Decision № 139646992, 10.09.2026, Horodok District Court of Lviv Oblast

441/1624/26 2/441/1232/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

10.09.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ференц О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "СІТІ КОЛЕКТ"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

І. Стислий виклад обставин справи:

09.07.2026 представник ТОВ «Фінансова Компанія "СІТІ КОЛЕКТ"звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5322973 від 11.01.2025 в сумі 18500 грн., судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2622 грн. 40 коп., витрат на правову допомогу в розмірі 12000 грн та витрат, пов`язаних з надсиланням поштового відправлення у розмірі 381, 74 грн. Позов обґрунтовує тим, що 11.01.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5322973, згідно умов якого Товариство надало відповідачці 8000 грн. кредиту на 345 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. 25.11.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект"» укладено договір №ДО-20251125 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Мілоан», перейшло до позивача - ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект"». Згідно вищевказаного договору та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект"» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 5322973 від 11.01.2025 року. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з цим вказує, що ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект" вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку. Заборгованість відповідачки перед позивачем становить 18 500,00 (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) та складається з: тіла кредиту 8 000,00; комісії за надання кредиту 10 500,00, які просить стягнути з відповідача на свою користь.

ІІ. Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано для розгляду судді Ференц О.І.

13.07.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. Позиція учасників справи:

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

10.09.2026 року постановлено ухвалу суду про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Водночас, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та відповідачем укладено кредитний договір № 5322973, згідно з яким товариство надало відповідачці у власність грошові кошти в межах строку дії договору шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3., 1.5., 1.5.3., 1.5.4 договору сума кредиту становить 8 000,00 гривень, кредит надається строком на 345 днів з 11.01.2025 року, комісія за надання кредиту 2000,00 гривень, яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом становлять 0,0010 % на фактичну заборогованість за кредитом. Загальні витрати за кредитом складають 26640.00 грн.

Розділом 4 договору передбачено відповідальність позичальника за порушення зобов`язань з повернення кредиту.

Судом також встановлено, що відповідачем підписано договір про надання споживчого кредиту № 5322973 від 11.01.2025 року електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою CMC-повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, ввела код підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти. Підписанням договору позики відповідач також підтвердила, що вона повністю ознайомилася з усіма його умовами, в тому числі з правилами, та їй було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Правилами надання коштів у позику передбачено, що договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається позичальником у відповідності до вимог ст.12 ЗУ "Про електронну комерцію" за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст.3, ст.12, п. 12 ст.11 ЗУ "Про електронну комерцію", ч. 1ст. 205 Цивільного Кодексу України).

Анкетою-заявкою на кредит №5322973 від 11.01.2025 року підтверджено, що ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію ТОВ «Мілоан».

З платіжного доручення №145991567 від 11.01.2025 вбачається факт перерахування ТОВ "Мілоан" на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 8 000 гривень.

Судом також встановлено, що 25.11.2025 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Сіті Колект"» було укладено договір факторингу №ДО-20251125, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект"» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5322973 від 11.01.2025 року, що підтверджується витягом з додатку до договору факторингу, де у списку боржників значиться відповідачка ОСОБА_1 .. Сума загальної заборгованості відповідачки становить 18 500,00 (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) та складається з тіла кредиту 8 000,00 грн.; комісії за надання кредиту 10 500,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч.8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За змістом ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошовї суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5322973 від 11.01.2025 року, як і договором факторингу, який є чинним, доказів погашення заборгованості ні позивачу, ні попередньому кредитодавцю відповідачем не надано, а тому вимога ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" про стягнення з відповідача заборгованості підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, з урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором у відповідача утворилась заборгованість.

Разом з тим вимога позивача про стягнення з відповідачки суми заборгованості за комісією задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за комісією в розмірі 10500,00 грн.

V. Розподіл Судових витрат:

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки також підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати. Загальна сума задоволених вимог позивача складає 8000 грн, тому з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1151,30 грн (8000*2662,40: 18500 = 1151,31).

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026, заявку про надання правової допомоги № 73, витяг акту № 73 про надання юридичної допомоги з детальним описом робіт виконаних адвокатом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статях 137,141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ «Фінансова Компанія "СІТІ КОЛЕКТ"є стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачки в загальному розмірі 18500 грн, зокрема тіло кредиту 8000 грн, яка є незначною. Дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю. Підготовка адвокатом позову не вимагала аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, який включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 12000 грн є завищеним, тому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "СІТІ КОЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за договором про споживчий кредит № 5322973 від 11.01.2025 у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн., 1151 (одну тисячу сто п`ятдесят одну) грн. 31 коп. судового збору, судові витрати, пов`язані з направленням документів ОСОБА_1 , у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн 74 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) гривень.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду складено та підписано 10.09.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія СІТІ КОЛЕКТ", місцезнаходження: 02154, м. Київ, пр-т.Соборності,30А, офіс 321, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.І. Ференц