Decision № 139572349, 08.09.2026, Tatarbunary District Court of Odesa Oblast

Справа № 515/1385/26

Провадження № 2/515/2111/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

28 липня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Давиденка К.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до виконавчого комітету Татарбунарської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нерушай Татарбунарського району Одеської області у віці 61 року помер ОСОБА_2 .

За життя, а саме 14 листопада 2019 року спадкодавець вчинив заповіт, яким заповів йому земельну ділянку площею 4,339 га, кадастровий номер 5125083400:01:001:1300, що розташована на території Татарбунарської міської ради (за межами села Нерушай). З ОСОБА_2 не має родинних зв`язків, навіть віддалених, за життя спадкодавця вони спілкувалися, він часто підтримував останнього, але не міг уявити, що той вчинить заповіт на його ім`я. В середині квітня 2026 року він дізнався від спільних знайомих про те, що в паперах ОСОБА_2 ті знайшли заповіт та передали його позивачу. Після отримання копії свідоцтва про смерть, разом із заповітом позивач невідкладно звернувся до Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області для прийняття спадщини, але йому було відмовлено з причини втрати шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на поважність причин пропуску ним строку для прийняття спадщини, пов`язаної з тим, що він не був обізнаний існування заповіту на його ім`я, беручи до уваги визнання позовних вимог відповідачем, позивач просив визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 , тривалістю у три місці.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2026 року справу передано судді Дем`яновій О.А.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської від 25 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

29 липня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Давиденко К.С. 08 вересня 2026 року через канцелярію суду подав суду заву, в якій просив справу розглядати без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, додаткових пояснень не має.

Представник Татарбунарської міської ради через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову у повному обсязі не заперечував.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Нерушай Татарбунарського району Одеської області у віці 61 рік помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зроблено відповідний актовий запис №204 та видано свідоцтво про смерть серії № НОМЕР_1 від 13 травня 2021 року (а.с.6).

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 4,34 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Нерушайської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-020912, виданим 30 квітня 2004 року Татарбунарською районною державною адміністрацією Татарбунарського району Одеської області на підставі розпорядження від 22 грудня 2003 року № 496/A-2003 (а.с.9).

14 листопада 2019 року ОСОБА_2 вчинив заповіт, яким належну йому земельну ділянку площею 4,339 гектара, розташовану на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5125083400:01:001:1300, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. та зареєстровано в реєстрі за №2542.

Звернувшись до державного нотаріуса Першої Білгород-дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Саданова О.В. з проханням отримання на своє ім`я Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 отримав відмову через відсутність факту прийняття ним спадщини після померлого, оскільки останній не подав заяву про прийняття спадщини у встановлені законодавством строки і на момент смерті спадкодавця разом з ним постійно не проживав, що необхідно для вчинення нотаріальної дії (а.с.7).

Із відповіді завідувача Першої Білгород-дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Саданова О.В. від 06.08.2026 року № 1341/01-16 на виконання ухвали суду від 29 липня 2026 року вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася (а.с.21).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №86246120 від 06.08.2026 року вбачається, що Спадкова справа на ім`я ОСОБА_2 не заводилася (а.с.22).

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Статтями 1216-1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1,3 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті та воно виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст. 1272 УЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не відкривалася, відтак із заявою про прийняття спадщини, окрім позивача, до нотаріальної контори ніхто не звертався.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно з ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до Постанови ВП ВС від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23, «з урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17 зроблено висновок,що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

В постанові Верховного суду від 11.11.2020 року у справі № 750/262/20 викладено наступну правову позицію: «поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо».

Судом встановлено, що позивач за життя ОСОБА_2 підтримував з ним гарні стосунки, однак не будучи з ним у родинних відносинах, не припускав, що спадкодавець вчинив на його ім`я заповіт, тому і не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Зазначені обставини, які судом визнаються поважними, унеможливили його звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у визначений законодавством 6-місячний строк.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3 ст.1272 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи обставини справи щодо наявності заповіту на користь позивача, як спадкоємця до майна померлого ОСОБА_2 , наведені позивачем поважні причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, що пов`язані з тим, що він не був обізнаний про існування заповіту, відсутність інших спадкоємців, які у визначений законодавством строк заявили про свій намір прийняти спадщину, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, визначивши його у межах передбаченого законом загального терміну строком три місяці, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.2,4,12,15,16, 76,77,80,81,89,263,293,294,315,319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нерушай, Татарбунарського району Одеської області у віці 61 року, тривалістю у три місяці з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (рнокпп НОМЕР_2 ), адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса розташування: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м.Татарбунари вул. Л. Українки, 18.

Суддя О.А.Дем`янова