Court ruling № 139656229, 08.09.2026, Kamin-Kashyrskyi District Court of Volyn Oblast

Справа № 157/1656/26

Провадження №1-кс/157/361/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

08 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42026032160000031 від 17.06.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України,

встановив:

Заступник начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 діючи умисно, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України та розуміючи порядок перетину державного кордону України, з метою отримання грошової винагороди, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою для досягнення спільного злочинного наміру здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон за грошову винагороду, та вирішив сприяти вчиненню таких дій шляхом надання засобів, порад, вказівок особам щодо перетину державного кордону України за таких обставин.

ОСОБА_6 , не пізніше 05.09.2026, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у невстановленому місці, дізнавшись від невстановленої в ході досудового розслідування особи про наміри ОСОБА_8 та ОСОБА_9 незаконно перетнути державний кордон України, за грошову винагороду погодився сприяти, шляхом надання засобів, порад, вказівок, в незаконному переправленні через державний кордон України цих громадян України. При цьому ОСОБА_8 попередньо сплатив невстановленій в ході досудового розслідуванням особі, яка організувала незаконний перетин кодону, грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, в свою чергу ОСОБА_9 за попередньою домовленістю мав сплатити невстановленій особі 10 000 доларів США за перетин державного кордону після його безперешкодного перевезення до міста Хуст Закарпатської області.

В подальшому ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою та вказівками невстановленої особи, яка організувала незаконне переправлення через державний кордон України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом, а саме отриманням своєї частки у виді грошової винагороди, погодився виконати дії спрямовані на забезпечення незаконного переправлення осіб через державний кордон, а саме надати їм засоби, зокрема автомобіль марки «AUDI Q5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у його користуванні, та особисто здійснити перевезення осіб, які мали намір незаконно перетнути кордон, до м. Хуст Закарпатської області, для подальшого незаконного перетину даними громадянами державного кордону України.

З цією метою, ОСОБА_6 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, у ранішню пору доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, 05.09.2026 поблизу готелю «Олімпік» у м. Київ, на вул. Госпітальна, 12Д, у погодженому місці зустрів ОСОБА_8 , з якими була попередня домовленість щодо перевезення його до місця незаконного перетину державного кордону України, зокрема до м. Хуст Закарпатської області, та використовуючи належний автомобіль марки «AUDI Q5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , повіз його у цьому напрямку.

05.09.2026 близько 14 год., ОСОБА_6 на автомобілі разом з ОСОБА_8 прибув до багатоквартирного житлового будинку на вул. Ковельська у м. Камінь-Каширський Волинської області, де, у погодженому через невстановлену досудовим розслідуванням місці та час, зустрів ОСОБА_9 з яким була попередня домовленість щодо безперешкодного його перевезення до місця перетину державного кордону. В подальшому, реалізуючи злочинний намір щодо незаконного переправлення двох осіб через державний кордон, ОСОБА_6 , використовуючи автомобіль марки «AUDI Q5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , повіз зазначених громадян у напрямку державного кордону України з Республікою Румунія в межах Закарпатської області. При цьому в ході поїздки надавав вказівки щодо подальших дій, які необхідно буде вчинити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для незаконного перетину державного кордону.

05.09.2026 близько 14 год 30 хв автомобіль марки «AUDI Q5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався до м. Хуст Закарпатської області, на автодорозі Т0311 між с. Запруддя Камінь-Каширського району та с. Тойкут Ковельського району Волинської області, був зупинений працівниками поліції, де в салоні автомобіля, окрім ОСОБА_6 , були виявлені пасажири ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України.

Отже, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

05 вересня 2026 року о 14 год 33 хв ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 06 вересня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_6 у скоєному повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Окрім цього, щодо підозрюваного ОСОБА_6 здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023010000000058 від 19.04.2023 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 332 КК України, в якому відносно останнього до Голосіївського районного суду м. Києва 25.03.2025 скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України, судовий розгляд в якому триває на цей час. При цьому, відносно ОСОБА_6 у межах вказаного кримінального провадження обирався запобіжний захід у виді застави, який діє і по даний час, та на останнього покладені обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема і такі як здати на зберігання у відповідний орган свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, а також не відлучатись за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, які, з огляду на обставини скоєння кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні, виконанні ОСОБА_6 не були.

Підозрюваний ОСОБА_6 розлучений, на утриманні нікого немає, в минулому звільнений з військової служби у відставку, а тому має можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків за місцем проживання.

Крім того встановлено, що дії пов`язані з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон ОСОБА_6 вчиняв за попередньою змовою групою з невстановленою особою (особами), які координували його рух, давали вказівки, забезпечували безпосереднє отримання винагороди від осіб, які мали намір незаконно перетнути кордон. Відповідно дані особи, з метою попередження викриття, можуть вживати заходів щодо впливу на ОСОБА_6 .

Також сам ОСОБА_6 може вживати заходів щодо встановлення контакту з особами, у переправленні яких через державний кордон він брав безпосередню участь, з метою впливу на них, переконання у зміні показів щодо дійсної його обізнаності у вчиненні злочину.

Вищезазначені факти свідчать про небажання ОСОБА_6 дотримуватись правил та норм поведінки у суспільстві та про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема вживати заходів щодо безпосереднього контакту з іншим співучасником, а інші, більш м`які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання вказаним ризикам.

За таких обставин постає необхідність у застосуванні такого виду заходу, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки лише вказаний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Про наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному правопорушенні свідчить те, що ОСОБА_6 добре обізнаний з анкетними даними та місцем проживання основних свідків у кримінальному провадженні, оскільки перед переправленням останні надавали співучасникам свої повні анкетні дані для попередньої перевірки на предмет дійсних намірів перетнути кордон. Тому, усвідомлюючи свою причетність до вчинення інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного з можливим позбавленням волі, з метою уникнення покарання, може схиляти свідків до зміни наданих показань шляхом залякування чи іншого примусу (свідки у судовому засіданні не допитувалися).

Про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення свідчить той факт, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення скоєно після скерування відносно нього обвинувального акту до суду за його обвинуваченням в незаконному переправлені осіб через державний кордон України та незаконного поводження зі зброєю, що свідчить про відсутність моральних якостей та психологічних установок на дотримання вимог діючого правопорядку, впевненості у безкарності своїх дій.

Про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності свідчить відсутність стійких соціальних зв`язків, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним, а також безпосередня співучасть у вчиненні злочинів, пов`язаних з незаконним переправлення осіб через державний кордон за попередньо налагодженими схемами, які діють на даний час, дозволить останньому самостійно скористатись такими можливостями.

Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_6 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного, тому що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання дозволить підозрюваному зустрічатись зі свідками та примушувати їх до зміни наданих показань під приводом винагороди чи примусу, покинути місце проживання, спотворити речі та предмети, які являються речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на даний час усі необхідні слідчі дії не проведено, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб. При цьому, кошти за організацію вчинення злочину, а саме незаконне переправлення через державний кордон ОСОБА_8 , в сумі 20000 доларів США уже передані іншому співучаснику та не вилучені. Наразі не встановлено інших всіх можливих співучасників вчинення злочинів, які, з метою невикриття їх, можуть внести за нього заставу щоб ОСОБА_6 не надав покази щодо їх протиправної діяльності. Крім того, відносно ОСОБА_6 уже обирався запобіжний захід у вигляді застави, яка була ним внесена та не запобігла існуючим ризикам. Таким, чином, з метою запобіганням ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просить визначити розмір застави у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилаючись на ці обставини, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків, в розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 497 600 грн. У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_6 застави, зобов`язати останнього виконувати обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Слідчий ОСОБА_4 і прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання повністю підтримали.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання. Вважає необґрунтованою підозру у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 співпрацював із правоохоронними органами. Заявлені слідчим у клопотанні ризики не підтверджені доказами та є формальними підозрюваний не має наміру ухилятись від слідства, оскільки зацікавлений в об`єктивному з`ясуванні обставин та припиненні щодо нього провадження. Крім того, наявність іншого судового провадження щодо підозрюваного не підтверджує ризику вчинення іншого правопорушення, оскільки його вина у вчиненні злочинів не доведена. У разі якщо суд дійде висновку про достатність підстав для застосування запобіжного заходу, то захисник просить обрати щодо ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту або застави у мінімальному розмірі, що відповідатиме його реальним фінансовим можливостям, та забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Підозрюваний ОСОБА_6 також заперечив проти задоволення клопотання слідчого. Пояснив, що він залучався до співпраці з правоохоронними органами для контролю за вчиненням правопорушень. Щодо цього епізоду він «відігравав» роль перевізника, який здійснював доставку осіб до місць, наближених до державного кордону. ОСОБА_6 зауважив, що ніколи не погоджувався підвозити осіб безпосередньо до державного кордону, а виключно до населених пунктів, де є правоохоронні органи, які на місці можуть зафіксувати припинення правопорушення та затримати осіб. У цьому випадку він мав доправити осіб до міста Хуст Закарпатської області та отримати за це кошти на пальне, а не відповідає розмірам, зазначеним у клопотанні. Вказівки ОСОБА_6 щодо перевезення осіб надавав абонент у месенджері Телеграм, підписаний як « ОСОБА_10 ». Його співпраця з правоохоронними органами здійснювалась через оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань міста Києва ОСОБА_11 . ОСОБА_6 робив скріншоти переписки з ОСОБА_10 та повідомляв про здійснювані ним дії. Однак, для забезпечення фіксування правопорушення під час цієї поїздки не вдалось оформити всі документи, оскільки не були встановлені особи правопорушників. Для збереження «легенди» ОСОБА_6 вирішив діяти на власний ризик та поїхав до міста Хуст без остаточного погодження з правоохоронними органами. По прибуттю у місто Хуст він мав повідомити ОСОБА_11 про прибуття, а той вжити відповідних заходів, повідомити відповідні служби для затримання осіб та припинення правопорушення. Підозрюваний підтвердив обставини переміщення на транспортному засобі з у Київ, а потім у місто Камінь-Каширський. Зауважив, що одразу після їх зупинення повідомив поліцейським про його співпрацю та наполягав на контакті з ОСОБА_12 для з`ясування обставин. Однак слідчі вилучили телефон та відмовились перевірити цю версію подій.

ОСОБА_6 повідомив, що не спілкувався безпосередньо з ОСОБА_9 через месенджери, а надсилав повідомлення ОСОБА_10 . Тому нічого не знає про абонента « ОСОБА_13 », з яким спілкувався ОСОБА_9 . Також зауважив, що не мав корисливих мотивів з переміщення осіб, а працював за відшкодування пального. Обговорення ним у переписці отримання коштів обумовлено збереженням легенди, оскільки безкоштовна доставка осіб одразу викликала би підозру в реальних організаторів злочину.

На уточнення судді підтвердив, що здав на зберігання свій закордонний паспорт слідчому на виконання обов`язків застави. Однак, для здійснення чергового контролю за вчиненням правопорушення постала необхідність мати закордонний паспорт, оскільки організатори іноді просили скинути паспортні дані, ймовірно для перевірки можливості перетину кордону. Саме тому звернувся до міграційної служби та виготовив собі новий закордонний паспорт. Також підозрюваний повідомив, що наразі проживає сам у місті Бобровиця Чернігівської області, розлучений та має на утриманні малолітню дочку, тому заперечує твердження слідчого про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Підозрюваний та його захисник клопотали допитати у судовому засіданні ОСОБА_11 , для підтвердження співпраці з правоохоронними органами для контролю за вчиненням правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні як свідок старший оперуповноважений в особливо важливих справах ДСР майор поліції ОСОБА_14 підтвердив співпрацю із ОСОБА_6 при контролі за вчиненням правопорушень у кількох провадженнях. Проте зауважив, що цей епізод поїздки не був санкціонований, оскільки не були оформлені необхідні документи для контролю за вчиненням злочину. ОСОБА_6 повідомляв його про поїздку та скидав скріншоти переписки з ОСОБА_10 і навіть поїхав у четвер, але свідок зупинив його вже за межами Києва та повернув назад. В суботу зранку ОСОБА_6 поїхав знову, хоча ОСОБА_14 попередив, що той діє на власний ризик. На уточнення учасників свідок зауважив, що у них не було домовленостей після прибуття підозрюваного до міста Хуст, оскільки документування належно не здійснювалось, навіть кримінальне провадження не було заведено. Свідку було відомо про спілкування підозрюваного з одним організатором ОСОБА_10 , про кількість переміщуваних осіб він не знає. З того, що надсилав йому ОСОБА_6 , - переміщувалась одна особа. ОСОБА_14 неодноразово повідомляв ОСОБА_6 про відсутність санкціонування його дій та наявність ознак вчинення кримінального правопорушення. Саме про це казав під час телефонного дзвінка в суботу зранку, однак той не послухав його.

Заслухавши пояснення учасників та свідка, ознайомившись із матеріалами та дослідивши докази, зібрані під час досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого належить задовольнити частково.

Відповідно до норм ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до норм ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановлено, що слідчим відділенням Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026032160000031 від 17.06.2026 за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, надання засобів, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, у чому підозрюється ОСОБА_6 .

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст. 332 КК України.

У порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 було затримано о 14 год 33 хв 05 вересня 2026 року та 06 вересня 2026 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обставинами, що підтверджують підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, є зібрані в кримінальному провадженні докази, зокрема протокол обшуку автомобіля марки «AUDI Q5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_8 , а також іншими доказами в їх сукупності.

При цьому слідчий суддя зауважує, що дії ОСОБА_6 щодо документування переписки з абонентом « ОСОБА_10 », а також звітування перед оперуповноваженим ОСОБА_14 про листування та переміщення дійсно містять ознаки контролю за вчиненням правопорушення. Однак під час розгляду клопотання свідок підтвердив, що підозрюваному було відомо про відсутність належного документування його дій. Крім того, слідчий суддя бере до уваги зауваження прокурора, що звітування перед оперуповноваженим відбувалося тільки щодо переміщення ОСОБА_9 , при цьому про перевезення ОСОБА_8 підозрюваний не звітував, оскільки ймовірно здійснював це з іншим організатором, про якого наразі досудовому слідству невідомо. Ці обставини також підтверджуються різними способами здійснення розрахунків, а саме: ОСОБА_9 здійснює розрахунок частинами на криптогаманець, а ОСОБА_8 був вже розрахований невстановленим способом у двічі більшому розмірі. Слідчий суддя погоджується, що у комплексі дії підозрюваного підтверджують обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що за визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст.5§1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин». Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що є умисними тяжким злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція злочину за ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із додатковими санкціями.

Також під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду Київської області від 28.09.2024 щодо ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначено заставу у 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 211 960 гривень. Після внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов`язки: прибувати за кожною вимогою (викликом) до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні. Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у виді застави із покладенням обов`язків продовжує дію і на розгляду цього клопотання.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зауважує, що ОСОБА_6 звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я та виключений з військового обліку, тому має можливість безперешкодно перетнути державний кордон України. Крім цього, підозрюваний не виконав покладений на нього ухвалою слідчого судді обов`язок не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, що в сукупності з загрозою засудження до реального покарання у виді позбавлення волі, може спонукати підозрюваного залишити місце проживання та переховуватися від слідства та суду. Ці обставини, разом із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є умисним тяжким злочином, є достатніми для встановлення наявності ризику переховуватись від слідства.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується відповідною ухвалою суду. Таким чином ОСОБА_6 , будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 42023010000000058 від 19.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового тяжкого умисного корисливого злочину. При цьому підозрюваний розумів усічений склад об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення за ст. 332 КК України, оскільки підтвердив свою юридичну обізнаність у судовому засіданні.

Беручи до уваги вагомість наявних доказів підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованих ризиків вчинення нових правопорушень та переховування від слідства, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого та прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання чи арешту не може запобігти встановленим реальним ризикам.

Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання. Строк тримання під вартою належить обчислювати з моменту затримання ОСОБА_6 о 14 год 33 хв 05 вересня 2026 року.

Слідчий суддя бере до уваги зауваження сторони захисту та констатує, що слідчим не доведено відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного. Попри статус розлученого, наявність на утриманні малолітньої дочки, здійснення благодійної діяльності та статус колишнього військовослужбовця є достатніми ознаками для спростування цього факту. Також суддя враховує, що ОСОБА_6 залучався до співпраці з органами Національної поліції, однак відсутні докази його залучення до такої співпраці у межах цього кримінального провадження. Зважаючи на встановлені обставини, слідчий суддя вважає максимальний строк тримання під вартою у 60 днів надмірним для підтвердження чи спростування факту співпраці у цьому провадженні, а також перевірки інших обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя враховує зазначену у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України верхню межу розміру застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та бере до уваги розмір коштів у 20000 доларів США, що фігурує у кримінальному провадженні та сплачений невстановленим способом невстановленим особам за переміщення ОСОБА_8 . Також суддя зважає, що розмір застави у 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, накладений в іншому кримінальному провадженні, не забезпечив неухильного виконання особою своїх зобов`язань. Тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 грн, та у разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання в Управління Державної міграційної служби паспорт України для виїзду за кордон.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

У кримінальному провадженні № 42026032160000031 від 17.06.2026 застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) днів з 14 год 33 хв 05 вересня 2026 року до 04 жовтня 2026 року.

Визначити розмір застави у 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок № UA358201720355259001500002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_6 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із міста Києва, Київської та Чернігівської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання в Управління Державної міграційної служби паспорт України для виїзду за кордон.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 10.09.2026 о 18:05.

Слідчий суддя ОСОБА_15