Court ruling № 139614021, 09.09.2026, Romaniv District Court of Zhytomyr Oblast

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

290/1227/18

6/290/57/26

09 вересня 2026 рокуселище Романів

Романівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Шакалова Андрія Вікторовича, за участю секретаря судового засідання Кліменчук Світлани Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Романів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 290/1227/18,

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2026 року до Романівського районного суду Житомирської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», Заявник) із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 290/1227/18 від 10 червня 2019 року, виданому Романівським районним судом Житомирської області на стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») боргу за кредитним договором, а саме заміну стягувача його правонаступником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», а також про видачу дубліката зазначеного виконавчого листа.

Щодо обставин, на які посилається заявник, та наданих доказів

На обґрунтування заяви заявник послався на укладення 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» (Клієнт) та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (Фактор) Договору факторингу № 8-22-08/2025 (далі Договір факторингу), за яким на підставі результатів відкритих торгів (протокол № 644402 електронних торгів від 14.08.2025) Клієнт відступив Факторові права вимоги за пулом кредитних договорів на загальну купівельну ціну 93 375 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 Договору факторингу перелік Основних договорів, права вимоги за якими відступаються, а також розмір заборгованості за ними визначається Реєстром боргових зобов`язань (Додаток № 1 до Договору), який складається Клієнтом. Моментом переходу до Фактора прав вимоги за відповідною частиною Основних договорів є дата підписання Сторонами Акта приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань (Додаток № 2 до Договору).

Заявником надано Витяг з Реєстру боргових зобов`язань № 4 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 (дані станом на 10 вересня 2025 року), відповідно до якого за записом № 24820 до Фактора перейшло право вимоги щодо боржника з реєстраційним номером облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 , ПІБ ОСОБА_1 , за кредитним договором № б/н, дата відкриття рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата народження боржника ІНФОРМАЦІЯ_2 , кількість днів прострочення 2750, адреса реєстрації АДРЕСА_1 . Сума заборгованості за цим записом, за даними бухгалтерського обліку Клієнта, становить 11 203,21 грн, з яких уся сума є заборгованістю за тілом кредиту (нараховані відсотки 0,00 грн).

Водночас із наданої заявником постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу вбачається, що виконавчий лист № 290/1227/18 від 10 червня 2019 року був виданий на стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суми 18 981,98 грн.

Отже, за одним і тим самим боржником (з тотожним РНОКПП НОМЕР_1 ) наявні два документи, що визначають різний розмір заборгованості: виконавчий лист на суму 18 981,98 грн, Реєстр боргових зобов`язань № 4 на суму 11 203,21 грн, різниця становить 7 778,77 грн.

Щодо заміни стягувача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а стаття 442 ЦПК України регулює порядок заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Для вирішення питання про заміну стягувача суд повинен встановити не лише факт укладення договору відступлення права вимоги, а й те, що до заявника перейшло саме те матеріальне право, яке було предметом судового захисту та на виконання якого видано відповідний виконавчий документ.

Дослідивши наданий Витяг з Реєстру боргових зобов`язань № 4, суд встановив, що цей документ не містить жодного посилання на номер цивільної справи № 290/1227/18, номер та дату видачі виконавчого листа № 290/1227/18 від 10.06.2019, номер виконавчого провадження № 59775207 чи будь-яких інших реквізитів, які б безпосередньо пов`язували відображену в Реєстрі заборгованість із заборгованістю, стягнення якої підтверджено виконавчим листом. Ідентифікація боржника в Реєстрі здійснена виключно за його персональними даними (РНОКПП, прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, адреса реєстрації) та внутрішніми обліковими даними Клієнта щодо суми боргу.

Сама по собі тотожність персональних даних боржника не є достатньою підставою вважати тотожними право вимоги, встановлене судовим рішенням та підтверджене виконавчим листом, і право вимоги, яке відображене у бухгалтерському обліку банку на дату складення Реєстру. Кредитний договір, зазначений у Реєстрі, позначений як укладений «без номера», що збігається з описом кредитного договору, наведеним у самій заяві, однак цього недостатньо для встановлення тотожності договору, за яким видано виконавчий лист, і договору, права за яким передані Фактору, оскільки будь-яких інших ідентифікуючих ознак (дати укладення кредитного договору, суми первісного кредиту, реквізитів судового рішення) Реєстр не містить.

Крім того, наявна істотна розбіжність між сумою вимоги за виконавчим листом (18 981,98 грн) та сумою заборгованості за Реєстром (11 203,21 грн) заявником жодним чином не пояснена та не підтверджена. Заявник не надав розрахунку заборгованості, з якого вбачалося б, унаслідок чого виникла ця розбіжність часткового погашення боргу під час виконавчого провадження № 59775207 (яке тривало з 2019 по 2020 рік), перерахунку чи списання частини заборгованості банком, або ж передання за Договором факторингу іншого, відмінного за обсягом права вимоги. За відсутності такого пояснення та підтвердження суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що обсяг права вимоги, переданого ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», відповідає обсягу права вимоги, встановленому виконавчим листом № 290/1227/18.

Наданий заявником акт приймання-передачі № 4 від 10 вересня 2025 року підтверджує факт передачі Фактору відповідного Реєстру боргових зобов`язань як такого, однак не усуває описаної розбіжності та не містить окремого підтвердження тотожності переданого права вимоги і права вимоги за виконавчим листом.

Загальні положення пункту 4 Договору факторингу про те, що Фактор набуває прав кредитора за Основними договорами, включаючи права, що випливають із судових справ та виконавчих проваджень щодо боржників, є умовою договору між його сторонами і визначають обсяг прав, які можуть переходити в принципі, але не звільняють заявника від обов`язку довести, що саме конкретне право вимоги, тотожне вимозі за виконавчим листом № 290/1227/18, увійшло до складу переданих прав.

Таким чином, факт укладення Договору факторингу та факт передачі певного обсягу прав вимоги щодо боржника з тим самим РНОКПП самі по собі не є достатніми для заміни стягувача у виконавчому листі № 290/1227/18, оскільки з наданих доказів не вбачається тотожність переданої вимоги (11 203,21 грн, без покликання на судове рішення чи виконавчий документ) і вимоги, визначеної цим виконавчим документом (18 981,98 грн).

Щодо видачі дубліката виконавчого листа

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний чи приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Щодо факту втрати оригіналу виконавчого листа суд враховує таке. Заявником надано послідовний та внутрішньо узгоджений ланцюг доказів: запит ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» вих. № 749958/10-03 від 12.03.2026 до АТ КБ «ПриватБанк» щодо наявності оригіналів виконавчих листів та постанов про завершення виконавчих проваджень стосовно переліку боржників (усього 17 680 клієнтів); Витяг з Додатку до цього запиту, яким підтверджується, що боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , референс договору SAMDN51000110292796) входив до складу цього переліку під обліковим номером 4255; відповідь АТ КБ «ПриватБанк» від 18.03.2026 № 20.1.0.0.0/7-260312/78902 (отримана заявником 24.03.2026), відповідно до якої оригінали документів, що надійшли до банку в період до 05.10.2025 включно за витребуваними ІПН клієнтів, зберігалися в архівному приміщенні, знищеному 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку РФ, у зв`язку з чим передача цих документів є неможливою; акт ДСНС про пожежу від 06.10.2025, складений Львівським міським управлінням цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області, яким підтверджено факт пожежі 05.10.2025 за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2 та АДРЕСА_2 , з причиною виникнення вибух унаслідок влучання боєприпасів/уламків у результаті бойових дій, та зазначено, що майно, пов`язане з АТ КБ «ПриватБанк» (архівна документація, обладнання), у цьому приміщенні пошкоджено; факт відкриття за цією подією кримінального провадження № 22025140000000276.

Оскільки боржник ОСОБА_1 документально підтверджено входив до переліку осіб, щодо яких надсилався запит про наявність оригіналів виконавчих документів, а відповідь банку та акт ДСНС підтверджують знищення архіву, в якому зберігалися відповідні оригінали, за період, що охоплює й дату повернення виконавчого листа стягувачу (23.07.2020), суд вважає факт втрати оригіналу виконавчого листа № 290/1227/18 достатньо підтвердженим.

Разом з тим сама лише доведеність факту втрати виконавчого документа не є достатньою підставою для видачі його дубліката саме на користь заявника. Із системного тлумачення підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України та практики Верховного Суду (зокрема постанови від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11) вбачається, що право на звернення із заявою про видачу дубліката належить стягувачу за відповідним виконавчим документом або його процесуальному правонаступнику. Оскільки судом не встановлено, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є правонаступником АТ КБ «ПриватБанк» саме у правовідносинах, що виникли на підставі виконавчого листа № 290/1227/18, з підстав, викладених вище, заявник не набув процесуального статусу, необхідного для отримання дубліката цього виконавчого документа.

Висновок

Оскільки судом не встановлено та заявником належними і достатніми доказами не підтверджено набуття ним права вимоги, тотожного вимозі, зазначеній у виконавчому листі № 290/1227/18 від 10 червня 2019 року, підстави для заміни стягувача відсутні, а відтак відсутні й підстави для видачі дубліката цього виконавчого листа на користь ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», незважаючи на доведеність самого факту втрати оригіналу документа.

З огляду на наведене заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 290/1227/18 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 55, 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, статтями 512, 514 ЦК України, статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі № 290/1227/18 від 10 червня 2019 року та видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