Court ruling № 139593167, 09.09.2026, Chernivtsi District Court of Vinnytsia Oblast

09.09.2026 Єдиний унікальний номер судової справи 130/2146/16-к

Провадження по справі №1-кс/150/27/26

УХВАЛА

09 вересня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 про самовідвід в межах розгляду заяви ОСОБА_3 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 про самовідвід в межах розгляду заяви ОСОБА_3 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Головуючим в справі суддею було подано заяву про самовідвід, оскільки в 2006-2008 роках суддя працював в Жмеринській міжрайонній прокуратурі Вінницької області на посадах старшого слідчого та помічника прокурора. За час роботи на зазначений посадах суддя ОСОБА_2 неодноразово розглядав скарги ОСОБА_3 на дії співробітників Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, а також безпосередньо на працівників Жмеринської міськрайонної прокуратури, де на той час головуючий суддя працював.

При цьому, у цивільній справі № 152/73/18 за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Вінницької області, Жмеринської місцевої прокуратури, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди, представник відповідача прокуратури Вінницької області звернувся із заявою про відвід судді. В обґрунтування зазначав, що суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 , головуючий по справі в 2006-2008 роках працював в Жмеринській міжрайонній прокуратурі Вінницької області на посадах старшого слідчого та помічника прокурора. За час роботи на зазначений посадах суддя ОСОБА_2 неодноразово розглядав скарги ОСОБА_3 на дії співробітників Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, а також безпосередньо на працівників Жмеринської міськрайонної прокуратури, де на той час головуючий суддя працював. Тому ухвалою суду від 23.07.2018 заяву представника відповідача про відвід судді ОСОБА_2 було задоволено.

Крім цього, у цивільній справі № 130/387/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, суддя ОСОБА_2 подав заяву про самовідвід. В обґрунтування заяви зазначив, що ухвалою суду від 23.07.2018 у справі № 130/73/18 задоволено заяву про відвід судді ОСОБА_2 .

Зазначені обставини на переконання судді можуть викликати суб`єктивні сумніви у сторін кримінального провадження у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами. Тому суддею подано заяву про самовідвід.

Суддя ОСОБА_2 в заяві про самовідвід просив заяву про самовідвід розглянути у його відсутність та задовольнити за мотивів, викладеній у ній.

Інші учасники повідомленні про час та місце розгляду заяви про самовідвід судді, в удове засідання не з`явилися.

Дослідивши заяву про самовідвід судді, додані до неї докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Судом встановлено, що в провадженні головуючого судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 перебуває заява ОСОБА_3 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Із поданої головуючим у справі суддею заяви про самовідвід встановлено, що Головуючим в справі суддею було подано заяву про самовідвід, оскільки в 2006-2008 роках суддя працював в Жмеринській міжрайонній прокуратурі Вінницької області на посадах старшого слідчого та помічника прокурора. За час роботи на зазначений посадах суддя ОСОБА_2 неодноразово розглядав скарги ОСОБА_3 на дії співробітників Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, а також безпосередньо на працівників Жмеринської міськрайонної прокуратури, де на той час головуючий суддя працював.

При цьому, у цивільній справі № 152/73/18 за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Вінницької області, Жмеринської місцевої прокуратури, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди, представник відповідача прокуратури Вінницької області звернувся із заявою про відвід судді. В обґрунтування зазначав, що суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 , головуючий по справі в 2006-2008 роках працював в Жмеринській міжрайонній прокуратурі Вінницької області на посадах старшого слідчого та помічника прокурора. За час роботи на зазначений посадах суддя ОСОБА_2 неодноразово розглядав скарги ОСОБА_3 на дії співробітників Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, а також безпосередньо на працівників Жмеринської міськрайонної прокуратури, де на той час головуючий суддя працював. Тому ухвалою суду від 23.07.2018 заяву представника відповідача про відвід судді ОСОБА_2 було задоволено.

Крім цього, у цивільній справі № 130/387/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, суддя ОСОБА_2 подав заяву про самовідвід. В обґрунтування заяви зазначив, що ухвалою суду від 23.07.2018 у справі № 130/73/18 задоволено заяву про відвід судді ОСОБА_2 .

Тому у відповідності до положень ст. 80 КПК України суддя заявив самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства (далі - Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії" (заява №7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року) комісія звернула увагу на те, що стаття 6 Конвенції передбачає: "всю організаційну систему судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції".

Окрім того, у рішеннях у справі "Посохов проти Росії" (заява № 63486/00) від 4 березня 2003 року та у справі "Федотова проти Росії" (заява № 73225/01) від 13 квітня 2006 року Європейський суд з прав людини також вказав, що суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані.

Отже, з огляду на наведене, можна стверджувати, що "судом, встановленим законом" (пункт 1 ст. 6 Конвенції) не вважається суд, який розглядає справу, не дивлячись на наявність підстав для заявлення самовідводу.

Із зазначеного вище, належить зробити висновок, що самовідвід це обов`язок судді, метою якого є гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, який попереджає можливість скасування рішення з мотивів незаконності складу суду.

Отож, враховуючи викладене, а також повідомлення судді про підстави заявленого самовідводу, суд вважає, що заява головуючого судді ОСОБА_2 про самовідвід у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами є вмотивованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

Керуючись ст.ст. 34,75, 80, 81, 82 КПК, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 про самовідвід в межах розгляду заяви ОСОБА_3 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами (ЄУН 130/2146/16-к, НП 1-о/152/1/26), - задоволити.

Справу № 130/2146/16-к (номер провадження 1-о/152/1/26) за заявою ОСОБА_3 про перегляд вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами, - передати до канцелярії Шаргородського районного суду Вінницької області для вирішення питання про здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_5