Decision № 139628039, 10.09.2026, Sosnivskyi District Court of Cherkasy City

Справа № 712/11300/26

Провадження № 2/712/5526/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № LM756677877, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6 500,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором QEWM-2342.

Позивач зазначає, що перед укладенням договору відповідач самостійно зареєструвалася на вебсайті первісного кредитора, створила особистий кабінет, заповнила заявку на отримання кредиту, зазначивши свої персональні дані та реквізити банківської платіжної картки, пройшла процедуру верифікації, ознайомилася з умовами кредитування та підтвердила свою згоду з ними шляхом введення отриманого одноразового ідентифікатора.

На виконання умов договору ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» перерахувало відповідачу кредитні кошти у сумі 6 500,00 грн шляхом безготівкового переказу на зазначену нею платіжну картку.

Разом із тим відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернула та проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатила.

17 грудня 2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № ОК-ТП/66, відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права грошової вимоги за кредитними договорами, включеними до Реєстру прав вимоги від 17 грудня 2025 року, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № LM756677877.

30 березня 2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30/0326-01, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, витяг з Реєстру прав вимог № 1 від 30 березня 2026 року, акт приймання-передачі Реєстру прав вимог та платіжні документи щодо здійснення фінансування.

У позовній заяві зазначено, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 20 363,20 грн, при цьому наведено такі її складові: 6 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 10 223,20 грн заборгованості за процентами та 3 250,00 грн штрафних санкцій.

Разом із тим у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 17 113,20 грн, з яких: 6 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 223,20 грн заборгованість за процентами та 390,00 грн заборгованість за комісією.

Вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 250,00 грн позивачем не заявлені.

Таким чином, зі змісту позовної заяви та її прохальної частини вбачається арифметична неточність при викладенні структури загальної заборгованості, оскільки сума 20 363,20 грн утворюється внаслідок додавання 6 500,00 грн тіла кредиту, 10 223,20 грн процентів, 3 250,00 грн штрафних санкцій та 390,00 грн комісії. Разом із тим предметом судового розгляду відповідно до принципу диспозитивності є вимоги саме у розмірі 17 113,20 грн, заявлені у прохальній частині позову.

Представник позивача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою суду від 10.08.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, станом на 10.09.2026 відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в електронному документі та воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частин третьої, шостої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та прийняття такої пропозиції другою стороною. Електронний договір, підписаний у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачена можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджується, що 15 жовтня 2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № LM756677877 на суму 6 500,00 грн.

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором QEWM-2342.

Таким чином, відповідач шляхом вчинення послідовності дій в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця висловила волю на укладення кредитного договору саме на визначених у ньому умовах, а укладений сторонами електронний договір відповідає вимогам законодавства щодо письмової форми правочину.

На виконання кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 500,00 грн.

Факт надання кредиту підтверджується умовами кредитного договору, інформацією щодо здійснення переказу та довідкою первісного кредитора.

Відповідач факту укладення договору та отримання кредитних коштів не спростувала, доказів протилежного суду не надала.

З огляду на сукупність наявних у справі доказів суд вважає встановленим факт перерахування кредитних коштів відповідачу, а тому необхідності у витребуванні додаткових відомостей, що становлять банківську таємницю, не вбачає.

Саме по собі бажання сторони додатково підтвердити обставину, яка вже достатньою мірою підтверджена сукупністю інших належних та допустимих доказів, не створює обов`язку суду витребовувати додаткові докази.

У зв`язку з цим клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений строк.

Як встановлено судом, відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявне право грошової вимоги, так і право вимоги, яке виникне у майбутньому.

Матеріалами справи підтверджується послідовний перехід права вимоги за кредитним договором № LM756677877 спочатку від ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № ОК-ТП/66 від 17 грудня 2025 року, а надалі від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу № 30/0326-01 від 30 березня 2026 року.

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні та право вимагати від відповідача виконання зобов`язань у тому обсязі, який існував на момент переходу права вимоги.

Відсутність доказів отримання відповідачем окремого повідомлення про відступлення права вимоги сама по собі не припиняє її зобов`язання за кредитним договором, оскільки відповідно до статті 516 ЦК України неповідомлення боржника про заміну кредитора породжує для нового кредитора ризик виконання боржником зобов`язання первісному кредиторові, проте не звільняє боржника від виконання зобов`язання взагалі.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 6 500,00 грн, а за процентами за користування кредитом 10 223,20 грн.

Зазначений розрахунок узгоджується з умовами договору та матеріалами справи, відповідачем не спростований, доказів повернення тіла кредиту чи сплати нарахованих процентів суду не надано.

З огляду на наведене суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 6 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 10 223,20 грн заборгованості за процентами, а всього 16 723,20 грн.

Щодо заявленої до стягнення комісії у розмірі 390,00 грн суд виходить із такого.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право встановлювати плату за додаткові та супутні послуги, проте наявність відповідного платежу у договорі сама по собі не є безумовною підставою для його стягнення.

Для покладення на споживача обов`язку сплатити відповідну комісію кредитодавець повинен довести, за яку саме послугу вона встановлена, який зміст такої послуги, чи була вона фактично надана позичальнику та чи не охоплюється така дія обов`язками кредитодавця, що виконуються ним у межах кредитних правовідносин без додаткової оплати.

Разом із тим зі змісту наданих позивачем доказів неможливо встановити конкретний зміст послуги, за надання якої відповідачу нараховано комісію у розмірі 390,00 грн, її обсяг, порядок надання та факт фактичного отримання такої послуги відповідачем.

Саме зазначення відповідної суми у розрахунку заборгованості не є достатнім доказом виникнення у позичальника обов`язку з її сплати.

Тому вимога позивача про стягнення 390,00 грн комісії задоволенню не підлягає.

Окремо суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги не охоплюють штрафні санкції у розмірі 3 250,00 грн, про що безпосередньо зазначено самим позивачем.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог.

Отже, питання правомірності нарахування штрафних санкцій у розмірі 3 250,00 грн. не є предметом розгляду цієї справи, а тому суд не надає їм правової оцінки та не вирішує питання про їх стягнення чи відмову у стягненні.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із заявлених позивачем 17 113,20 грн суд визнав обґрунтованими вимоги у розмірі 16 723,20 грн, що становить 97,72 % заявлених майнових вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 601,73 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду № 25771561860 від 25 травня 2026 року, акт приймання-передачі наданих послуг та детальний опис виконаних робіт.

Відповідно до наданих документів вартість правничої допомоги складається із: вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн; складання позовної заяви - 5 000,00 грн; підготовки адвокатського запиту - 500,00 грн; підготовки клопотань - 500,00 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання про розмір витрат, які можуть бути покладені на іншу сторону, суд виходить із критеріїв їх реальності, необхідності та розумності, а також із конкретних обставин справи.

Суд ураховує, що спір виник із типових кредитних правовідносин, не характеризується значною юридичною чи фактичною складністю, ціна позову становить 17 113,20 грн, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а правове обґрунтування позовної заяви значною мірою ґрунтується на усталеному нормативному регулюванні та судовій практиці для такої категорії спорів.

Крім того, підготовлені представником адвокатський запит та клопотання про витребування банківської інформації були спрямовані на додаткове підтвердження обставин, які суд визнав установленими на підставі вже наявних у справі доказів, у зв`язку з чим відповідне клопотання судом не задоволено.

За таких обставин заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн не відповідає критеріям співмірності та розумності.

З урахуванням характеру спору, його складності, ціни позову, обсягу виконаної представником роботи та часу, об`єктивно необхідного для її виконання, суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

Водночас відповідно до статті 141 ЦПК України такі витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено на 97,72 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 931,63 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 510, 514, 519, ЦК України,ст.ст. 12, 13, 18, 19, 77-79, 81-83, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за договором кредитної лінії № LM756677877 від 15 жовтня 2025 року у загальному розмірі 16 723,20 гривень, судовий збір в розмірі 2601, 73 гривень, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 931, 63 гривні, а всього стягнути 22 256,56 гривень (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят шість грн. 56 коп).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 10.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34 офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .