№ 13953044, 16.02.2011, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2011 року Справа № 32/330-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М. ,Дмитренко А.К.,

при секретарі: Ковзикові В. Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Потрянко Г.А., довіреність б/н від 22.10.10 р.;

від відповідача: Оскаленко О.М. директор, паспорт серії НОМЕР_1 від 07.07.97 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Дебора-Електро”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.10 у справі №32/330-10

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “ВСК”, м. Дніпропетровськ

до: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Дебора-Електро”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 600грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської областівід 30.11.2010р. у справі № 32/330-10 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Дебора-Електро” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “ВСК” 6000, 00 грн. заборгованості, виконання рішення в цій частині відстрочено до 31.12.10р.; а також стягнуто 102, 00 грн. витрат на сплату держмита; 236,00 грн. - витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено.

Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Дебора-Електро”, звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити, шляхом розстрочення його виконання рівними частинами до листопада 2011 р.

В судовому засіданні 16.02.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь головуючого судді доповідача, пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи, дослідивши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткової накладної № в-00000163 від 24.11.2008 р. позивач поставив, а відповідач отримав цифрову систему відео нагляду “Патріот” та блок живлення 12В/2,5 А на загальну суму 5008,80 грн.

Відповідно до акту № в-00000164 здачі-прийому робіт, підписаному сторонами, позивач виконав роботи по демонтажу та профілактиці відеокамер; установці та налаштуванню відеокамер; зборці та установці блоків живлення; зборці кабель-траси та пуско - налагоджувані роботи по системі відео нагляду ), на загальну суму 1992,00 грн.

Для сплати згаданого товару та виконаних робіт позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № в-000178 від 17.11.2008 р. про сплату 7000,80 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач лише частково сплатив грошові кошти за поставлений товар та роботи по установці даного товару - в розмірі 1 000, 80 грн. (що підтверджується відповідними доказами, а.с.25-29).

В силу ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1. ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно з ч.2. ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом за вих. № 201 від 22.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар та виконанні роботи в розмірі 7000, 60 грн., протягом 7 днів.

Цей лист був отриманий відповідачем 01.10.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Таким чином, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що строк виконання відповідачем спірного зобовязання настав 07.10.2010 р., а тому підставно стягнув з відповідача основну заборгованість в розмірі 6000,00 грн. та припинив провадження в іншій частині позовних вимог на підставі приписів ст.80 ГПК України, оскільки відповідачем після порушення провадження у справі було сплачено 600, 00 грн.

Крім того, наявність спірної заборгованості не заперечується відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи

Обґрунтовуючи свою неможливість своєчасної сплати заборгованості, відповідач послався на складне фінансове становище та часткову сплату заборгованості.

З урахуванням наведеного, господарський суд правомірно відстрочив виконання рішення в частині стягнення основної заборгованості до 31.12.2010р., підстав для розстрочення виконання рішення господарського суду до листопада 2011 р. не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Дебора-Електро”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.10 у справі №32/330-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя І.М.Герасименко

Суддя А.К.Дмитренко