Court ruling № 139630833, 10.09.2026, Khotyn District Court of Chernivtsi Oblast

Справа № 724/575/26Провадження № 2/724/483/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судових засідань: Копайгородського Д.Я.

представника позивача

в режимі відеоконференції: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Хотин Чернівецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Масловська Ірина Юріївна, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

У Х В А Л И В:

У березні 2026 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Хотинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Масловська Ірина Юріївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Посилається на те, що 22 квітня 2019 року ОСОБА_5 склала на нього заповіт, предметом якого є земельна ділянка площею 1,2966 га, кадастровий номер 7325082000:02:004:0500, що розташована в адмінмежах Анадольської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла та після її смерті відкрилася спадщина.

Він не зміг вчасно подати заяву про отримання спадщини, оскільки не знав про смерть ОСОБА_5 . І крім цього, перебував на військовій службі в Збройних Силах України.

В процесі розгляду справи йому стало відомо, що на зазначену вище земельну ділянку 11 листопада 2025 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 .

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 20.05.2026 року прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову, зокрема, позивачем доповнено позовні вимоги новими вимогами: про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 листопада 2025 року, реєстровий номер 1290.

За клопотанням представника позивача, здійснено заміну первісного відповідача Хотинську міську раду на належного відповідача ОСОБА_3 , та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4

01.09.2026 року представником позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про зміну предмета позову та залучення співвідповідача.

Заява мотивована тим, що за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» було отримано інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7325082000:02:004:0500, яка згідно із заповітом від 22 квітня 2019 року, була заповідана ОСОБА_5 - позивачу ОСОБА_2 . Згідно отриманого реєстру було виявлено, що 21 квітня 2026 року приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Саварчуком В.М. на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1146 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим представник позивача вважає необхідним змінити предмет позову шляхом доповнення позовної вимоги про витребування із чужого незаконного володіння та користування у ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 7325082000:02:004:0500 загальною площею 1,2966 га. та залучення вказаної особи у якості співвідповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні просила прийняти заяву про зміну предмета позову та задовольнити клопотання про залучення співвідповідача.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час та місце судового засідання повідомлялась в установленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.112 том 2).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Масловська І.Ю. та ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про день, час та місце судового засідання повідомлялися завчасно в установленому законодавством порядку (а.с. 113,132 том 2).

Розглянувши заяву представника позивача про зміну предмета позову та залучення співвідповідача, суд дійшов до таких висновків.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд у підготовчому судовому засіданні заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін. Так, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 червня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, провадження № 14-473цс18 звернула увагу на наступне.

В разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом як спадкоємець за заповітом, пропустивши строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Первісними вимогами позивача є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України) та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого відповідачу ОСОБА_3 на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 1,2966 га, кадастровий номер 7325082000:02:004:0500.

Після відкриття провадження по справі позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 відчужила земельну ділянку площею 1,2966 га, кадастровий номер 7325082000:02:004:0500 ОСОБА_4 (покупцю).

У зв`язку з цим представник позивача просить змінити предмет позову, заявивши додаткову вимогу про витребування земельної ділянки у нового власника та залучити його як співвідповідача.

Оцінюючи процесуальну правомірність вказаної заяви, суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання. Проте, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, зазначено, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Подання представником позивача заяви, яка містить нову вимогу до нової особи, що базується на фактах, які виникли після відкриття провадження (зокрема, укладання договору купівлі-продажу між відповідачем та третьою особою), свідчить про пред`явлення фактично нового позову, що суперечить положенням ст.49 ЦПК України.

Крім того, суд враховує правову природу спорів, у яких спадкоємець за заповітом пропустив строк, а майно вже відчужене спадкоємцем за законом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 15 липня 2026 року у справі 694/1492/24, положення статті 1280 ЦК України (спадкові права у разі перерозподілу спадщини) регулюють випадки, коли спадщина вже була розподілена, але з`явився інший спадкоємець (зокрема, за заповітом, якому визначено додатковий строк). За змістом цієї норми та практики її застосування, якщо спадкоємець за законом уже відчужив майно на підставі оплатного договору, вимога про витребування майна у кінцевого набувача (віндикація) має самостійну правову природу. Вона вимагає окремого дослідження судом обставин добросовісності або недобросовісності покупця, оцінки оплатності договору та пропорційності втручання у права нового власника.

Як зазначив Верховний Суд (ухвала від 12.12.2025 у справі № 521/11326/19), захист прав спадкоємця, чиє майно було відчужене особою, яка не мала на це беззаперечного права, здійснюється з урахуванням стабільності цивільного обороту. Якщо майно не може бути повернуто в натурі (через добросовісність набувача), новий спадкоємець має право на грошову компенсацію відповідно до ст. 1280 ЦК України.

Таким чином, обставини правомірності набуття права власності покупцем земельної ділянки та можливість її витребування в натурі не можуть бути предметом дослідження у даній справі, оскільки це вимагає встановлення абсолютно іншого кола доказів та фактів, які не стосуються первісного спору між спадкоємцем за заповітом та спадкоємцем за законом.

Оскільки положення ч.3 ст.49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявлена представником позивача заява про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог новими про витребування майна у третьої особи (нового власника) є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позову та повернення її заявнику.

Відмова у прийнятті заяви не позбавляє позивача права звернутися з вказаними вимогами до нового власника шляхом подання окремого позову в загальному порядку.

Вирішуючи клопотання позивача про залучення ОСОБА_4 (нового власника земельної ділянки) як співвідповідача у справі на підставі ст.51 ЦПК України, суд зазначає таке.

Залучення співвідповідача є процесуальною дією, яка спрямована на належне визначення суб`єктного складу учасників справи у межах вже існуючого спору та за первісною заявою (первісними підставами позову).

Метою статті 51 ЦПК України є залучення особи, яка має відповідати за вже заявленими вимогами, якщо первісний відповідач є неналежним, або якщо правовідносини вимагають обов`язкової спільної участі кілької відповідачів.

У зв`язку з тим, що судом відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмета позову (доповнення новими вимогами про віндикацію), а за первісними вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом новий власник земельної ділянки не є суб`єктом цих спадкових правовідносин і до нього не звернуто жодних позовних вимог у межах цієї справи, клопотання про його залучення як співвідповідача також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.13, 43, 49, 51,189 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про зміну предмета позову та залучення співвідповідача у цивільній справі №724/575/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Масловська Ірина Юріївна, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та повернути її заявнику з доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10.09.2026 року.

Суддя Т. М. Ковальчук