Decision № 139520737, 04.09.2026, Chornomorsk City Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Illichivsk City Court of Odesa Oblast)

04 вересня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3767/26 Провадження № 2-о/501/152/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.

номер справи № 501/3767/26 провадження № 2-о/501/152/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за заявою заявників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заінтересована особа: Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад обставин правовідносин.

04 серпня 2026 року заявники звернулись до Чорноморського міського суду Одеської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обґрунтування заявлених вимог заявники посилається на наступне.

ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_3 ( у шлюбі ОСОБА_4 ) на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 02 листопада 1995 року, виданого на підставі органу приватизації № 3707 від 01 листопада 1995 року та зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Іллічівської міської ради 03 березня 1995 року за реєстровим N? 22.

При оформленні документів про право власності на квартиру (свідоцтво про право власності на квартиру, розпорядження органу приватизації, реєстраційне посвідчення) було допущено помилку в написанні прізвища та по-батькові заявниці які перешкоджають їй володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на особистий розсуд.

В розпорядженні органу приватизації, а потім в свідоцтві про право власності на квартиру, та в реєстраційному посвідчені прізвище заявників написано ПсІлІця , так як фактично по паспорту громадян України прізвище заявників ПсИлИця.

3 приводу виправлення зазначеної помилки, заявники звертались до виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області проте, заявникам була надана уста відповідь, що з метою вирішення цієї проблеми їм необхідно звернутись до суду.

Заявники вважають, що причина такого написання неправильний перекладання їх прізвища з російської на українську мови без дотриманням правил українського правопису, який існує в Україні.

Внаслідок такої помилкової транс літери у заявників на даний час, виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує її особу та правовстановлюючим документом про власність на квартиру, який був виданий на їх імя, у зв`язку з цим виникла необхідність встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заявники в судове засідання не з`явились, прохали розгляд справи проводити за їх відсутністю, заяву щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу прохали задовольнити.

Заінтересована особа: представник Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення вимог не заперечує.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року, провадження у вищевказаній справі відкрито, призначено судове засідання за правилами окремого провадження.

Заінтересованим особам запропоновано в строк до 01 вересня 2026 року подати відзив (заперечення). Відзивів (заперечення) до суду не надходило.

Заявники в судове засідання не з`явились. Представник заявників адвокат Дубінчук Ж,М., що діє на підставі ордеру № 1746353 виданого 04 серпня 2026 року надала заяву, в якій прохала розгляд справи проводити за її відсутністю, заяву щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити. (а.с. 23).

Представник заінтересованої особи: Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення вимог не заперечує. (а.с.20-22,24).

За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодекс України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

У разі неявки в судове за сідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиція суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно копії паспорту громадянина України (серії НОМЕР_1 , виданого Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 22 січня 1997 року ) ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с .Долинське Ананьївського району Одеської області ( а.с.6)

Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане виконкомом Олександрівської селищної ради м. Іллічівська засвідчує факт того , що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , та її батьками відповідно вказані: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ( а.с.11).

Витяг з реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 01 серпня 2026 року щодо підтвердження дошлюбного прізвища засвідчує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 уклали шлюб, 23 січня 2013 року, актовий запис №469( а.с.12).

Відповідно до копії розпорядження органу приватизації від 01 листопада 1995 року № 3707, прізвище заявника від якої надійшла заява передати квартиру, в якій він мешкає, в приватну спільну власність, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зазначено як - ОСОБА_7 (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 02 листопада 1995 року виданого на підставі розпорядження Іллічівської міської роди № 3707 від 02 листопада року та зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Іллічівської міської ради 28 листопада 1995 року за реєстровим N? 22, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної власності: « ОСОБА_8 » та членам його сім`ї: « ОСОБА_9 ». (а.с. 8,10).

В копії реєстраційного свідоцтва Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Іллічівської міської ради зазначено, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної власності: « ОСОБА_8 » та членам його сім`ї: « ОСОБА_9 » на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02 листопада 1995 року. (а.с. 10).

Мотивувальна частина та засновані Судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Кожна особа згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедент ній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», визначено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особи, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, на підставі вказаних доказів, Судом встановлено, що існує невідповідність у прізвищі заявників, яке вказано у правовстановлюючих документах, інших документах та в паспорті особи , також те що розбіжність у написанні прізвищ виникла в результаті описки (граматичної помилки).

Відтак, враховуючи наведені заявниками у заяві доводи щодо зазначеного не викликають у суду будь-яких сумнівів.

Згідно із ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Висновок суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку також, те, що встановлення даного факту необхідно заявникам для реалізації свого права щодо розпорядження майном, Суд вважає, що заява є доведеною та підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Судові витрати Суд залишає за рахунок заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 76-82, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заінтересована особа: Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу-задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розпорядження органу приватизації № 3707 від 02 листопада 1995 року про приватизацію квартири за адресою

АДРЕСА_3 .

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 свідоцтва про право власності на житло від 02 листопада 1995 року квартири за адресою АДРЕСА_3 .

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 реєстраційного посвідчення від 28 листопада 1995 року № 22 на квартири за адресою АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 04 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий