Sentence № 139544290, 03.09.2026, Podilsk City and District Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Kotovsk City and District Court of Odesa Oblast)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2215/26

Провадження № 1-кп/505/678/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Подільськ угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42026162510000026 від 08.05.2026, у якому обвинувачується

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Котовськ Одеської області, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, запровадженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в подальшому було неодноразово продовжено, в період вчинення кримінального правопорушення Законом України від 21.10.2025, з 05.11.2025 на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» № 512к від 10.06.2024 ОСОБА_6 з 11.06.2024 ОСОБА_4 , призначено на посаду продавця непродовольчих товарів магазину мережі «Жжук», який був розташований за адресою на той час: Одеська область, м. Подільськ, пров. Незалежності буд 1.

Між ТОВ «Мобіжук» та ОСОБА_4 11.06.2024 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого остання бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання цінностей ввірених їй.

У своїй діяльності ОСОБА_4 керувалася статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук», посадовою інструкцією «Продавця непродовольчих товарів», договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_4 бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання цінностей, ввірених їй Товариством з обмеженою відповідальністю «МОБІЖУК», і зобов`язується дбайливо ставитися до переданих їй для збереження або для інших цілей, матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для запобігання збитків, своєчасно повідомляти підприємство про всі обставини, які загрожують забезпеченню зберігання довірених їй матеріальних цінностей, вести облік, складати і подавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених їй матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризації довірених їй матеріальних цінностей.

У ході виконання своїх посадових обов`язків, 07.12.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЖУК», яке перебувало у її віданні, а саме - грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 07.12.2025, в денний час доби, більш точний час не встановлений, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, перебуваючи на своєму робочому місці, реалізувала покупцю ОСОБА_7 телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A16», кольору «Gray», обсягом пам`яті 8/256 Gb, IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 вартістю 8 199 гривень, а отримані кошти до каси не здала, а привласнила на свою користь, у подальшому, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдала ТОВ «МОБІЖУК» майнову шкоду на загальну суму 8 199 гривень.

1.1. Частини статті закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому в умовах воєнного стану.

2. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначене покарання

03.09.2026 між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_8 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , в порядку передбаченому ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості надало ТОВ «Мобіжук» в особі його представника ОСОБА_9 , повноваження якого підтверджуються довіреністю від 13.03.2026, виданою генеральним директором ТОВ «Мобіжук» ОСОБА_10 .

Прокурором при укладенні угоди враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченою у проведенні досудового розслідування щодо неї, ОСОБА_4 щиро розкаялась у скоєнні даного кримінального правопорушення, сприяла його розкриттю, відшкодувала завдані нею збитки, у кримінальному провадженні відсутні обставин, які обтяжують покарання.

Злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , передбачений ч. 4 ст. 191 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких, оскільки санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження ОСОБА_4 визнала свою винуватість у повному обсязі та надала показання щодо обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 щиро розкаялась у скоєнні даного кримінального правопорушення, сприяла його розкриттю, відшкодувала завдані нею збитки та відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони погодились на призначення їй покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 (один) рік.

З урахуванням того факту, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судима, сторони погоджуються на застосування до ОСОБА_4 , положення ст. 75 КК України та на звільнення останньої від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк якого визначить суд, з покладенням обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

При укладенні угоди враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

3. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України

У п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а також, зокрема, у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, у разі надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжкого злочину.

Водночас судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, враховуючи, що внаслідок кримінального правопорушення шкоду завдано правам та інтересам окремої особи, укладення угоди про визнання винуватості можливе за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на її укладення. Судом встановлено, що потерпілою особою у кримінальному провадженні є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіжук», а письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості надано його представником ОСОБА_9 . Повноваження представника підтверджуються довіреністю від 13.03.2026, виданою керівником ТОВ «Мобіжук» ОСОБА_10 . Таким чином, вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України щодо надання потерпілою особою письмової згоди на укладення угоди про визнання винуватості дотримані.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам ПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджене сторонами покарання.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування у даному випадку положень статті 75 КК України, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні узгодженого сторонами покарання суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, 2015 та 2021 років народження.

З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей 2015 та 2021 років народження, повністю відшкодувала завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду, щиро розкаялася у вчиненому, а також з урахуванням відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд доходить висновку про можливість її виправлення без відбування призначеного покарання.

Зважаючи на це, суд доходить висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

4.1. Мотиви прийняття рішення щодо застосованих заходів забезпечення кримінального провадження

Відповідно до ст. 369, 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення, в тому числі запобіжних заходів до набрання вироком законної сили, та мотиви його ухвалення.

У цьому кримінальному провадженні заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не застосовувався.

4.2. Вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні, у зв`язку з чим питання щодо їх долі судом не вирішується.

4.3. Рішення щодо процесуальних витрат

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, у зв`язку з чим питання щодо їх розподілу судом не вирішується.

4.4. Рішення щодо цивільного позову

Судом встановлено, що 01.07.2026 ТОВ «Мобіжук», яке є потерпілою особою у цьому кримінальному провадженні, пред`явило до ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 8 199 грн.

Разом з тим 06.07.2026 ОСОБА_4 відшкодувала ТОВ «Мобіжук» завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.07.2026 на суму 8 199 грн із зазначенням отримувачем платежу ТОВ «Мобіжук».

У зв`язку з повним відшкодуванням завданої шкоди генеральний директор ТОВ «Мобіжук» ОСОБА_10 відмовився від пред`явленого цивільного позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, ним не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює наслідки відповідної процесуальної дії та перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на її вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Підстав вважати, що така відмова суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.

З огляду на те, що заявлена до стягнення сума 8 199 грн відшкодована ОСОБА_4 потерпілій юридичній особі у повному обсязі, а представник ТОВ «Мобіжук» відмовився від цивільного позову, суд приймає відмову ТОВ «Мобіжук» від цивільного позову та закриває провадження в частині його розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 75, 76, ст. 191 КК України, ст. 314, 368, 369, 374, 474 - 476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42026162510000026 від 08.05.2026, укладену 03.09.2026 між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженої.

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37741113, від цивільного позову до ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 8 199 (вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень.

Провадження в частині розгляду цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 8 199 (вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень закрити.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_11