№ 139619081, 09.09.2026, Verkhnodniprovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 173/3044/26

Провадження № 3/173/929/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліції № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИ В:

08.08.2026 о 15 год. 37 хв. в м. Верхівцеве, вул. Троїцька (Карла Маркса) водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2108 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння звужені зіниці ока, почервоніння очей, бліде обличчя. Від проходження огляду на стан виявлення наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в лікарні № 9 м. Кам`янське водій відмовився під відеозапис. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить довідка про доставку SMS на номер телефону НОМЕР_2 , дата доставки: 25.08.2026 15:23:08 та підпис в графі протоколу про адміністративне правопорушення «дата, час, місце розгляду адміністративної справи 09.09.2026 о 09 год. 00 хв. у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області». Заяви про відкладення судового розгляду на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 обізнаний, що Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області стосовно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, а також те, що суддею вживались заходи для його повідомлення про дату та час розгляду справи, те, що останній не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, не скористався своїм правом на юридичну допомогу, не виявив бажання прийняти участь в судовому засіданні. З огляду на викладене, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 ПДР вказує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- інформацією викладеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 740751 від 08.08.2026 р.;

- направленням особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого о 16 годині 20 хвилин 08 серпня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку із виявленням ознак алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 згідно з якими останній відмовився від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України;

- відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення під час перегляду якого встановлено, що ОСОБА_1 повідомляє, що він керував транспортним засобом ВАЗ в м. Верхівцеве, та був зупинений працівниками поліції за те, що не увімкнув поворот. Посвідчення водія не має. Працівник поліції повідомив про наявність ознак наркотичного сп`яніння та пред`явив вимогу проїхати до медичного закладу для виявлення стану наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився посилаючись на брак часу. Останньому роз`яснено права та працівники поліції перейшли для оформлення матеріалів адміністративної справи. Повідомили особу про дату та час розгляду справи в суді.

Таким чином, дослідивши матеріали справи суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження у встановленому законом порядку від огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно з інформаційним листом на наявною інформацією в базі АІС «Екзаменаційна система» ОСОБА_1 посвідчення водія не має.

За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення як на інших осіб в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) UA758999980313020149000004001, отримувач - ГУК у Дніпропетровській області/ Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ 21081300, призначення платежу: протокол серії ЕПР 1 № 740751 від 08.08.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесяти п`яти) гривень 60 копійок, який слід перерахувати на рахунок (IBAN) UA908999980313111256000026001; отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: *;101; ___ (реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34 000 грн.

На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя: