Decision № 139625949, 09.09.2026, Lokachi District Court of Volyn Oblast

Справа № 931/516/26

Провадження № 2/931/437/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 вересня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

30 червня 2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшов до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 вересня 2025 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № LM569192936 в електронній формі, відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію», за допомогою одноразового ідентифікатора QRUC-3642. В подальшому, відповідно до умов укладеного договору факторингу №ОК-ТП/60 від 05 листопада 2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідно до умов укладеного договору факторингу №26/0226-01 від 26 лютого 2026 року, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 18295,90 грн, яка складається з 5900,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 9091,90 грн заборгованості по процентах, 2950,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) та 354,00 за комісією. Також, звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15345,90 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № LM569192936 від 19 вересня 2025 року в розмірі 15345,90 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 02 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 29 липня 2026 року.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 29 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 09 вересня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 45 на звороті). Одночасно у позовній заяві просить розгляд позовної заяви здійснювати за її відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася також, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, яке повернулося з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 51). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, тому згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 19 вересня 2025 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № LM569192936 (далі кредитний договір) в електронній формі та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором QRUC (а.с. 12-22б).

Крім того, 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту продукту «FLASH» в електронній формі та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3642 (а.с. 10-11).

Згідно умов кредитного договору загальний розмір наданого одразу кредиту після укладення договору кредиту становить 5900,00 грн та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту -7000,00 грн. Кожен окремий транш надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 (п. п. 2.2, 5.1 Договору).

Згідно п. 2.3 Договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 19.09.2025 (що є датою надання кредиту).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 (п`ятнадцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 221 грн 25 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. У разі отримання додаткового траншу протягом визначеного на момент укладення договору дисконтного періоду, сума нарахованих процентів, яку необхідно сплатити для першої пролонгації також зазначається у особистому кабінеті позичальника. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору. Позичальнику недоступна функція продовження дисконтного періоду у випадку коли кількість днів, що залишилась до закінчення дисконтного періоду перевищує 30 (тридцять) календарних днів. Продовження та поновлення дисконтного періоду не можливо після повного погашення суми кредиту.

Згідно з п.7.3 Договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту 19.10.2030.

Відповідно до пунктів 8.5, 8.6 Договору розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 354 грн 00 коп. Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 111833,32 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 105933,32 грн (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму наданого кредиту у розмірі 5900,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2254,99 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування: 105933,32 грн) / (сума першого траншу за договором: 5900,00 грн) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 0,98 відсотків в день.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 1 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Отже, договір кредитної лінії № LM569192936 від 19 вересня 2025 року є укладеним з моменту його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який був направлений на номер телефону позичальника, що підтверджує погодження сторонами усіх істотних умов такого договору.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Оптимальні Кредити» 19.09.2025 року було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 5900,00 грн на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення № b0db9f18-d1d9-44f3-8227-b1779eca4a96 від 19.09.2025 року.

Крім того, із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 13 серпня 2026 року №20.1.0.0.0/7- 260805/49554-БТ, наданої на виконання ухвали суду, до якої долучено виписку за договором № б/н за період 19.09.2025-22.09.2025, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 19.09.2025 року зараховано кошти у розмірі 5900 грн. За період з 19.09.2025 по 22.09.2025 року номер телефону НОМЕР_3 був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с. 48, 49).

Таким чином, ТОВ «Оптимальні Кредити» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Однак, ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку та не повернула наданий кpeдит в строки, передбачені договором, що спричинило виникнення заборгованості.

Із розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Оптимальні кредити» заборгованість у ОСОБА_1 станом на 19.11.2025 року становила 11762,24 грн, що складається із 5900 грн тіла кредиту, 2558,24 грн відсотків, 354,00 грн комісії та 2950,00 грн неустойки (а.с. 52).

