№ 139625935, 09.09.2026, Ivanychi District Court of Volyn Oblast

Справа № 156/861/26

Провадження № 3/156/408/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, інваліда ІІІ групи,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисник ОСОБА_1 адвокат Герасимчук Л.Р.,

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України, особам роз`яснено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

04.07.2026 року о 12:31 год. в с. Мовники по вул. Шевченка гр. ОСОБА_1 керував мопедом д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення про те, що того дня він їхав з риболовлі та був зупинений працівниками поліції. На запитання працівників поліції дійсно повідомив, що випив стакан пива. Підтвердив, що працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, сказали, що приладу Драгер немає, тому потрібно їхати в лікарню, однак він відмовився, оскільки був замучений. Крім того він не знав, що є відповідна норма щодо стану сп`яніння, - 0,2 проміле. Також зауважив, що працівники поліції йому не роз"яснили, що за відмову пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння передбачена відповідальність. Лише пізніше, коли інша особа роз"яснила йому наслідки він погодився, проте працівники поліції повідомили, що вже складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Герасимчук Л.Р. підтримала позицію ОСОБА_1 . Зазначила, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», також водієві не пропонували проїхати у медичний заклад. Зауважила за відеозаписи, які знаходяться у матеріалах справи не безперервні. Крім цього протокол про адміністративне правопорушення при ОСОБА_1 не складався та не вручався.

Інспектор СРПП Гаврилюк М.В. в судовому засіданні ствердив, що того дня він з колегою здійснював патрулювання. В селі Мовники вони зупинили водія ОСОБА_1 , оскільки він керував мопедом без шолома. У водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився. Під час події дочка ОСОБА_1 надавала неправомірну вигоду, як наслідок було викликано слідчо-оперативну групу, а ним було складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердила, що того дня її батько ( ОСОБА_1 ) був на риболовлі, їхав мопедом та його зупинили працівники поліції. Батько з працівником поліції приїхав до них додому, взяв документи і вони поїхали. Коли вона прийшла на місце, де зупинили батька, працівники поліції повідомили, що батько є випившим. При працівниках поліції ОСОБА_1 повідомив, що випив пива, однак не уточнив, що безалкогольного. Зі сторони працівників поліції щодо неї була провокація на надання неправомірної вигоди. Наголошує, що працівники поліції не повідомили її батьку про наслідки відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при ній не пропонували пройти огляд. Крім того, працівники поліції тримали їх більше двох годин після чого вже було пізно їхати у медичний заклад.

18.08.2026 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Герасимчук Л.Р. було подано клопотання про закриття провадження у справі. У клопотанні зазначає, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу або лікарем закладу охорони здоров`я. З долучених до справи відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, йому було роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 повідомив, що він у цьому не розуміється. Одразу ж працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 принести документи на скутер, посвідчення водія та страховий поліс на транспортний засіб. Зазначене підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом VID260704-123158F-00001 1-200000-2281. При цьому працівники поліції не роз`яснювали порядок проходження огляду на стан сп`яніння, зокрема, не вказували, за допомогою якого приладу буде проводитись огляд на стан сп`яніння, не роз`яснювали порядок проходження огляду у медичному закладі у разі незгоди з показниками газоаналізатора. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння, лише зауважив, що він у цьому не розуміється, та одразу ж виконав вимогу працівників поліції щодо надання документів на транспортний засіб і у супроводі працівників поліції пішов додому за документами, що підтверджується відео файлом VID260704-123658F-000011-200000-2282. При цьому, як вбачається із зазначеного відеофайлу, не отримавши відповіді на запитання, чи буде особа проходити огляд на стан сп`яніння, працівники поліції повідомили йому права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тобто завідомо, ще до вчинення особою адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується, визначили, що правопорушення ним вчинене.

Також, в порушення зазначених вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, працівниками поліції не надано можливості надати пояснення, копія протоколу вручена не була, коли та при яких обставинах він складався - не відомо, оскільки долучені до справи відеозаписи не є безперервними. Зокрема, у справі наявні відеозаписи у часовому проміжку з 12 год 31 хв по 12 год 41 хв., в подальшому такий запис продовжується з 13 год. 37 хв. по 13 год. 41 хв. Проміжок часу з 12 год. 41 хв. по 13 год. 37 хв. не зафіксовано. Відтак, у матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що ОСОБА_1 відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки проходження такого огляду йому навіть не пропонувалося, що підтверджено доданими до справи відеозаписами.

За таких обставин, наявний протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений з порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, та не може бути належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч.ч.1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.3 ч.1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Протокол серії ЕПР 1 № 710438 від 04.07.2026 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст.ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.

Встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 710438 від 04.07.2026 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;

- рапортом ЄО №7472 від 04.07.2026 року в якому зазначено, що під час патрулювання було зупинено ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом мопедом із ознаками алкогольного сп`яніння. Водій відмовився пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 до КНП «Нововолинськ ЦМЛ» не доставлявся, медичний огляд не проводився;

- зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №710438 від 04.07.2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- відеозаписами на оптичному диску DVD-R на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР (керував мотоциклом без шолому). Під час спілкування із водієм, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки відчувався запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 ствердив, що пив пиво зранку, однак наголосив: «Я не знаю, що воно покаже» (відео №VID260704-123158F-000011-200000-2281, 01:17 хв.). Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про відповідальність за порушення пунктів 2,9-А та 2,5 ПДР, на що ОСОБА_1 повідомив, що це довго та запропонував домовитися (відео №VID260704-123158F-000011-200000-2281, 01:38 хв.). ОСОБА_1 неодноразово роз`яснювалося про проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та допустиму норму 0,20 проміле, однак ОСОБА_1 стверджував, що не розуміється.

В судовому засіданні, у своїх вільних поясненнях ОСОБА_1 підтвердив, що відмовився проходити огляд мотивуючи це тим, що був замучений та погано почувався, крім цього не знав про відповідальність за відмову від проходження огляду.

Внаслідок дій ОСОБА_1 на останнього було складно протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (п.2,5 ПДР) про що повідомлено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності та повідомлено про його права.

Судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.

Усі заперечення адвоката Герасимчук Л.Р. у поданому клопотанні про закриття адміністративного провадження повністю спростовано відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції та показами самого ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Щодо відеозаписів, які не є безперервними, суд зауважує, що на відеозаписах зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, пропонування водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, підтвердження водієм, що він вживав зранку того дня коли його зупинили пиво, тобто відеозаписи надають хронологію подій, яка відбувалася за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення за участю ОСОБА_1 та його відмову пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, яка підтверджена його поясненнями наданими в судовому засіданні.

Діалог ОСОБА_1 з працівниками поліції підтверджує, що останній розумів, що таке огляд на стан алкогольного сп`яніння, його проходження. Невдовзі після спілкування, ОСОБА_1 запропонував працівниками поліції домовитися, щоб огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився. Тим не менш, в судовому засіданні ОСОБА_1 самостійно підтвердив, що відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки за його словами він був замучений та погано себе почував.

Отже, проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

ІV. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу та майновий стан, ступінь його вини, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

Згідно з довідкою ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП у Волинській області, встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорій «А» та «В» серії НОМЕР_2 від 05.08.2009 року.

Отже, суд застосовує щодо ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

V. Судові витрати

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М.О. Федечко