Decision № 139539963, 27.08.2026, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 335/5813/26 2/335/3198/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у залі суду в м.Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 901,96 гривень, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 15.01.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали договір №204427238 у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатора YTAQ-7683, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 000 грн. на свою банківську картку. Позивач виконав умови договору та перерахував вказані грошові кошти на банківську карту відповідача. Проте, відповідач не виконав свого обов`язку, не повернув наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатив відсотки. Станом на день звернення до суду із даним позовом, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 34 906,46 грн, яка складається з: 10 009,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19 392,51 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 500,45 грн - заборгованість за комісією; 5 004,50 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач не заявляє вимогу щодо стягнення з відповідача штрафу (пені) в сумі 5004,50 грн., та просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії в сумі 29 901,96 грн.

11.03.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/26. Відповідно до реєстру прав вимоги б/н від 11.03.2025 року до Договору факторингу 1, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

04.12.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та позивач уклали Договір факторингу №04/1225-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно із реєстром прав вимоги № 1 від 04.12.2025 року, право вимоги за Договором факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло до позивача, в тому числі і за кредитним договором № 204427238 від 15.01.2025 року, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Разом з цим, вказаною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та визначено витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відповідну банківську інформацію. На виконання вищезазначеної ухвали суду від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла відповідна інформація 13.07.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку. Відповідач причини неявки у судове засідання не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надавала.

У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 15.01.2025 року уклали договір кредитної лінії № 204427238 у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатора YTAQ-7683, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 000 грн. на свою банківську картку, строком на 24 дні, з базовою процентною ставкою 357,7 % річних (0,98 % на день) зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 300 грн.

15.01.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6 000 грн. на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №885b81b5-a37b-409b-9929-294f119e5b7c від 15.01.2025 року.

Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 10 009,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 № cb82de42-9405-431d-9e66-060c009f544b від 15.01.2026 року на суму 2090,00 грн., № 29eb418f-18cf-4261-a4e7-8cd81c056278 від 15.01.2026 року на суму 1000 грн., № 6dd99286-d3b0-4656-b14b-cf952c7e4517 від 15.01.2026 року на суму 1000 грн.

Зі змісту листа АТ КБ «Приватбанк» від 19.06.2026 №20.1.0.0.0/7-260617/64326-БТ вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Додатково направлено виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 15.01.2025 по 24.01.2025 та за період 05.02.2025 по 13.02.2025, де наявне зарахування на суму 10 009,00 грн.

Згідно з умовами кредитного договору від 15.01.2025 року № 204427238, позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатив відсотки.

11.03.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/26, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» складено та підписано реєстр права вимоги № б/н від 11.03.2025 року до Договору факторингу від 11.03.2025 № МВ-ТП/26, за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 15.01.2025 року № 204427238 на загальну суму 20 389,14 грн.

Відповідно до складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості за період з 15.01.2025 по 11.03.2025 за кредитним договором у позичальника наявна заборгованість у розмірі 20 291,05 грн., з яких за тілом кредиту 10 009 грн., проценти 4 875,19 грн., комісія 500,45 грн. та штрафні санкції 5004,50 грн.

04.12.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та позивач уклали Договір факторингу №04/1225-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Згідно із реєстром прав вимоги № 1 від 04.12.2025 року, право вимоги за Договором факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло до позивача, в тому числі і за кредитним договором від 15.01.2025 року №204427238, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 34 906,46 грн., що складається із 10 009,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19392,51 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 500,45 грн - заборгованість за комісією; 5 004,50 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Разом з тим, позивач відмовився від стягнення штрафних санкцій в сумі 5 004,50 грн, та просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії в загальній сумі 29 901,96 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки позивача.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі позичальника із застосуванням електронного підпису із одноразовим ідентифікатором відповідача.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт укладання ним кредитного договору не оспорював, факт невиконання зобов`язань за цим договором також не оспорював, як і наданого позивачем розрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості на користь позивача або первісного кредитора не надав.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором № 204427238 від 15.01.2025 року, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 29 901,96 грн.

Таким чином, виходячи із закріпленої у ст. 614 ЦК України презумпції вини боржника у зобов`язанні, яка відповідачем не спростована, суд вважає позовом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази: копія Договору № 20/01/26-02 про надання правничої допомоги від 20.01.2026, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого бюро Тимошенка О.О.; акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною Договору про надання правничої допомоги, в якому зазначено надання правових послуг, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал», тривалістю 2 години на суму 5000,00 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, тривалістю 2 години на суму 1000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, тривалістю 1 година на суму 500,00 грн.; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година на суму 500,00 грн.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

При цьому, суд приходячи до вищевказаного висновку про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходив також з того, що Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» неодноразово надавав правову допомогу позивачу ТОВ «Юніт Капітал» по аналогічним спорам з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому суд вважає, вищевказані витрати з правової допомоги завищеними та такими, що підлягають зменшенню до 3000,00 грн.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 2, 7, 10, 19, 141, 176, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 204427238 від 15.01.2025 року у загальному розмірі 29 901 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот одна) грн. 96 коп., яка складається із 10 009,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19 392,51 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 500,45 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», м. Київ, бул.Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 07.09.2026 року.

Суддя І.В. Новасардова