Court ruling № 139518897, 02.09.2026, Fortetsnyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Kirovskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 404/10087/26

Номер провадження 1-кс/404/3796/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про накладення арешту на майно по матеріалам кримінального провадження №12026121010001967, за ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 01.09.2026 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що заявлене до арешту майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, відповідає критеріям ч. 2 ст.167 КПК України.

За версією представників сторони обвинувачення збереження речових доказів необхідно для доведення в суді факту умисного знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, що має ознаки кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 194 КК України.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник/володілець не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Враховуючи такі обставини, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України розгляд клопотання проведено за відсутності учасників процесу та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Кропивницьким РУП ГУ НП в Кіровоградській області проводить досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню. Предметом доказування є речі та документи, які можуть бути знаряддям вчинення злочину.

01.09.2026 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 працівники органу досудового розслідування відшукали і вилучили речі, перелік яких містяться в протоколах огляду.

Постановою слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 01.09.2026 року вилучені під час огляду речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026121010001967 від 01.09.2026 року.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Метою застосування арешту у даному випадку є досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, збереження слідової інформації та речового доказу.

Слідчий суддя вважає, що для проведення ефективного досудового розслідування є потреба у збереженні цього майна у такому незмінному стані до встановлення фактичних обставин вчинення злочину. На даній стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власника майна, шляхом накладення арешту, з метою запобігання його зникнення, знищення, пошкодження, зміни. Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не встановлено.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Додержуючись вимог частини 1 та 2 ст. 22 та ст.26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів. Засада диспозитивності (ч. 3 ст. 22 КПК України), зобов`язує слідчого суддю вирішити лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Тому збереження вилучених речей і документів забезпечить захист прав свобод та інтересів учасників кримінального провадження, оскільки вони на умовах змагальності, використовуючи арештовані речові докази можуть спростувати доводи протилежної сторони чи підтвердити власну версію досліджуваних подій.

З урахуванням викладеного і керуючись ст. 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 01.09.2026 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , власником та володільцем яких є ОСОБА_5 , а саме:

-кросівки чорного кольору, які поміщено до спец. пакету QHY0197934,

-кросівки зеленого кольору, які поміщено до спец. пакету FPS6005031,

-кашкет коричневого кольору, який поміщено до спец. пакету FPS6004981,

-кофту чорного кольору, яку поміщено до спец. пакету NPU5280365,

-штани чорного кольору які поміщено до спец. пакету NPU5280366,

-кофту червоного кольору, яку поміщено до спец. пакету NPU5280362,

-сумку чорного кольору, яку поміщено до спец. пакету QHY0197935,

-пляшку скляну з маркуванням NEMIROFF, яку поміщено до спец. пакету NPU5280363,

-коробку із сірниками, яку поміщено до спец. пакету CRI11153604.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1