Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 545/109/26
Провадження № 1-в/545/288/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.09.2026 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали подання провідного інспектора Полтавського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_2 про скасування звільнення з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_3 ,-
ВСТАНОВИВ :
Провідний інспектор Полтавського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним поданням, пославшись на те, що засуджений будучи ознайомленим з порядком та умовами проходження іспитового строку, попередженим про наслідки ухилення від виконання обов`язків, покладених на нього вироком Полтавського районного суду Полтавської області вчиняв адміністративні правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 18.02.2026 року було затверджено угоду від 09.01.2026 року по кримінальному провадженню про визнання винуватості, укладену між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 . Визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбуття покарання з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Вирок набрав законної сили 23.03.2026 року та був направлений на виконання до уповноваженого органу з питань пробації.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, ЗУ «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Між тим, як встановлено судом, вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 18.02.2026 року ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної 09.01.2026 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Згідно з ч. 1 ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Згідно частини 3 даної статті, суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
З аналізу наведених норм закону вбачається, що обвинувачений погодився з розглядом справи в порядку, передбаченому ст. 474 КПК України, та ухваленням вироку на підставі угоди про визнання винуватості лише за умови призначення узгодженої сторонами міри покарання, передбаченою угодою. При цьому у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку та у разі задоволення такого клопотання, кримінальне провадження підлягає розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
При цьому, виходячи з положень ст. 476 КПК України право ініціювання скасування вироку на підставі угоди про визнання винуватості у зв`язку з порушенням умов угоди, наділений прокурор, з яким була укладена угода.
Таким чином, невиконання засудженим ОСОБА_3 умов укладеної угоди про визнання винуватості з прокурором, якою сторонами було узгоджено призначене йому покарання, яке ним належним чином не виконується, є підставою для скасування такого вироку, відповідно до ст. 476 КПК України.
Тобто, у цьому випадку, при порушенні засудженим вимог угоди, в силу положень ст. 476 КПК України, має бути застосований спеціальний порядок, який полягає не у поданні до суду клопотання про скасування звільнення з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого, а ґрунтується на зверненні визначених КПК України осіб до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Лише після відмови суду у скасуванні угоди є можливим направлення звернення у загальному порядку.
Оскільки за наслідками розгляду клопотання про скасування затвердженої угоди є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування, тож звернення безпосередньо до суду з питанням передбаченим ст. 537 КПК України, порушує право особи на захист, що є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, оскільки діючим КПК України передбачено інший порядок вирішення питання невиконання угоди про визнання винуватості, суд вважає, що подання органу з питань пробації підлягає поверненню, оскільки його подано передчасно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-372, 395, 472-476, 537, 539 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Подання провідного інспектора Полтавського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_2 про скасування звільнення з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_3 повернути до Полтавського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський районний суд Полтавської області.
Суддя: ОСОБА_1
The court decision No. 139648367, Poltava District Court of Poltava Oblast was adopted on 09.09.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 545/109/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: