Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/5337/26
провадження №: 1-кс/398/1190/26
УХВАЛА
Іменем України
"04" вересня 2026 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 погоджене прокурором, про арешт майна в межах кримінального провадження внесеному № 12026121060001253 від 11.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження 12026121060001253 від 11.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий вказав, що 10.08.2026, близько 12.00 години, на території земельної ділянки за географічними координатами 48.332905, 33.242028, розташованої в лісосмузі за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Петрове неподалік вулиці Зоряна виявлено, факт незаконної порубки дерев породи «ясен» в кількості 36 шт., без передбаченого законом дозволу, що спричинило тяжкі наслідки. Сума збитків встановлюється.
02.09.2026 в період часу з 13 години 38 хвилини по 13 годину 56 хвилин на підставі ухвали слідчого судді №1-кс/398/1135/26 від 24.08.2026 було проведено обшук транспортного засобу марки «Nisan» модель «Rogue» державний номерний знак НОМЕР_1 , який розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця 6-го Грудня 49, в ході якого було виявлено та вилучено зазначені в ухвалі речові докази, а саме: бензопила марки «Stihl» модель «MS 361», яку упаковано до полімерного пакету та опломбовано стяжкою НПУ №Н46651443; бензопила марки «Stihl» модель «MS 361», яку упаковано до полімерного пакету та опломбовано стяжкою НПУ №Н46651366.
З урахуванням встановлених обставин, що дають органу досудового розслідування усі підстави вважати, що вищевказані речі вилучені під час обшуку є слідами вчинення кримінального правопорушення з цих підстав 02.09.2026 слідчим слідчого відділення ОСОБА_3 прийнято рішення про визнання тимчасово вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026121060001253 від 11.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 4 статті 246 Кримінального кодексу України.
На даний час, органу досудового розслідування необхідно проведення ряду судових експертиз та слідчих дій із використанням даних речових доказів.
Вищевказані речі, як і інші матеріальні об`єкти підлягають пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню, тому не забезпечення їх збереженості, може привести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в свою чергу унеможливить виконати стороною обвинувачення завдань покладених ст. 2 КПК України, а також, в подальшому використати дані речі в якості речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Майно вважається тимчасово вилученим під час обшуку, огляду, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином. Надали суду заяви про розгляд клопотання за їх відсутністю, клопотання підтримують в повному обсязі.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що органом поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060001253 від 11.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку допускається у випадках, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.
Досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження 12026121060001253 від 11.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, дають достатні підстави вважати, що виявлені та вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальними об`єктами, що можуть зберігати сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, наявний ризик, у випадку не застосування арешту, можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначених речових доказів.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на зазначені речові докази, а також доведено наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належного зберігання слідів вчиненого кримінального правопорушення, з метою запобігання ризикам, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 173, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 погоджене прокурором, про арешт майна в межах кримінального провадження внесеному № 12026121060001253 від 11.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - задовольнити.
Накласти арешт без права користування та розпоряджання до вирішення питання в суді по суті виявлені та вилучені об`єкти в ході обшуку 02.09.2026 на:
- бензопилу марки «Stihl» модель «MS 361», яку упаковано до полімерного пакету та опломбовано стяжкою НПУ №Н46651443;
- бензопилу марки «Stihl» модель «MS 361», яку упаковано до полімерного пакету та опломбовано стяжкою НПУ №Н46651366.
Визначити місце зберігання вказаних речових доказів в кімнаті зберігання речових доказів при Олександрійському РВП ГУНП в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця 6-го Грудня 49.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
The court decision No. 139546021, Oleksandriia City and District Court of Kirovohrad Oblast was adopted on 04.09.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 398/5337/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: