Court ruling № 139545481, 08.09.2026, Samarskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 206/6422/26

Провадження № 1-кс/206/1098/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретареві судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12026130000000045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю:

слідчого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12026130000000045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими слідчого управління ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування за фактом незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту та незаконного збуту наркотичного засобу канабісу, вчинених за попередньою змовою групою осіб на території міста Дніпра та Дніпропетровської області.

За матеріалами досудового розслідування до вчинення зазначеного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 . Зокрема, 19 серпня 2026 року під час проведення слідчих дій зафіксовано придбання у нього речовини рослинного походження, а допитані свідки повідомили про збут ним наркотичного засобу та його зв`язки з іншими особами, причетними до незаконного виготовлення канабісу.

01 вересня 2026 року для проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_6 було вручено сім купюр номіналом 100 гривень кожна, серії та номери: АП0245646, ЕА3372212, ЕВ7714677, ЕЗ4433154, ЕВ5648597, ЯБ9242162, ЕА3611189, з метою придбання наркотичного засобу у ОСОБА_5 .

Того ж дня після проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України. Під час його особистого обшуку виявлено та вилучено зазначені сім купюр загальною сумою 700 гривень, а також мобільний телефон iPhone 13 Pro, номер моделі MLQ63HU/A, серійний номер НОМЕР_1 , EID 89049032007008882600090057172252, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з установленою SIM-карткою оператора мобільного зв`язку Lifecell з абонентським номером НОМЕР_4 .

Під час огляду встановлено, що серії та номери вилучених купюр збігаються із серіями та номерами грошових коштів, попередньо вручених ОСОБА_6 для проведення контролю за вчиненням злочину. Після огляду грошові кошти разом із сейф-пакетом PSP1102679 поміщено до сейф-пакета PSP1103310, а мобільний телефон разом із сейф-пакетом PSP1102658 до сейф-пакета PSP1102647.

Постановою слідчого від 01 вересня 2026 року вилучені грошові кошти та мобільний телефон визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 та його захисник про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення або підлягає конфіскації у передбачених законом випадках. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження.

Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено можливість накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З наданих матеріалів вбачається, що грошові кошти в сумі 700 гривень мають безпосередній зв`язок із проведеним контролем за вчиненням злочину, оскільки номери вилучених у ОСОБА_5 купюр збігаються з номерами купюр, вручених покупцю для придбання наркотичного засобу. Мобільний телефон, вилучений під час особистого обшуку, може містити відомості про контакти, домовленості та інші обставини, що мають значення для цього кримінального провадження. Отже, зазначене майно відповідає критеріям речових доказів, установленим ст. 98 КПК України.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання вилучених речей як доказів у кримінальному провадженні, обставини їх вилучення, а також ризик приховування, пошкодження, знищення, втрати, передачі чи відчуження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може перешкодити збереженню речових доказів та досягненню завдань кримінального провадження.

Обмеження права власності в цьому випадку є тимчасовим, співмірним із завданнями кримінального провадження та не виходить за межі, необхідні для забезпечення збереження речових доказів. Власник майна не позбавлений права звернутися з клопотанням про скасування арешту повністю або частково в порядку ст. 174 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 167, 170174, 309, 369372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 01 вересня 2026 року під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 майно, а саме:

1) грошові кошти у кількості 7 купюр номіналом 100 грн кожна, серії та номери: АП0245646, ЕА3372212, ЕВ7714677, ЕЗ4433154, ЕВ5648597, ЯБ9242162, ЕА3611189, які разом із сейф-пакетом PSP1102679 після проведення огляду поміщені до сейф-пакета PSP1103310 з пояснювальними написами та підписами слідчого;

2) мобільний телефон iPhone 13 Pro, номер моделі MLQ63HU/A, серійний номер НОМЕР_1 , EID 89049032007008882600090057172252, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з установленою в ньому SIM-карткою оператора мобільного зв`язку Lifecell (Лайф) з абонентським номером НОМЕР_4 , який разом із сейф-пакетом PSP1102658 після проведення огляду поміщений до сейф-пакета PSP1102647 з пояснювальними написами та підписами слідчого.

Заборонити відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Арештоване майно залишити на зберіганні в органі досудового розслідування до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Роз`яснити власнику майна, що відповідно до ст. 174 КПК України він має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1