Decision № 139518005, 04.09.2026, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/6336/26

2/212/5117/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.

за участю секретаря - Кучеренко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача борг за кредитом у розмірі 58170 грн., також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що 19.08.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (https://creditkasa.com.ua) укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1590-6754, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 15000 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 21 днів, комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору.

Додатковою угодою №1 від 06.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1590-6754 від 19.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 15 000 грн.

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання щодо погашення кредиту, процентів, а тому станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 58170 гривень, та складається з заборгованості за кредитом 15 000 гривень; заборгованості за нарахованими процентами 25920 гривень, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 15000 гривень; заборгованості по комісії 2 250 гривень.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позов залишено без руху.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 13.07.2026, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13.07.2026 від відповідача надійшов відзив. Відповідач визнає позовні вимоги частково виключно в межах фактично отриманого тіла второго траншу кредиту в розмірі 15 000 грн. В частині стягнення нарахованих відсотків та комісій у розмірі 50 238,52 грн. Відповідач заперечує та просить суд застосувати засади розумності, співмірності та добросовісності для зменшення суми нарахувань до граничної законної норми. У задоволенні витрат на правничу допомогу відповідач просить відмовити повністю у зв`язку з їх очевидною неспівмірністю та штучним завищенням.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та 19.08.2025 року за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua) уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1590-6754, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 15000 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 21 днів, комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору.

На офіційному веб-сайті «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту ( примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит ( діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність.

Крім того, на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор А 4653 для підписання Кредитного договору № 1590-6754 від 19.08.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 15000 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 21 днів, комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору.

Разом з цим, Додатковою угодою №1 від 06.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1590-6754 від 19.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 15 000 грн.

Відповідач порушив визначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув у повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за кредитним договором, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості перед позивачем становить 58170 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом 15 000 гривень; заборгованості за нарахованими процентами 25920 гривень, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 15000 гривень; заборгованості по комісії 2 250 гривень.

Оцінка суду.

За змістом статей 626, 628ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором №1590-6754 від 19.08. 2025 року, у розмірі 58170 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом 15 000 гривень; заборгованості за нарахованими процентами 25920 гривень, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 15000 гривень; заборгованості по комісії 2 250 гривень.

Враховуючи, що факт укладення між сторонами кредитного договору підтверджується наданими позивачем доказами та не оспорюється відповідачем, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов`язок повернути отримані грошові кошти у порядку та на умовах, визначених договором.

При цьому відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000 грн., а матеріалами справи підтверджується факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів. Доказів погашення вказаної заборгованості у повному обсязі суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000 грн. є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, відповідають умовам укладеного між сторонами договору та вимогам ст. ст. 1049, 1054 ЦК України, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися відповідно до встановленої договором процентної ставки, а станом на 02 березня 2026 року їх залишок становить 25 920 грн.

При цьому строк дії укладеного між сторонами договору визначено тривалістю 365 календарних днів. Отже, нарахування процентів за користування кредитними коштами у період, за який вони заявлені позивачем, саме по собі не виходить за межі погодженого сторонами строку дії договору.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Положення статті 1054 ЦК України поширюють наведені правила на кредитні правовідносини.

Крім того, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка є складовою істотних умов споживчого кредиту, а її максимальний розмір не може перевищувати 1 відсоток. Відповідно до наданого розрахунку позивачем застосовувалась процентна ставка, яка не перевищує встановленого законом максимального розміру.

Відповідачка розрахунок заборгованості за процентами не спростувала, власного розрахунку не надала, а факт наявності заборгованості за договором визнала, хоча і вважає його неспівмірним.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить положень, які б надавали суду право довільно визначати розмір процентів за користування кредитом або обмежувати їх певним відсотком від суми отриманих кредитних коштів у випадку, коли такі проценти прямо передбачені умовами договору та нараховані відповідно до погодженої сторонами процентної ставки.

Судом встановлено, що при укладенні договору сторони погодили розмір процентної ставки, строк кредитування та порядок нарахування процентів. Відповідач, отримавши кредитні кошти та користуючись ними, не скористався правом на відмову від договору у встановленому законом порядку, доказів недійсності чи оспорення умов договору щодо процентної ставки суду не надав.

При цьому суд враховує, що положення Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, містять спеціальні механізми обмеження відповідальності споживача та загального розміру його зобов`язань. Разом з тим відповідачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що нараховані позивачем проценти за користування кредитом виходять за межі таких законодавчих обмежень або що кредитором порушено вимоги зазначеного Закону при визначенні розміру заборгованості.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи відповідача про неспівмірність відсотків не ґрунтуються на вимогах закону та не узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду щодо правової природи процентів за користування кредитом. Тому підстав для зменшення суми процентів у спосіб, запропонований відповідачем, суд не вбачає.

З огляду на викладене, враховуючи умови укладеного між сторонами договору, строк його дії, розмір погодженої процентної ставки, відсутність доказів погашення відповідачкою зазначеної заборгованості, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 25 920 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.

Щодо вимоги про стягнення процентів за статтею 625 ЦК України.

Позивач також просить стягнути з відповідачки 15 000 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Водночас суд не вбачає правових підстав для задоволення цієї вимоги.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами на період дії воєнного стану.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Верховний Суд також звертав увагу, що наведене положення поширюється, зокрема, на кредитні договори та має імперативний характер у частині встановленого законом звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану.

Отже, незалежно від того, який розмір процентів за статтею 625 ЦК України сторони передбачили умовами договору, нарахування таких процентів за період дії воєнного стану суперечить спеціальним положенням пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідачки 15 000 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення комісії.

Позивач також просить стягнути з відповідачки 2 250 грн заборгованості за комісією.

Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані у відповідному розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом.

Разом з тим, саме по собі зазначення комісії у розрахунку заборгованості не є достатнім доказом виникнення у відповідачки обов`язку зі сплати відповідної суми. Кредитодавець має довести не лише факт нарахування комісії, а й правову та договірну підставу її нарахування, її розмір, порядок обчислення та відповідність вимогам законодавства про споживче кредитування.

З наданого суду розрахунку вбачається, що позивачем визначено залишок комісії у розмірі 2 250 грн. Водночас належного обґрунтування того, за яку саме послугу кредитодавця нараховано цю суму, у чому полягає така послуга, коли саме вона була фактично надана відповідачці та які саме витрати кредитодавця обумовлюють її сплату, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 2 250 грн комісії є недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 1590-6754 від 19 серпня 2025 року у загальному розмірі 40 920 грн, яка складається з 15 000 грн. основного боргу та 25 920 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 15 000 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, та 2 250 грн. комісії слід відмовити.

Таким чином, позов слід задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 на ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в сумі 40920 грн., що складається з: 15000 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 25920 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1 872,88 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а їх розмір визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, складності справи, обсягу та характеру виконаної адвокатом роботи.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Разом із тим, суд, оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат, враховує характер та складність цієї справи, яка є спором про стягнення заборгованості за кредитним договором, обсяг заявлених позовних вимог, обсяг підготовлених представником позивача процесуальних документів, а також те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд також бере до уваги, що підготовка та подання позовної заяви, надання письмових пояснень та інших процесуальних документів у справі не свідчать самі по собі про такий значний обсяг та складність наданої правничої допомоги, який би обґрунтовував стягнення з відповідачки всієї заявленої суми витрат у розмірі 10 000 грн.

З огляду на викладене, керуючись принципами справедливості, розумності та співмірності судових витрат, враховуючи конкретні обставини справи, її складність, характер та обсяг наданої правничої допомоги, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн. є завищеним та не повною мірою відповідає критеріям співмірності.

За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають врахуванню при розподілі судових витрат, з 10 000 грн до 4 000 грн, що, на переконання суду, є розумним, обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної представником позивача роботи та значенням справи для сторін.

Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн., які надалі підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 526, 527,530 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1590-6754 від 19.08.2025 року в розмірі 40920 гривень, що складається з заборгованості за кредитом 15000 гривень; заборгованості за нарахованими процентами 25920 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ «ФІНАНС»» судовий збір у сумі 1872,88 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., а всього 5872,88 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС, місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