Decision № 139548083, 07.09.2026, Kyivskyi District Court of Poltava City

Справа №552/7583/26

Провадження № 2-а/552/127/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м. Полтава

Суддя Київського районного суду м. Полтави Фалін І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Бойченко Владислав Павлович, до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Полтави звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Бойченко Владислав Павлович, до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 17.07.2026 поліцейським відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області винесено постанову ЕГА № 2068171 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. став завідомо не правдивий виклик 17.07.2026 працівників поліції у с. Абазівка, Полтавського району про викрадення та утримання його знайомої громадянами ромської національності, хоча на справді такого факту не було.

З наданого позивачем до суду запису телефонної розмови вбачається, що виклику працівників поліції біля 12 год. 17.07.2026 року передувала телефонна розмова між ОСОБА_1 та невстановленою особою на предмет перерахування цій особі 402 гривень в обмін на вільне пересування ОСОБА_2 . Даний звукозапис розмови підтверджує відсутність у ОСОБА_1 прямого умислу на інкриміноване йому адмінправопорушення. Після перерахування ОСОБА_1 через мобільний додаток коштів ОСОБА_3 , конфлікт між ним та особою, яка утримувала ОСОБА_3 було вичерпано. Письмові пояснення з приводу даних обставин у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 працівниками поліції не відбиралися.

Вважає, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, просить постанову поліцейського відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області від 17.07.2026 року ЕГА № 2068171 17.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що 17.07.2026 о 12:57 год. ОСОБА_1 зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про викрадення та утримування знайомої особи ромської національності, хоча насправді такого факту не було. Під час опрацювання вищезазначеного факту, поліцейським було зазначено, що прибувши на місце виклику було виявлено ОСОБА_1 , який знаходився за адресою АДРЕСА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та повідомив, що його знайому особу ромської національності (колишню квартиранку) викрали не знайомі особи. В подальшому поліцейськими було здійснено телефонний до його знайомої громадянки Даші яку «начебто викрали», яка у телефонній розмові повідомила, що її ніхто не викрадав, а сама вона знаходиться у м. Києві, а заявник повідомив хибну інформацію, що підтверджується відеозаписом на 13:00 хв export-4c8. Ураховуючи, що громадян ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП, оцінивши докази на місці події, поліцейським ОСОБА_4 прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та винесено постанову ЕГА № від 17.07.2026.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, з`ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно постанови поліцейського відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області Коваля С.А. серії ЕГА № 2068717 від 17.07.2026, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. став завідомо не правдивий виклик 17.07.2026 працівників поліції у с. Абазівка, Полтавського району про викрадення та утримання його знайомої громадянами ромської національності, хоча на справді такого факту не було.

З наданого позивачем аудіозапису слідую, що між ОСОБА_1 та невідомою особою відбувається розмова щодо перерахування цій особі 402 гривень в обмін на вільне пересування ОСОБА_2 .

З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що 17.07.2026 працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 з приводу здійсненого ним виклику на лінію 102. На відео, ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що йому зателефонувала знайома ОСОБА_5 , та повідомила про її викрадення невідоми особами ромської національності, щоб її відпустили, просила позивача скинути гроші на карту та віддати їх цим особам. В подальшому працівник поліції зробив телефонний дзвінок до знайомої позивача громадянки Даші, яка у телефонній розмові повідомила, що її ніхто не викрадав, а сама вона знаходиться у м. Києві.

Згідно наданого позивачем скріншоту, зробленого з банківського додатку, вбачається, що позивачем зроблено грошовий переказ ОСОБА_3 у розмірі 402,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких їх ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративна відповідальність за ст. 183 КУпАП настає за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

З досліджених судом аудіо та відеозаписів слідує, що позивач 17.07.2026, вважаючи що його знайому Дар`ю викрали невідомі особи, з метою її врятування, останній зробив грошовий переказ на карту ОСОБА_3 , в подальшому викликав правників поліції, оскільки вважав, що вчиняється правопорушення відносно громадянки ОСОБА_6 .

Встановлені судом обставини, свідчать що у позивача були об`єктивні підстави вважати, що вчиняється правопорушення та ці дії не є завідомо неправдивим викликом, навіть якщо згодом не підтвердився факт вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме, що ОСОБА_1 17.07.2026 вчинив завідомо не правдивий виклик працівників поліції у с. Абазівка.

Наданий відповідачем відеозапис не підтверджує умисел позивача щодо вчинення завідомо неправдивого виклику, а навпаки свідчить про те, що позивач дійсно вважав що вчиняється правопорушення, про що свідчать його послідовні дії, а саме, телефонний дзвінок невідомій особі з проханням звільнити його знайому Дар`ю, перерахування коштів, які він вважав врятують Дар`ю, в подальшому виклик поліції, в той же час, відповідачем будь яких доказів, що підвереджують умисел позивача на вчинення такого виклику завідомо не правдивим не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 07.08.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, а саме, надати платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 665,60 грн.

Згідно квитанції від 30.07.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн, тобто в більшому розмірі ніж визначено в ухвалі суду від 07.08.2026.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 665,60 грн, а переплачена сума судового збору у розмірі 665,60 грн підлягає поверненню позивачу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 12, 25, 72, 77, 139, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Бойченко Владислав Павлович, до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову поліцейського відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області Коваля С.А. серії ЕГА № 2068717 від 17.07.2026, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області, код ЄДРПОУ 40108630, адреса 36014, Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул.. Матвійчука Юліана, б. 83, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривні 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з державного бюджету надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривні 60 копійок, сплаченого ним при поданні позову на підставі квитанції №8422-8399-9464-6316 від 30.07.2026.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07.09.2026.

Суддя І.Ю. Фалін