Decision № 139566166, 08.09.2026, Obukhiv District Court of Kyiv Oblast

Справа № 372/4624/26

Провадження 2-3042/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року адвокат Маслюженко Микола Павлович в інтересах ТОВ «Санфорд Капітал» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати. В обґрунтування позову вказав, що 08.10.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено заяву-договір № 014/1003/82/0453738 та надано кредит «Кредит готівкою» в сумі 24 401,06 грн, зі строком кредитування 48 місяців та фіксованою процентною ставкою 52,9% річних, а клієнт зобов`язався повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Оскільки свої зобов`язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 не виконала, 09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» було укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-31-F. В подальшому, 07.10.2025 ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» до ТОВ «Санфорд Капітал» уклали Договір відступлення права вимоги № 1/07/10. На підставі вище викладеного, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в загальному розмірі 92 216,17 грн., яку просить стягнути разом з понесеними судовими витратами.

Ухвалою судді від 07 серпня 2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25 серпня 2026 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому остання вказала, що позивач невірно зазначив умови кредитування та не надав належний розрахунок заборгованості. При цьому, не надано належних та допустимих доказів наявності права вимоги до відповідача. Вважає позовні вимоги не доведеними та необгрунтованими.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду поштовим відправленням про день та час розгляду справи.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

Встановлено, що 08.10.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено заяву-договір № 014/1003/82/0453738 та надано кредит «Кредит готівкою» в сумі 24 401,06 грн, зі строком кредитування 48 місяців (з 08.10.2019 року по 08.10.2023 року) та фіксованою процентною ставкою 52,9% річних.

Одночасно з укладенням кредитного договору відповідач підписала Графік погашення кредиту та Розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Після укладення кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 24 401,06 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позичальника.

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив), а новий кредитор прийняв за плату належні первісному кредитору права вимоги до боржників, визначених у реєстрах боржників.

До договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» сторонами укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни до окремих умов договору.

Виконання ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» обов`язку щодо оплати відступлених прав вимоги підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 28.10.2020 року до договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» передало, а ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» прийняло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1003/82/0453738 від 08.10.2019 року в розмірі 29 598,10 грн, з яких: 24 469,65 грн заборгованість за основною сумою боргу; 5 128,45 грн заборгованість за процентами.

Матеріали справи містять повідомлення АТ «Райффайзен Банк» від 06.11.2020 року, яким відповідача повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/1003/82/0453738 від 08.10.2019 року на користь ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

11.09.2025 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися до 30.09.2025 року укласти основний договір відступлення права вимоги. Предметом майбутнього договору визначено відступлення ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» прав вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними з АТ «Райффайзен Банк Аваль», які належали первісному кредитору на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 року.

07.10.2025 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги № 1-07/10.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв за плату належні первісному кредитору права вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 03.04.2026 року до договору відступлення права вимоги № 1-07/10 від 07.10.2025 року ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» передало, а ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» прийняло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1003/82/0453738 від 08.10.2019 року в розмірі 92 216,17 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-459цс17, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору. Отже, суди мають належним чином з`ясувати обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора, а також установити, чи існували такі права на момент їх переходу.

За змістом статей 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця на нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки за межами цього строку діє інший вид правовідносин - прострочення виконання зобов`язання, де застосуванню підлягають положення ст.625 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору № 014/1003/82/0453738 від 08.10.2019 року строк кредитування становить 48 місяців, а датою повернення кредиту визначено 08.10.2023 року.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після укладення договору сторони досягли згоди щодо продовження строку кредитування, що позивачем було акцептовано пропозицію про пролонгацію кредиту, а також доказів сплати комісії за продовження строку користування кредитом чи вчинення інших дій, які відповідно до умов договору свідчили б про його пролонгацію.

За таких обставин суд дійшов висновку, що строк користування кредитом закінчився 08.10.2023 року, а підстави вважати його продовженим відсутні.

Відтак нарахування процентів за користування кредитом після закінчення встановленого договором строку кредитування не ґрунтується на належних доказах погодженого сторонами продовження строку дії кредитного договору.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування кредитом у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період поза межами кредитного договору, відсутні.

Оскільки відповідач не надала власний розрахунок заборгованості та не надала доказів на оплату кредитного зобов`язання, суд вважає доцільним розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 48 місяців, починаючи з 08.10.2019 року та 08.10.2023 року, розмір яких складає 34 720,56 грн., що узгоджується із Графіком погашення кредиту.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за договором № 014/1003/82/0453738 від 08.10.2019 на загальну суму 59 121,62 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту 24 401,06 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків 34 720,56 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133, ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, яка полягала у складенні шаблонної позовної заяв, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді першої інстанції, в розмірі 11 200 грн. є завищеними.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір з 11 200 грн. до 3 000 грн.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 706,91 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,247,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № 014/1003/82/0453738 від 08.10.2019 року в розмірі 59 121,62 грн., витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1 706,91 грн., а всього стягнути 63 828,53 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68,69.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя: Т.В.Проць