Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 606/2075/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Марціцкої І.Б.
за участі секретаря судового засідання Пазірович Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 150141 на суму 6945 грн. ТОВ «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на рахунок відповідача.
10.10.2024 між ТОВ «КРЕДІПЛЮС» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 10102024, на підставі якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуто право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 150141.
ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого наявна заборгованість у загальному розмірі 12667,10 грн, яка складається з: 6945 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5321 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 401 грн. - заборгованість по комісії.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № 150141 від 15.08.2024 у розмірі 12667,10 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» не з`явився, однак у позовній заяві просив у разі його неявки у судове засідання, провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день та час слухання справи була неодноразово належним чином повідомлена, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:
15.08.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про споживчий кредит № 150141 (Індивідуальна частина) (далі - Договір), який підписаний відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом. Як вказано у розділі 7 Договору «Реквізити та підписи сторін», ОСОБА_1 своїм підписом підтверджує, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частина Договору та Графіку платежів за кредитним договором отримала особисто в паперовій формі, а публічну частину договору в електронному повідомленні на мобільний телефон вказаний в заяві на видачу кредиту. У вказаному розділі відповідач зазначила картку номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 2.1 Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цих договором, на строк, визначений п. 2.6 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 2.6 договору, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит (п. 2.2 Договору).
За умовами п. 2.2.1 сума (загальний розмір) кредиту становить 6945,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку:
- у розмірі 5000,40 грн, для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит укладеним з Кредитодавцем;
- у розмірі 1944,60 грн, шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. (п. 2.3 Договору).
Згідно з п.п. 2.4, 2.5 Договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.
Комісія за надання кредиту складає 1944,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Загальний строк кредитування за цим Договором складає 70 днів з 15.08.2024 (дата надання кредиту) по 24.10.2025 (п. 2.6 Договору).
Разом з Договором ОСОБА_1 підписала також Графік платежів за кредитним договором та Паспорт споживчого кредиту, який містить умови, аналогічні викладеним у Договорі про споживчий кредит № 150141 від 15.08.2024.
Довідкою № 3878/30-10 від 30.10.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» повідомлено про успішність операцій згідно договору №1412/22-1 від 14.12.2022 укладеного з ТОВ «ФК «Контрактовий дім», зокрема, на ім`я ОСОБА_1 за кредитним договором № 150141 від 15.08.2024 на суму 5000,40 грн на картку № НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1501410від 15.08.2024 складеного ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 01.11.2025 у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 12667,10 грн, яка складається із: 6945,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5321,10 грн - заборгованість за процентами; 401 грн - заборгованість по комісії;
10.10.2024 між ТОВ «КРЕДІПЛЮС» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 10102024, на підставі якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуто право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 150141.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, за якими у відповідача наявна заборгованість.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «КРЕДІПЛЮС» правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЕЙС» свої зобов`язання за Договір про споживчий кредит № 150141 від 15.08.2024 виконав у та надав відповідачці ОСОБА_1 кредит у загальному розмірі 5000,40 грн.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором належним чином не виконувала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Визначаючись щодо розміру заборгованості суд приходить до наступних висновків.
Позивач вказує,що заборгованість за тілом кредиту складає 6945,00 грн. В цю суму позивач включив сам кредит в розмірі 5000,40 грн., який було перераховано відповідачу та комісію в розмірі 1944,60 грн.
Суд вважає, що умови договору щодо встановлення комісії є нікчемними.
Так, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, пов`язаних з отриманням та обслуговуванням кредиту, які фактично надавалися відповідачу та за які встановлено відповідну комісію.
Тому суд вважає, що положення договору щодо сплати такої комісії є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», нікчемний правочин не створює правових наслідків (стаття 216 ЦК України).
Тому, включення до тіла кредиту комісії є протиправним.
Відтак з відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000,40 грн. В задоволені вимог про стягнення 1644,60 грн. комісії, яка включена в тіло кредиту та заборгованості за комісією в розмірі 401 грн. слід відмовити.
Щодо розміру відсотків за користування кредитом.
Так як кредит надано в розмір 5000,40 грн, то саме з такого розміру кредиту необхідно розраховувати відсотки за користування.
Загальний строк кредитування за Договором складає 70 днів з 15.08.2024 (дата надання кредиту) по 24.10.2025
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00 % річних, тобто 1,60% в день (586/365).
22.11.2023 прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.
Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування». Зокрема, статтю 8 Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I «Про споживче кредитування» яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Пунктом 17 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
За період із 15.08.2024 по 19.08.2024 ( 5 днів ) розмір процентів становивив 5000,40*1,6 % * 5 = 400 грн.
З 20.08.2024 по 24.10.2024 (65 днів) розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1 % в день, тому розмір відсотків складає 5000,40*1%*65=3250,26 грн.
Загальний розмір відсотків за користування кредитом, який підлягає стягненню з відповідачки становить 3650,26 грн. (3250,26+400).
Загальний розмір заборгованості, який слід стягнути з відповідача становить 8650,66 (5000,40 грн. тіло кредиту +3650,26 грн. відсотки за користування кредитом).
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8650,66,50 грн х 100 / 12667,10 грн = 68 % (розмір задоволених позовних вимог);
2 422,40 грн х 68 % = 1647 грн. (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається з Договору № 20/08/25/-01 про надання правничої допомоги від 22.08.2025, укладеного між Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та Клієнтом ТОВ «ФК «ЕЙС», Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченими цим Договором.
Відповідно до п. 3.3, 3.4 Договору, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 (Додаток №1 до цього договору). Після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг.
Згідно поданого Акту приймання-передачі наданих послуг від 25.11.2025 Адвокатським бюро надані послуги тривалістю 6 години загальною вартістю 7 000 гривень, а саме: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до боржника ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 150141 від 15.08.2024, витрачено 2 год. часу, вартість яких складає 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором 150141 від 15.08.2024 витрачено 2 год. часу, вартість яких складає 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 150141 від 15.08.2024 витрачено 1 год. часу, вартість якої складає 500 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 150141 від 15.08.2024 витрачено 1 год. часу, вартість якої складає 500 грн.
Таким чином позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 000 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Разом з тим, суд вважає, що необґрунтованими та неспівмірними є витрати на правничу допомогу наведені в Акті приймання-передачі наданих послуг від 25.11.2025, оскільки вказані витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Крім цього, зважаючи на складність справи, обсяг наданої правової допомоги, суд вважає, що вони не вимагали від адвоката значних зусиль та часу.
З врахування наведеного та вимог ч. 4 ст. 137, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, а також те, що позов ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено частково, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 8650,66 заборгованості за Договором про споживчий кредит № 150141 від 15.08.2014 року з яких 5000,40 грн. тіло кредиту та 3650,26 грн. відсотки за користування кредитом.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 1647 грн. та 4000 грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія " ЕЙС", код ЄДРПОУ: 42986956 адреса місцезнаходження: вулиця Поправки Юрія, 6 кабінет 13 м. Київ, 02094.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Теребовлянського районного суду І.Б. Марціцка
Тернопільської області
The court decision No. 139620913, Terebovlia District Court of Ternopil Oblast was adopted on 30.07.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 606/2075/25. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: