Court ruling № 139651307, 10.09.2026, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 643/18262/26

Провадження № 2/643/9785/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 суддя Салтівського районного суду міста Харкова Власенко М. В., перевіривши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулосьдо Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

стягнути заборгованість за кредитним договором № 45746815 від 31.10.2025 у розмірі 20 182,78 грн;

стягнути заборгованість за кредитним договором № 6876354 від 12.01.2026 у розмірі

5 124,60 грн;

витребувати в АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4 , м. Київ, Україна, 04070) вказані у позові документи.

Суд, перевіривши позовну заяву на її відповідність вимогам ЦПК України, встановив таке.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено ч. 1, 4, 6 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу.

Згідно з ч. 5, 6, 8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо документи подаються до суду в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення), яке визначає порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзвязку.

Як визначено п. 24 Положення, підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість користувачам створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя.

Згідно з вимогами п. 26, 27 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом його підписувача та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли; відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.01.2026 № 26/0/15-26 пункт 26 розділу ІІІ Положення доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.».

Отже, починаючи з дня набрання чинності зазначеними змінами, Положення передбачає альтернативний спосіб створення та подання процесуальних документів в електронній формі з використанням корпоративної системи документообігу через розширений клієнтський доступ.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Чернігівського апеляційного суду від 21.07.2026 у справі № 750/5909/26.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених Положенням про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Відтак, альтернативою звернення учасників справи до суду з процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обовязковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний суд».

Верховний Суд у постанові від 25.03.2025 у справі № 380/25348/23 (п. 9 п. 9.3) дійшов висновку, що подання процесуальних документів (позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення, заяви (клопотання) з процесуальних питань тощо) у системі «Електронний суд» як додатка у PDF-форматі суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує справжність їх оригіналу. Тобто процесуальний документ, поданий як додаток у PDF-форматі в системі «Електронний суд», вважається непідписаним, а тому не може бути прийнятий до уваги при розгляді справи.

Отже, кваліфікованим електронним підписом за допомогою ЄСІТС має бути скріплений саме процесуальний документ, що подається до суду, а накладення такого підпису на додатки до нього лише засвідчує справжність їх оригіналу. Засвідчення кваліфікованим електронним підписом позовної заяви як додатка не нівелює обовязку заявника сформувати і підписати процесуальний документ відповідно до вимог процесуального закону та Положення.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду надійшов документ під назвою «позовна заява про стягнення заборгованості. pdf», який містить власне текст позовної заяви. Однак, позовна заява не є сформованою безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду. При цьому, сформовані в системі «Електронний суд» документи мають інше технічне походження скріплення ЄСІТС, зокрема наявні дата й час їх формування в системі, тоді як відомості про сформування позивачем саме позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» відсутні.

Аналогічні висновки, викладені Верховним Судом у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21 та від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21, згідно з якими звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Такої ж правової позиції Верховний Суд дотримується й у справах № 380/22653/21, № 160/16266/22, а також в ухвалах від 11.11.2024 у справі № 201/3322/24, від 22.10.2024 та 16.10.2024 у справі

№ 320/11462/21, від 11.04.2025 у справі № 758/2119/25, від 30.06.2025 у справі № 570/1189/25 та багатьох інших.

Отже, суд доходить висновку, що сформовану не у спосіб, передбачений ЦПК України, позовну заяву не можна вважати підписаною у встановленому порядку, наслідком чого є її повернення позивачу.

Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, визначених ч. 2 ст. 175 ЦПК України, вона підлягає поверненню позивачу разом із доданими до позову документами на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Разом з тим, з метою недопущення порушення права позивача на судовий захист, останньому слід розяснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи викладене, сучасні технічні можливості не звільняють учасників справи від обовязку додержуватися визначених процесуальним законом та Положенням процедур подання процесуальних документів.

Керуючись ст. 43, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути особі, яка її подала, разом із доданими до неї документами.

Розяснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО