Decision № 139526381, 07.09.2026, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 Справа №607/11877/26 Провадження №2/607/5604/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Шимків Л.І., представника позивача Комарніцької А.С., представника відповідача Вальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутої пенсії у розмірі 38025,58 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримувала пенсію по інвалідності.

На підставі Акта приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (Витяг від 12.02.2025 № 4025), відповідачу не було встановлено групу інвалідності з 12.03.2024.

Оскільки рішенням скасовано групу інвалідності з дати її встановлення, відповідач втратила право на отримання даного виду пенсії з 12.03.2024.

У зв`язку з цим утворилася переплата пенсійних виплат за період з 12.03.2024 по 31.03.2025 на загальну суму 38 025,58 грн.

Надіслані на адресу відповідача письмові повідомлення про необхідність добровільного повернення надміру виплачених коштів залишені без реагування.

Відповідач (через свого представника) подала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечила повністю.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що обов`язок доведення недобросовісності набувача соціальних виплат покладається на позивача.

Жодних доказів умисного подання відповідачем недостовірних відомостей, підробки документів чи шахрайських дій позивачем не надано, вирок суду відсутній.

Крім того, відповідач не має процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого у будь-якому кримінальному провадженні.

Сам по собі Витяг з рішення експертної команди не спростовує презумпцію добросовісності отримувача пенсії.

Зважаючи на приписи статті 1215 ЦК України, виплачена пенсія як засіб до існування за відсутності недобросовісності з боку набувача поверненню не підлягає.

Також зазначила, що перебувала на обліку та отримувала пенсію по інвалідності ще з 2019 року.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.06.2026 відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

Представник відповідача заперечила проти позову.

Заслухавши учасників, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Згідно з Актом № 75 від 24 березня 2025 року приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Центром оцінювання функціонального стану особи передано до Головного управління ПФУ в Тернопільській області Витяг з рішення № ЦО-4025 від 12.02.2025 стосовно ОСОБА_1 .

З рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.02.2025 № 4025 Центру оцінювання функціонального стану особи видно, що відносно ОСОБА_1 прийнято рішення, згідно з яким групу інвалідності не встановлено, підстав для визнання особою з інвалідністю немає, із зазначенням дати, з якої встановлено інвалідність 12.03.2024.

Як вбачається з Довідки про переплату пенсії від 11.04.2025 № 2608/03-16 та Протоколу розрахунку боргу від 11.04.2025, відповідачу ОСОБА_1 нараховано переплату пенсії по інвалідності за період з 12.03.2024 по 31.03.2025 на загальну суму 38025,58 грн.

Відповідно до Листів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26.03.2026 № 1900-0504-8/14502 та від 15.04.2025 № 1900-0403-8/18806, відповідача було повідомлено про припинення виплати пенсії по інвалідності з 12.03.2024 та про необхідність повернення нарахованої переплати у розмiрi 38 025,58 грн на рахунок Пенсійного фонду.

Заслухавши учасників, дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених стаття 11 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).

Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13, які є обов`язковими для судів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що сам по собі факт встановлення експертною командою відсутності у відповідача підстав для визнання особою з інвалідністю та, як наслідок, припинення права на отримання пенсії по інвалідності, не свідчить про недобросовісність відповідача при отриманні відповідних пенсійних виплат.

Як встановлено судом, пенсія по інвалідності виплачувалася відповідачу на підставі відповідного рішення органу Пенсійного фонду України, тобто такі виплати здійснювалися добровільно та мали правову підставу на момент їх призначення і виплати. Надалі ця підстава відпала у зв`язку з прийняттям експертною командою рішення від 12.02.2025 № 4025.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач при призначенні або отриманні пенсії по інвалідності повідомила Пенсійний фонд України недостовірні відомості, подала підроблені документи, приховала обставини, які мали значення для призначення пенсії, або іншим чином діяла недобросовісно.

Не встановлено також, що відповідач була обізнана про відсутність у неї права на отримання пенсії по інвалідності у період з 12.03.2024 по 31.03.2025 та, незважаючи на це, умисно продовжувала її отримувати.

Посилання позивача на те, що рішенням експертної команди групу інвалідності відповідачу не встановлено, саме по собі не підтверджує обізнаність відповідача про відсутність у неї права на пенсію та не свідчить про її недобросовісність.

Верховний Суд у постановах неодноразово наголошував, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, а тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

При цьому, кондикційне зобов`язання саме по собі не є заходом відповідальності, а тому для застосування статті 1212 ЦК України загалом не вимагається встановлення вини набувача. Водночас щодо грошових сум, які відповідно до статті 1215 ЦК України надані фізичній особі як засіб до існування, закон встановлює спеціальне правило, за яким такі виплати не підлягають поверненню за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності набувача.

Судом не встановлено рахункової помилки при здійсненні пенсійних виплат відповідачу. Наведена позивачем сума 38 025,58 грн фактично є сумою пенсійних виплат, які були здійснені відповідачу за рішенням органу Пенсійного фонду України, а виникнення переплати обумовлено не помилкою в обчисленні розміру пенсії, а подальшим встановленням експертною командою обставин, які стали підставою для припинення права на отримання пенсії по інвалідності.

Таким чином, сама по собі наявність переплати пенсії не є достатньою правовою підставою для її стягнення з відповідача.

Посилання позивача на положення статей 1212 ЦК України, 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та 102, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не спростовують наведеного висновку, оскільки зазначені норми не звільняють позивача від обов`язку довести передбачені законом підстави для стягнення пенсійних виплат, які відповідно до статті 1215 ЦК України мають особливий правовий режим.

Суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності у діях відповідача недобросовісності при отриманні пенсії по інвалідності за період з 12.03.2024 по 31.03.2025, а також не доведено наявності рахункової помилки з боку позивача.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про стягнення з ОСОБА_1 38 025,58 грн безпідставно набутих коштів необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись статтями 3, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя В. М. Позняк