Також, із вищенаведеного розрахунку заборгованості вбачається, що протягом 15 днів (із 19.09.2025 року) здійснювалось нарахування відсотків у розмірі 14,75 грн в день та в день надання кредиту нараховано 354 грн комісії за його надання. Починаючи із 05.10.2025 року до 05.11.2025 року (32 дні) здійснювалось нарахування відсотків у розмірі 50,96 грн в день. У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання 08.10.2025 року, було здійснено перерахунок відсотків за 15 днів дисконтного періоду. Крім того, 18.10.2025 року та 25.10.2025 року нараховано неустойку на загальну суму 2950 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

05 листопада 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/60, відповідно до умов якого ТОВ «Оптимальні кредити» відступає за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги.

Із витягу з реєстру прав вимоги від 05 листопада 2025 року, залишок заборгованості у ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № LM569192936 становив 11762,24 грн, з яких 5900,00 грн заборгованість за основним боргом, 2558,24 грн заборгованість за відсотками, 354,00 грн заборгованість за комісією, 2950,00 грн неустойка.

Отже, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № LM941759275 від 19 вересня 2025 року.

Із розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість у ОСОБА_1 станом на 26.02.2026 року становить 18295,90 грн, що складається із 5900 грн тіла кредиту, 9091,90 грн відсотків, 354,00 грн комісії та 2600,00 грн неустойки (а.с. 53-54).

Також, із вищенаведеного розрахунку заборгованості вбачається, що протягом 154 днів (із 20.11.2025 року) здійснювалось нарахування відсотків у розмірі 50,96 грн в день.

26 лютого 2026 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 26/0226-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступає за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 03.03.2026 року № 983 ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало кошти на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 26/0226-01 від 26.02.2026 року.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру прав вимог №1 від 26.02.2026 за договором № 26/0226-01 від 26.02.2026, ТОВ «Таліон Плюс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників.

Із витягу з реєстру прав вимог №1 від 26 лютого 2026 року вбачається, що залишок заборгованості у ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № LM569192936 становив 18295,90 грн, з яких 5900,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 9091,90 грн сума заборгованості за відсотками, 354,00 грн комісія, 2950,00 грн штрафні санкції.

Отже, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № LM569192936 від 19 вересня 2025 року та вправі пред`являти відповідні вимоги про стягнення коштів.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № LM569192936 від 07.102025 року, сформованої ТОВ «Юніт Капітал», станом на 01.05.2026 року заборгованість у ОСОБА_1 становить 18295,90 грн, з яких 5900,00 грн тіло кредиту, 9091,90 грн відсотки, 354,00 грн комісія, 2950,00 грн штрафні санкції (а.с. 55).

Таким чином, позивачем ТОВ «Юніт Капітал» доведено факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором № LM569192936 від 19 вересня 2025 року, укладеного між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 , і він вправі пред`являти відповідні вимоги про стягнення коштів.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, відповідач правом на подання відзиву не скористалася.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт утворення заборгованості у відповідача перед позивачем за кредитним договором, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, та невиконання відповідачем в повній мірі своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, відсотків за користування ними та комісії за надання, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в межах заявлених позовних вимог, а відтак, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № LM569192936 від 19 вересня 2025 року у розмірі 15345,90 грн, яка складається з 5900,00 грн тіла кредиту, 9091,90 грн відсотків та 354,00 грн комісії.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал», згідно якого гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору, після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг, додаткову угоду № 25771541927 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, з яких вбачаються види виконаних робіт (наданих послуг), кількість годин та вартість, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № LM569192936 від 19.09.2025, 2 год., 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № LM569192936 від 19.09.2025, 2 год., 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № LM569192936 від 19.09.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , 1 год., 500 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № LM569192936 від 04.02.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , 1 год., 500 грн, а всього 7000 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 виданого 26 серпня 2010 року Тимошенку Олександру Олександровичу та довіреність ТОВ «Юніт Капітал» від 06 березня 2026 року.

При цьому, суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Таким чином, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, те, що справа розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого ТОВ «Юніт Капітал» судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі ст. ст. 526, 626, 628, 629, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №LM569192936 від 19 вересня 2025 року у розмірі 15345 (п`ятнадцять тисяч триста сорок п`ять) гривень 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 09.09.2026 року.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко