майна будівлі сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі ОСОБА_5 достовірно знаючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації; у порушення пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону, якими передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; у порушення ст. 11, ч. 1 ст. 18 діючи умисно, перевірки документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень не провела, усвідомлюючи, що згідно з ч. 8 ст. 18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, вимоги ст. 24 Закону не виконала, в державній реєстрації прав, знаючи, що подані ОСОБА_7 документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (ч. 3), наявні суперечності між заявленим та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5), оскільки відсутній акт прийому-передачі нерухомого майна, передбачений ч. 1 ст. 27 Закону, а також у порушення вимог п. 40 та п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 без наявності усіх документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, та без наявності документа, що підтверджує наявність факту виконання умов правочину, а також без проведення передбаченого п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, діючи умисно та протиправно, 07.03.2024 о 16 год. 14 хв., 01 сек., з метою реєстрації права власності на весь комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_7 , знаючи, що відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, що містять відомості про: 1) нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та його ціну (вартість); 2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права; 3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном; 4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень; 5) посилання на розділ Державного реєстру прав, у якому зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об`єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є майбутній об`єкт нерухомості, - для майбутніх об`єктів нерухомості, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, увійшла до реєстраційної справи в реєстрі на зазначене майно, та у порушення п. 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, окремого розділу у зазначеному Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна на придбану ОСОБА_7 будівлю сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , не відкрила, окремого реєстраційного номера на зазначене приміщення не присвоїла, проте, достовірно знаючи що ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу майна від 07.03.2024 придбав лише будівлю сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м, а щодо решти об`єктів комплексу будівель та споруд правочини не укладалися та воно з власності держави не вибувало, діючи умисно, під номером № 54030597, без будь-яких правовстановлюючих документів, наявних правочинів, та права вносити зміни у Реєстр щодо частини державного майна, яке не відчужувалося державою, незаконно внесла зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо будівлі лісоцеху переробки деревини, «АІІ» загальною площею 962,7 кв.м; будівлі трансформаторної підстанції, «Б-І», загальною площею 28,3 кв.м; будівлі складу, «Г-І» загальною площею 101,2 кв.м; будівлі їдальні, «Д-І» загальною площею 432,1 кв.м; будівлі котельні, «Е-І», загальною площею 51,5 кв.м; багатоквартирного житлового будинку, «Ж-І» загальною площею 436,7 кв.м; складу готової продукції, 1; піднавісу для готової продукції, 2; підкранової путі, 3; погрузочно-розгрузочного вузла, 4; під`їздної колії, 5, загальною площею 2012,5 кв.м, вартість яких відповідно до висновку експерта станом на 07.03.2024 становила 5061438 гривень, з Державного агентства лісових ресурсів України на ОСОБА_7 , а саме: підстави набуття права власності на майно договір купівлі продажу, серія та номер: 1891, виданий 07.03.2024, видавник ОСОБА_5 , приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу; ціну нерухомого майна: 3600000; розмір частки: 1, в результаті чого зазначене майно незаконно вибуло з власності держави. Таким чином ОСОБА_5 проведено реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за об`єктом № 2625540568040 на нерухоме майно комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого діючи умисно, без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, укладених правочинів, незаконно внесла зміни про власника на частину об`єктів комплексу будівель та споруд за цією адресою, а саме: будівлю лісоцеху переробки деревини, «А-ІІ» загальною площею 962,7 кв.м; будівлю трансформаторної підстанції, «Б-І», загальною площею 28,3 кв.м; будівлю складу, «Г-І» загальною площею 101,2 кв.м; будівлю їдальні, «Д-І» загальною площею 432,1 кв.м; будівлю котельні, «Е-І» загальною площею 51,5 кв.м; багатоквартирний житловий будинок, «Ж-І» загальною площею 436,7 кв.м; склад готової продукції, 1; піднавіс для готової продукції, 2; підкранову путь, 3; погрузочно-розгрузочний вузол, 4; під`їздну колію, 5, загальною площею 2012,5 кв.м, вартість яких відповідно до висновку експерта станом на 07.03.2024 становила 5061438 гривень, з Державного агентства лісових ресурсів України на ОСОБА_7 , в результаті чого зазначене майно незаконно вибуло з власності держави.

За результатами проведеної реєстрації ОСОБА_5 07.03.2024 сформовано, перевірено, роздруковано, посвідчено та видано ОСОБА_7 витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якого він незаконно став власником частини приміщень комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2012,5 кв.м.

Пізніше, приватний нотаріус ОСОБА_5 , дізналась про проведення досудового розслідування за фактом незаконного заволодіння комплексом будівель та споруд загальною площею 2012,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою мінімізації заподіяних в результаті вчинення незаконних реєстраційних дій у вигляді завдання шкоди державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України та усунення їх суспільнонебезпечних наслідків, а також ухилення від кримінальної відповідальності, 20.09.2024 о 10 год. 08 хв. самостійно, у порушення вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину), без відповідного звернення до неї ОСОБА_7 та уповноваженої особи Державного агентства лісових ресурсів України, без отримання їх заяв, доручень Міністерства юстиції України, самостійно та без відома останніх у Реєстрі речових прав на нерухоме майно від імені ОСОБА_7 сформувала, тобто підробила, електронну «заяву про виправлення технічної помилки відомостей у Державному реєстрі прав» № 63044694, яку долучила до реєстраційної справи без підпису та долучення оригіналу такої заяви до реєстраційної справи, у порушення пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, заборони на здійснення відчуження, розпорядження та користування, встановленої ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.08.2024 на це майно, безпідставно, не маючи права без звернень ОСОБА_7 та уповноваженої особи Державного агентства лісових ресурсів України вносити відомості до Реєстру, під виглядом виправлення помилки прийняла рішення № 75142904 «Про виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно», та внесла відомості (зміни) до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно в результаті чого неправомірно змінила інформацію, що обробляється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, ОСОБА_5 самовільно та безпідставно провела дві реєстраційні дії, за результатами яких зареєструвала: 1) за ОСОБА_7 будівлю сушильної камери з ремонтно механічною майстернею «В-ІІ», загальною площею 1330,5 кв. м, що становить 32/100 частки майнового комплексу за адресою: Хмельницька область Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. Франка, буд 47/1, та 2) за Державним агентством лісових ресурсів України зареєструвала: будівлю лісоцеху переробки деревини, «А-ІІ» загальною площею 962,7 кв.м; будівлю трансформаторної підстанції, «Б-І», загальною площею 28,3 кв.м; будівлю складу, «Г-І» загальною площею 101,2 кв.м; будівлю їдальні, «Д-І» загальною площею 432,1 кв.м; будівлю котельні, «Е-І» загальною площею 51,5 кв.м; багатоквартирний житловий будинок, «Ж-І» загальною площею 436,7 кв.м; склад готової продукції, 1; піднавіс для готової продукції, 2; підкранову путь, 3; погрузочно-розгрузочний вузол, 4; під`їздну колію, 5, загальною площею 2012,5 кв.м, що становить 68/100 частки майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином приватний нотаріус ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснила несанкціоновану зміну 07.03.2024 та 20.09.2024 права власності на майно за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлю лісоцеху переробки деревини, «А-ІІ» загальною площею 962,7 кв.м; будівлю трансформаторної підстанції, «Б-І», загальною площею 28,3 кв.м; будівлю складу, «Г-І» загальною площею 101,2 кв.м; будівлю їдальні, «Д-І» загальною площею 432,1 кв.м; будівлю котельні, «Е-І» загальною площею 51,5 кв.м; багатоквартирний житловий будинок, «Ж-І» загальною площею 436,7 кв.м; склад готової продукції, 1; піднавіс для готової продукції, 2; підкранову путь, 3; погрузочно-розгрузочний вузол, 4; під`їздну колію, 5, загальною площею 2012,5 кв.м, чим 07.03.2024 спричинила державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України матеріальну шкоду на загальну суму 5061438 гривень, що в понад 3343,09 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 361 КК України є значною шкодою.

Також, ОСОБА_5 будучи приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1567/5 від 15.07.2010 та свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8220, маючи право доступу до Державних реєстрів, у тому числі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі особистого ключа та пароля, 03.04.2024, упродовж робочого дня, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилося за можливе, під час здійснення своєї діяльності, перебуваючи за місцем роботи, за адресою: АДРЕСА_3 , після посвідчення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації цеху переробки, загальною площею 434,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , та обліковується на балансі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», а відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить державі в особі Державного агенства лісових ресурсів України, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях в особі його начальника ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , прийняла від останньої, заяву про державну реєстрацію прав, яку 03.04.2024 зареєструвала під № 60280966 та зазначений договір, на підставі яких сформовала реєстраційну справу.

Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкта малої приватизації окремого майна цеху переробки, загальною площею 434,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 2.1 розділу 2 Договору визначено, що право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору, його нотаріального посвідчення та підписання акта приймання передачі об`єкта приватизації.

Того ж дня, за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 приватний нотаріус ОСОБА_5 , перебуваючи на своєму робочому місці, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2024 за № 72401661 про реєстрацію за ОСОБА_8 окремого майна цеху переробки, загальною площею 434,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі ОСОБА_5 достовірно знаючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; згідно з ч. 2 ст. 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації; у порушення пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону, якими передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; у порушення ст. 11, ч. 1 ст. 18 діючи умисно та повторно, перевірки документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень не провела, усвідомлюючи, що згідно з ч. 8 ст. 18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, вимоги ст. 24 Закону не виконала, в державній реєстрації прав, знаючи, що подані ОСОБА_8 документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (ч. 3), наявні суперечності між заявленим та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5), оскільки відсутній акт прийому-передачі нерухомого майна, передбачений ч. 1 ст. 27 Закону, а також у порушення вимог п. 40 та п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 без наявності усіх документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, та без наявності документа, що підтверджує наявність факту виконання умов правочину, а також без проведення передбаченого п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1141 пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, діючи умисно та протиправно 03.04.2024 о 14 год. 12 хв., 36 сек., повторно, з метою реєстрації права власності на весь комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, знаючи, що відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, що містять відомості про: 1) нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та його ціну (вартість); 2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права; 3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном; 4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень; 5) посилання на розділ Державного реєстру прав, у якому зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об`єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є майбутній об`єкт нерухомості, - для майбутніх об`єктів нерухомості, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових правна нерухоме майно, увійшла до реєстраційної справи в реєстрі на зазначене майно, та у порушення п. 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, окремого розділу у зазначеному Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна на придбану ОСОБА_8 будівлю цеху переробки, А-ІІ, загальною площею 434,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , не відкрила, окремого реєстраційного номера на зазначене приміщення не присвоїла, проте, достовірно знаючи що ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу майна від 03.04.2024 придбала лише будівлю цеху переробки, А-ІІ, загальною площею 434,0 кв. м, а щодо решти об`єктів комплексу будівель та споруд правочини не укладалися та воно з власності держави не вибувало, діючи умисно, під номером № 54409953, без будь-яких правовстановлюючих документів, наявних правочинів, та права вносити зміни у Реєстр щодо частини державного майна, яке не відчужувалося державою, незаконно внесла зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо будівлі складу готової продукції, «Б-I» загальною площею 182 кв.м.; гаража, «В- I» загальною площею 195 кв.м.; будівлі котельні, «Г-I» загальною площею 114 кв.м.; будівлі зерносховища, «Д-I» загальною площею 57,1 кв.м.; будівлі конюшні, «Е-I» загальною площею 71,4 кв.м.; теплиці «Є-I»; криниці «Ж», загальною площею 619,5 кв. м, вартість яких відповідно до висновку експерта станом на 03.04.2024 становила 327 715 гривень, з Державного агенства лісових ресурсів України на ОСОБА_8 , а саме: підставу набуття права власності на майно договір купівлі продажу, серія та номер: 2733, виданий 03.04.2024, видавник ОСОБА_5 , приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу; ціну нерухомого майна: 133200,00; розмір частки: 1, в результаті чого зазначене майно незаконно вибуло з власності держави.

Таким чином ОСОБА_5 проведено реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за об`єктом № 2810597468060 на нерухоме майно комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , до якого діючи умисно, без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, укладених правочинів, незаконно внесла зміни про власника на частину об`єктів комплексу будівель і споруд за цією адресою, а саме: будівлю складу готової продукції, «Б-I» загальною площею 182 кв.м.; гараж, «В- I» загальною площею 195 кв.м.; будівлю котельні, «Г-I» загальною площею 114 кв.м.; будівлю зерносховища, «Д-I» загальною площею 57,1 кв.м.; будівлю конюшні, «Е-I» загальною площею 71,4 кв.м.; теплицю «Є-I»; криницю «Ж», загальною площею 619,5 кв. м, вартість яких відповідно до висновку експерта станом на 03.04.2024 становила 327 715 гривень, з Державного агенства лісових ресурсів України на ОСОБА_8 , в результаті чого зазначене майно незаконно вибуло з власності держави.

За результатами проведеної реєстрації ОСОБА_5 03.04.2024 сформовано, перевірено, роздруковано, посвідчено та видано ОСОБА_8 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого вона незаконно стала власником частини приміщень комплексу будівель та споруд за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район селище Гриців, урочище Тростянець, квартал № 57.

Пізніше, приватний нотаріус ОСОБА_5 , дізнавшись про проведення досудового розслідування за фактом незаконного заволодіння комплексом будівель та споруд загальною площею 619,5 кв. м, за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, селище Гриців, урочище Тростянець, квартал № 57, з метою мінімізації заподіяних в результаті вчинення незаконних реєстраційних дій у вигляді завдання шкоди державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України та усунення їх суспільно небезпечних наслідків, а також ухилення від кримінальної відповідальності 20.09.2024 о 10 год. 29 хв. самостійно, у порушення вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину), без відповідного звернення до неї ОСОБА_8 та уповноваженої особи Державного агентства лісових ресурсів України, доручень Міністерства юстиції України, самостійно, без відома останніх у Реєстрі речових прав на нерухоме майно від імені ОСОБА_8 сформувала, тобто підробила, електронну «заяву про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав» № 63045542, яку долучила до реєстраційної справи без підпису та долучення оригіналу такої заяви до реєстраційної справи, у порушення пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, заборони на здійснення відчуження, розпорядження та користування, встановленої ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.08.2024 на це майно, безпідставно, не маючи права без звернень ОСОБА_8 та уповноваженої особи Державного агентства лісових ресурсів України вносити відомості до Реєстру, під виглядом виправлення помилки прийняла рішення № 75144079 «Про виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно», та внесла відомості (зміни) до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно в результаті чого неправомірно змінила інформацію, що обробляється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, ОСОБА_5 самовільно та безпідставно провела дві реєстраційні дії, за результатами яких зареєструвала: 1) за ОСОБА_8 будівлю цеху переробки, загальною площею 434,0 кв. м, що становить 41/100 частки майнового комплексу за адресою: Хмельницька область Шепетівський район селище Гриців, урочище Тростянець, квартал № 57, та 2) за Державним агентством лісових ресурсів України: будівлю складу готової продукції, «Б-I» загальною площею 182 кв.м.; гараж, «В- I» загальною площею 195 кв.м.; будівлю котельні, «Г-I» загальною площею 114 кв.м.; будівлю зерносховища, «Д-I» загальною площею 57,1 кв.м.; будівлю конюшні, «Е-I» загальною площею 71,4 кв.м.; теплицю «Є-I»; криницю «Ж», загальною площею 619,5 кв. м, що становить 59/100 частки майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином приватний нотаріус ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, повторно, маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснила несанкціоновану зміну 03.04.2024 та 20.09.2024 права власності на майно за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: будівлю складу готової продукції, «Б-I» загальною площею 182 кв.м.; гараж, «В- I» загальною площею 195 кв.м.; будівлю котельні, «ГI» загальною площею 114 кв.м.; будівлю зерносховища, «Д-I» загальною площею 57,1 кв.м.; будівлю конюшні, «Е-I» загальною площею 71,4 кв.м.; теплицю «Є-I»; криницю «Ж», загальною площею 619,5 кв. м, чим 03.04.2024 повторно спричинила державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України матеріальну шкоду на загальну суму 327 715 гривень.

Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч.1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).

У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що в даному випадку стороною захисту не зазначає про порушення наведених вище процесуальних норм, натомість не погоджується саме з обґрунтованістю підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України.

Обґрунтованість підозри розглядається з точки зору дотримання двох аспектів: питання права, тобто підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом, та питання факту, тобто мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.

Аспект, що стосується питання права, в даному випадку стороною обвинувачення формально дотримано, оскільки інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення передбачені національним законодавством (зокрема, ч.ч. 2, 3 ст.365-2, ч.3 ст. 362 КК України).

Задля перевірки ж дотримання стороною обвинувачення питання наявності факту першочерговим є встановлення саме події кримінального правопорушення, після чого обставин, за яких сторонній спостерігач може з впевненістю сказати, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства) (п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13).

Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.

На підтвердження цього висновку вказує й те, що національне законодавство встановлює перелік випадків повідомлення про підозру (ст. 276 КК України).

Зі змісту оскаржуваного повідомлення про підозру в даному кримінальному провадженні мало місце застосування слідчим п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, тобто наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тож зважаючи на зазначене, в даному кримінальному провадженні при перевірці обґрунтованості повідомлення особі про підозру слідчий суддя повинен перевірити саме наявність достатніх доказів для підозри, тобто встановити факт події кримінального правопорушення, і лише після цього факти та обставини, які можуть переконати об`єктивного спостерігача (не спеціаліста у сфері права), в існуванні зв`язку між діями особи та подією кримінального правопорушення.

При цьому слід звернути увагу, що для встановлення оцінки обґрунтованості підозри, слідчий суддя у жодному випадку не повинен встановлювати причетність особи поза розумним сумнівом, однак національний стандарт оцінки доказів для встановлення обґрунтованості підозри обов`язково включає в себе такі критерії як допустимість, належність та достатність.

Згідно оскаржуваного повідомлення про підозру від 12.08.2026 ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 365-2 КК України, тобто у зловживанні своїми повноваженнями нотаріуса, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтереси держави, вчинене повторно.

Частиною першою статті 365-2 КК України передбачено відповідальність за зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Частиною другою зазначеної статті передбачено відповідальність за те саме діяння, вчинене стосовно неповнолітньої чи недієздатної особи, особи похилого віку або повторно, а частиною третьою - дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 365-2 КК України є суспільні відносини, що забезпечують установлений організаційно-правовий порядок надання публічних послуг, а додатковими обов`язковими - охоронювані законом права та інтереси окремих громадян, або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб.

Об`єктивна сторона указаного злочину характеризується трьома обов`язковими ознаками: діянням - використанням особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, своїх повноважень всупереч своїм повноваженням, що полягає в певних діях або бездіяльності суб`єкта; наслідками, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб; причинним зв`язком між діянням і наслідками.

Зловживання повноваженнями - це вчинене всупереч інтересам фізичних та юридичних осіб будь-яке використання особою наданих їй повноважень у зв`язку зі здійсненням професійної діяльності з надання публічних послуг. Зловживанням визнається не будь-яке діяння, а лише таке, що стосується: професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг; наданих особі повноважень.

При вчиненні цього злочину дії чи бездіяльність суб`єкта посягання суперечать як загальним принципам, меті та завданням функціонування відповідної установи, так і загальній меті та змісту надання публічних послуг, для забезпечення якого така особа мала відповідні права та була наділена відповідними повноваженнями. Компетенція особи, котра здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, визначається, зокрема, законами, постановами, наказами, положеннями, інструкціями, актами індивідуальної дії та договорами (щодо незалежного посередника).

Власне зловживання може виявлятися у вчиненні суб`єктом певних протиправних дій, наданні невідповідних чи не у повному обсязі послуг, встановленні певних заборон, створенні перепон для реалізації громадянами передбачених законодавством прав і свобод, що в цілому сприяє отриманню неправомірної вигоди.

Злочин є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (матеріальний склад). Тобто настання суспільно небезпечних наслідків є обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 3652 КК України.

Суб`єкт злочину - спеціальний, а саме особа, яка не є державним службовцем або посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом щодо діяння та умислом чи необережністю щодо наслідків у вигляді завдання істотної шкоди. Обов`язковими ознаками суб`єктивної сторони цього злочину є також корисливий мотив та спеціальна мета - отримання неправомірної вигоди.

Отже, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 365-2 КК України є мета (отримання будь-якої неправомірної вигоди) та корисливий мотив. Такий мотив полягає у прагненні особи шляхом зловживання своїми повноваженнями одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого частинами другою та третьою статті 365-2 КК України є повторність та спричинення тяжких наслідків.

Таким чином, ст. 365-2 КК України є спеціальною і передбачає кримінальну відповідальності певного кола осіб, зокрема нотаріуса, за вчинення ними певних дій. Ця норма передбачає виключні підстави кримінальної відповідальності державного реєстратора при здійснення ним своїх повноважень щодо проведення реєстраційних дій і необхідною умовою такої відповідальності є сукупність усіх визначених ст. 365-2 КК України ознак.

Окрім того, з тексту повідомлення про підозру слідує, що дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано також за ч. 3 ст. 362 КК України, тобто несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значної шкоди та вчинено повторно.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України полягає у вчиненні щодо відповідної комп`ютерної інформації несанкціонованих: 1) зміни; 2) знищення; 3) блокування; 4) перехоплення; 5) копіювання.

Обов`язковою умовою складу зазначеного кримінального правопорушення є несанкціонована дія з інформацією.

У Законі України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» наводиться дефініція поняття «несанкціоновані дії щодо інформації в системі», до яких належать такі, що проводяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 1 указаного Закону доступ до інформації в системі це - отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі. Порядок доступу до інформації в системі це умови отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі та правила її обробки.

Дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, можна вважати несанкціонованими за сукупності таких умов: 1) володільцем інформації були визначені умови та правила отримання й обробки інформації; 2) власник електронно-обчислювальних машин (комп`ютері), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж розробив та впровадив заходи захисту інформації в системі; 3) власник системи розробив правила її роботи; 4) між володільцем інформації та власником системи укладений договір щодо порядку доступу до інформації та її захисту; 5) особа, яка проводить певні дії має доступ до інформації на законних підставах; 6) особа, яка проводить певні дії виконала хоча б одну із дій, а саме: несанкціоновану зміну, знищення, блокування, перехоплення або копіювання інформації; 7) несанкціоноване перехоплення або копіювання інформації призвело до її витоку.

Обов`язковими ознаками зміни, знищення або блокування комп`ютерної інформації є те, що ці дії є несанкціонованими, тобто на вчинення таких дій особа, яка має доступ до цієї інформації, не має ні дійсного, ні передбачуваного права.

Обов`язковою умовою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.362 КК України є несанкціонована дія з інформацією.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні №42024240000000050 ОСОБА_5 уже повідомлялось про підозру у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень.

Зокрема, 30 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України, а 28 травня 2026 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 3652, ч. 3 ст. 362 КК України.

Однак ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 липня 2026 року у справі №127/23209/26 повідомлення слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про підозру від 30 квітня 2026 року та про зміну раніше повідомленої підозри від 28 травня 2026 року ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. ч. 2, 3 ст. 365-2 КК України, у кримінальному провадженні № 42024240000000050 від 09 серпня 2024 року скасовано.

Мотивуючи дане рішення, колегією суддів було зазначено про:

- відсутність у повідомленні про підозру та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 викладу корисливого мотиву та спеціальної мети, які є обов`язковими суб`єктивними ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою статті 365-2 КК України із зазначенням також про відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження факту отримання чи намагання отримати нотаріусом ОСОБА_5 неправомірної вигоди за свої дії;

- необґрунтованість інкримінування кримінального правопорушення, передбаченого статтею 362 КК України у зв`язку з відсутністю опису фактичних обставин, які б свідчили про вихід нотаріуса ОСОБА_5 за межі наданих законом повноважень або використання доступу до автоматизованих систем без належних правових підстав.

Варто зазначити, що кримінальний процесуальний закон не містить заборони повторного повідомлення про підозру, однак таке повідомлення має відбуватись з урахуванням принципу юридичної визначеності та верховенства права.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄЄСПЛ. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 р. у справі «Брумареску проти Румунії»).

Юридична визначеність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 р. у справі «Рябих проти Росії»).

Вказаний принцип правової визначеності, як вказано у рішенні ЄСПЛ від 12.01.2016 р. у справі «Борг проти Мальти», також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права.

При цьому, відхід від вказаного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 р. у справі «Рябих проти росії», заява №52854/39). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи (рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 р. у справі «Морейра Феррейра проти Португалії»).

Відтак, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж особи уже по суті висловив власну позицію, суперечитиме принципу юридичної визначеності.

Таким чином повторно повідомляючи ОСОБА_5 про підозру в цьому ж кримінальному провадженні у вчиненні тих же кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення мали бути враховані висновки, вкладені Вінницьким апеляційним судом в ухвалі від 23 липня 2026 року про скасування повідомлення про підозру від 30 квітня 2026 року та про зміну раніше повідомленої підозри від 28 травня 2026 року ОСОБА_5 .

Дослідивши ж зміст повідомлення слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_5 від 12 серпня 2026 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, в рамках кримінального провадження №42024240000000050, внесеного до ЄРДР 09 серпня 2024 року, слідчий суддя дійшов висновку, що недоліки, зазначені колегією суддів апеляційної інстанції в ухвалі від 23 липня 2026 року, органом досудового розслідування в повній мірі не усунуті.

Зокрема, зміст даного повідомлення не містить жодних фактичних обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_5 корисливого мотиву чи спеціальної мети одержання неправомірної вигоди для себе або інших осіб.

Так у вказаному процесуальному документі зазначаються твердження про бажання ОСОБА_5 настання негативних наслідків, бажання отримання нею неправомірної вигоди, а також містяться формальні посилання на відповідні положення кримінального закону без наведення конкретних фактичних обставин, які б підтверджували наявність цих обов`язкових ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.365-2 КК України.

Про наявність у матеріалах кримінального провадження будь-яких доказів на підтвердження факту отримання чи намагання нотаріуса отримати неправомірну вигоду за свої дії, так само як і про здобуття таких доказів після скасування попереднього повідомлення про підозру стороною обвинувачення у повідомленні про підозру від 12.08.2026 не зазначається.

Також повідомлення про підозру містить твердження щодо вчинення ОСОБА_5 несанкціонованих дій з інформацією, щополягали в проведенні реєстраційних дій, у вигляді загальних тверджень про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на переконання слідчого судді, дане повідомлення про підозру не розкриває повною мірою суті оголошеної підозри, не містить викладу усіх істотних ознак інкримінованих кримінальних правопорушень та не забезпечує особі можливості належним чином реалізувати своє право на захист.

Відтак повідомлення про підозру не відповідає стандарту «обґрунтованої підозри», сформульованому у практиці Європейського суду з прав людини, та не досягає необхідного порогового рівня обґрунтованості, який дозволяв би об`єктивному спостерігачу зробити висновок про ймовірну причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Як уже було зазначено вище, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, повідомлення особі про підозру є процесуальним рішенням, з моменту прийняття якого особа набуває статусу підозрюваного та щодо неї розпочинається стадія притягнення до кримінальної відповідальності.

Однак в даному випадку повідомлення про підозру складено за відсутності належного фактичного підґрунтя та не відповідають стандарту обґрунтованої підозри, що свідчить про початок стадії притягнення до кримінальної відповідальності без належного процесуального обґрунтування.

Тож з огляду на наведене підстави стверджувати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 365-2, ч.3 ст. 362 КК України відсутні.

Слід зазначити, що для вирішення слідчим суддею питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих йому доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Щодо дотримання ж процесуальних строків звернення ОСОБА_5 до суду з даною скаргою, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було наведено вище, пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України передбачено право підозрюваного, його захисника чи законного представника оскаржити повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, в рамках кримінального провадження №42024240000000050, внесеного до ЄРДР 09 серпня 2024 року, ОСОБА_5 повідомлено 12 серпня 2026 року, тоді як скарга подана до Вінницького міського суду Вінницької області подана 31 серпня 2026 року, тобто до спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 25 серпня 2026 у кримінальному провадженні №42024240000000050 стороною обвинувачення на виконання вимог статті 290 КПК України повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що потенційно створило обставини, за яких обвинувальний акт може бути направлений до суду до набуття стороною захисту права на скарження повідомлення про підозру, тобто унеможливило б реалізацію стороною захисту такого права. Тому доводи прокурора щодо недотримання стороною захисту передбачених КПК України строків на оскарження повідомлення на підозру слідчим суддею в даному випадку не приймались.

Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 277-279, 303, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Повідомлення слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про підозру від 12 серпня 2026 року ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, в рамках кримінального провадження №42024240000000050, внесеного до ЄРДР 09 серпня 2024 року скасувати.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_10