Єдиний державний реєстр судових рішень
Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/306/26
Провадження № 2/670/329/26
УХВАЛА
(повна)
03 вересня 2026 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
відповідач ОСОБА_1 не з`явився,
представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналів доказів та визнання явки представника позивача обов`язковою у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
в провадженні Віньковецького районного суду Хмельницької області перебуває позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому позивач просить стягнути з відповідача на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 2001637325501 від 17.07.2020 у розмірі 62707 грн 99 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.
20.08.2026 на адресу суду в електронній формі через електронний кабінет надійшли клопотання відповідача про витребування у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» оригіналів доказів, а також про визнання явки представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» обов`язковою.
Представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» у судове засідання 03.09.2026 не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, але у позовній заяві просив про проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 03.09.2026 не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання. Після проведення судового засідання того ж дня до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке не містило доказів поважних причин його неявки.
Відтак фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши подані відповідачем клопотання, суд зазначає таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства зокрема є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 1-3 ст. 2 ЦПК України).
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Згідно з ч. 3-5 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Щодо клопотання про витребування оригіналів доказів.
Не заперечуючи факту фактичного одержання та використання кредитних коштів, відповідач заперечує належне погодження саме тих умов кредитування, редакцій документів, процентних ставок і порядку зміни кредитного ліміту, на які посилається позивач, а також правильність відображення його платежів і визначення заявленої суми боргу.
Тому, посилаючись на ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України, просить суд зобов`язати позивача надати для безпосереднього дослідження: оригінал заяви про приєднання від 17.07.2020 з усіма сторінками й додатками; оригінальні електронні примірники або належні архівні примірники договору комплексного банківського обслуговування, публічної пропозиції й тарифів саме у редакції станом на 17.07.2020; первинні електронні записи про встановлення та кожну зміну кредитного ліміту; оригінали електронних повідомлень і технічні дані їх направлення та доставки; оригінальну повну виписку за рахунком у формі, що дозволяє перевірити її походження, цілісність та підпис уповноваженої особи банку.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1, 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України).
Частина шоста статті 95 ЦПК України передбачає, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 5 ст. 100 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Положення цієї норми застосовуються також у випадку подання клопотання учасника справи про витребування у відповідної особи оригіналу письмового доказу (якщо цей доказ поданий разом з заявою по суті).
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу судді від 01.05.2026 про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідач отримав 03.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет відповідача (а.п. 45 на звороті).
Окрім того, ще 29.04.2026 відповідач мав у розпорядженні копію позовної заяви з усіма її додатками (зокрема копіями доказів), надіслану позивачем, про що свідчать результати перевірки статусу відправлення за трекінгом
Відтак у строк до 18.05.2026 (включно) відповідач ОСОБА_1 мав право подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також клопотання про витребування доказів судом та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. А також у цей же строк відповідач мав право заявити клопотання про витребування оригіналів доказів, копії яких ним ставляться під сумнів. В іншому випадку учасник справи матиме не обмежене процесуальними нормами право подавати такі клопотання на будь-якій стадії процесу (навіть після дослідження судом таких доказів), що є неприпустимим та суперечить завданням цивільного судочинства.
Зазначеними вище правами відповідач не скористався, натомість клопотання подав перед судовим засіданням 20.08.2026, яке було сьомим судовим засіданням у справі.
Водночас вказане клопотання не містить обґрунтування у чому саме полягає сумнів відповідача стосовно відповідності поданих копій (електронних копій) оригіналам.
На думку суду твердження про те, що копія доказу «не дає можливості перевірити оригінальність, повноту документа, наявність усіх його сторінок і додатків», «не підтверджує, що це саме та незмінна редакція, яка була надана», «не дає можливості перевірити первинні електронні записи», а «односторонній розрахунок заборгованості не є первинним документом руху коштів і не дозволяє звірити кожне нарахування з повною випискою та всіма фактично внесеними мною платежами» не дають підстав вважати, що належним чином засвідчена копія доказу не відповідає його оригіналу.
Бажаючи витребувати оригінали доказів, відповідач не зазначає, що саме у їх копіях, на його думку, не відповідає оригіналу або викликає сумнів (різний текст в двох примірниках, неприродний розрив підпису, інший шрифт у сумі чи даті, сліди монтажу, нечітка печатка, суперечність із листуванням, відсутність у розрахунку платежу, відображеного у виписці тощо).
