Court ruling № 139538883, 07.09.2026, Solone District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 199/1058/24

Провадження № 2/192/99/26

Ухвала

07 вересня 2026 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулак А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

позивачки ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Неруша О.В. (а режимі відеоконференції),

представника відповідача Заболотньої А.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Садівничого товариства «Елуа» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивачі звернулись до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська із вказаним, у якому просять:

1) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії на всій території Садівничого товариства «ЕЛУА»;

2) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_1 ;

3) стягнути на користь ОСОБА_1 із Садівничого товариства «ЕЛУА» моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

4) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_2 ;

5) стягнути на користь ОСОБА_2 із Садівничого товариства "ЕЛУА" моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

6) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_3 ;

7) стягнути на користь ОСОБА_3 із Садівничого товариства «ЕЛУА» моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

8) зобов`язати відновити Садівниче товариство «ЕЛУА» постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_4 ;

9) стягнути на користь ОСОБА_4 із Садівничого товариства "ЕЛУА" моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

10) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_5 ;

11) стягнути на користь ОСОБА_5 із Садівничого товариства «ЕЛУА» моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

12) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_6 ;

13) стягнути на користь ОСОБА_6 із Садівничого товариства «ЕЛУА» моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

14) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_7 ;

15) стягнути на користь ОСОБА_7 із Садівничого товариства «ЕЛУА» моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

16) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_8 ;

17) стягнути на користь ОСОБА_8 із Садівничого товариства «ЕЛУА» моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

18) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_9 ;

19) стягнути на користь ОСОБА_9 із Садівничого товариства «ЕЛУА» моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

20) зобов`язати Садівниче товариство «ЕЛУА» відновити постачання електричної енергії до дачного будинку (земельної ділянки) ОСОБА_10 ;

21) стягнути на користь ОСОБА_10 із Садівничого товариства «ЕЛУА» моральну шкоду у розмірі 5 000 грн;

22) стягнути із Садівничого товариства «ЕЛУА» на користь позивачів витрати на правничу допомогу.

У відзиві відповідач, серед іншого, посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивачів, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за змістом якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

За положеннями ч.ч. 1, 2, 3 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Відповідно до статей 83, 85, 86 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, регламентовані Закон України «Про кооперацію» (далі - Закон). У відповідності до приписів ст. 2 Закону кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Так, позивачами заявлено позовні вимоги до юридичної особи Садівничого товариства "ЕЛУА", в обґрунтування яких позивачі посилаються на порушення її прав, як членів товариства, зокрема, вказуючи, як на підстави позову, на порушення відповідачем положень статуту кооперативу та норм діючого законодавства України, допущених при прийнятті рішень зборів користувачів електроенергії на території СТ «ЕЛУА», прийнятті 01.11.2023.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження N 14-170цс19) вказано, що «Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними».

Зі змісту Статуту СТ «ЕЛУА» вбачається, що члени товариства беруть участь у вищому органі Товариства з правом ухвального голосу, мають право, зокрема, брати участь в діяльності Товариства, обирати і бути обраними до його органів управління, тобто ці ознаки відповідають поняттю корпоративних прав, а тому спір, що виник між Позивачами та СТ «ЕЛУА» є таким, що виникає з корпоративних відносин.

Відповідач вважає, що у даній справі провадження за вказаними позовними вимогами підлягає закриттю, оскільки такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а мають розглядатися в порядку господарського судочинства.

У підготовчому провадженні представник відповідача провадження у справі просила закрити.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Неруша О.В. проти закриття провадження заперечував, посилався на те, що спір не є корпоративним та не стосується реалізації корпоративних прав позивачів, позивачі виступають як споживачі комунальних послуг.

Позивачі послались на розсуд представника.

Заслухавши учасників справи, присутніх у судовому засіданні, вирішуючи клопотання відповідача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 цієї статті справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 761/3726/19 вказав на те, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Верховний Суд наголосив, що не буд-який спір між членом садового товариства та товариством є корпоративним, а лише той, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи - садового товариства.

Спори між членом садового товариства та садовим товариством щодо користування електромережою товариства, у тому числі щодо оскарження розміру заборгованості за спожиту електроенергію, правомірності відключення, про зобов`язання підключити електропостачання - належить до юрисдикції цивільного суду, оскільки не пов`язані з вирішенням питань участі в управлінні цим товариством.

Окрім того, сам відповідач у відзиві посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, у якій зазначається про те, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

У справі, що розглядається, спір між сторонами пов`язаний з відновленням постачання електричної енергії та стягненням моральної шкоди на користь позивачів. Цей спір не пов`язаний не є корпоративним та належить до юрисдикції цивільного суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст. 19, 260 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання Садівничого товариства «Елуа» про закриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повна ухвала складена 07 вересня 2026 року.

Суддя Н. В. Ковальчук