У судовому засіданні відповідач не заперечував ні факту підписання заяви про приєднання, ні факту підписання паспорта споживчого кредиту, зазначаючи, що таке підписання не доводить, що на момент укладення договору відповідачу було надано повний текст договору, чинну редакцію публічної пропозиції, чинні тарифи, усі істотні умови кредитування, порядок нарахування процентів, порядок зміни кредитного ліміту, порядок обчислення реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту. Вказував, що банк не надав належних і допустимих доказів того, що до підписання заяви про приєднання відповідач був належним чином ознайомлений саме з тими умовами договору, на які банк посилається у позові. У судовому засіданні 11.08.2026 на запитання суду чи власноручний підпис у заяві № 2001637325501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17.07.2020 є підписом позичальника, відповідач зазначив, що можливо так.
Позичальник заперечує погодження відповідних умов кредитування, редакцій документів, процентних ставок і порядку зміни кредитного ліміту, на які посилається позивач, а також правильність відображення його платежів і визначення заявленої суми боргу. Водночас не вказує які умови, сума кредиту, процентні ставки, порядок зміни кредитного ліміту ним були погоджені, які редакції документів підписані, які платежі і в яких розмірах були здійснені.
Витребування оригіналів повинно бути підставним, а сумніви - обґрунтованими. Статті 95 та 100 ЦПК надають право подання до суду доказів як в оригіналі, так і в належно засвідченій копії, якщо кодекс не передбачає іншого. Якщо значення має лише частина документа, стаття 95 ЦПК дозволяє подати засвідчений витяг. Отже, позивач не зобов`язаний долучати до кожної позовної заяви виключно оригінали.
Правило, передбачене ч. 6 ст. 95 ЦПК України, не означає, що будь-яка копія без оригіналу автоматично втрачає свої доказові властивості. А подання клопотання про витребування оригіналів всіх додатків позовної заяви через чотири місяці після відкриття провадження у справі і лише на тій підставі, що у справі наявні їх копії, містить ознаки зловживання процесуальними правами, спрямованого на затягування процесу, та є неприпустимим.
Зазначене не суперечить позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23, оскільки у цій справі судами взагалі не вирішувалося клопотання про витребування оригіналів доказів, а останнє було подане відповідачем у відзиві на позов і ґрунтувалося на запереченні факту укладення (підписання) кредитного договору в електронній формі та фактичного отримання на його виконання кредитних коштів, що є відмінним від даної справи.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про витребування у позивача оригіналів поданих ним доказів.
Щодо клопотання про визнання явки представника позивача обов`язковою.
Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що представник АТ «ПУМБ» не з`являвся у судові засідання 20.05.2026, 28.05.2026, 05.06.2026, 15.06.2026 та 11.08.2026, обмежившись загальним проханням розглядати справу за відсутності позивача.
Відсутність представника позивача позбавляє відповідача можливості поставити питання щодо оригіналів документів, редакції договору і тарифів станом на 17.07.2020, порядку направлення та акцепту умов, підстав кожного збільшення кредитного ліміту, змісту і доставки повідомлень, відображення здійснених платежів та формули нарахування 24403,72 грн процентів.
Вирішуючи дане клопотання, суд звертає увагу на те, що у справі було призначено вісім судових засідань. Відповідач не з`явився у шість із них, а судові засідання 15.06.2026 та 11.08.2026 залишив ще до їх завершення, у зв`язку з чим судом була оголошена перерва.
Водночас пункт 2, 3 частини 1 статті 43 ЦПК України наділяє учасників справи правом, а не обов`язком подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» сам клієнт у фінансовій установі може отримати усю необхідну інформацію щодо себе самостійно, а також на те, що судове засідання 03.09.2026 є восьмим судовим засіданням у справі, однак, відповідач не вчинив жодних дій з метою отримання зазначених у клопотанні інформації та документів.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про визнання явки представника позивача обов`язковою.
Керуючись ст. 2, 12, 43, 76-78, 81, 83, 84, 95, 120, 126, 127, 247, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналів доказів у справі за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про визнання явки представника позивача обов`язковою у справі за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повна ухвала суду складена 07.09.2026.
Суддя Мар`яна МУСІЄНКО
The court decision No. 139526437, Vinkivtsi District Court of Khmelnytskyi Oblast was adopted on 03.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 670/306/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: