Court ruling № 139516786, 07.09.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті

провадження в адміністративній справі

07 вересня 2026 року м. Київ № 320/34425/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування акту перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив:

- визнати протиправним та скасувати акт перевірки Київської митниці від 02.01.2026 № 4/26/19-02/311318139;

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2026 № UA100000202654 та № UA100000202655.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в частині вимоги про визнання протиправним та скасування акта перевірки, суд виходить з такого.

Пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19 зазначив, що «сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.»

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що «акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.»

Крім того, у постанові від 08.02.2024 у справі №160/14339/23 Верховний Суд дійшов такого висновку:

«Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо неналежного обрання позивачем способу захисту своїх прав, оскільки акт перевірки у розглядуваному випадку не має статусу рішення у розумінні пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про скасування цього рішення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.».

Отже, акт перевірки Київської митниці від 02.01.2026 №4/26/19-02/311318139 сам по собі не створює для позивача правових наслідків та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути самостійним предметом судового оскарження.

Правові наслідки для позивача створюють прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення від 28.01.2026 № UA100000202654 та № UA100000202655.

Висновки акта перевірки, дотримання процедури перевірки та інші обставини його складення можуть бути оцінені судом під час вирішення спору щодо правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин вимога про визнання протиправним та скасування акта перевірки не підлягає самостійному розгляду в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в цій частині.

Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Разом з тим Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі №160/14339/23 зазначив, що у розглядуваному випадку поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим не зазначає, до юрисдикції якого суду належить вирішення цієї справи.

Отже, вимога про скасування акта перевірки не підлягає розгляду в порядку іншого виду судочинства, оскільки такий акт не є самостійним предметом судового оскарження.

Керуючись статтями 170, 171 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №320/34425/26 в частині позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування акта перевірки Київської митниці від 02.01.2026 №4/26/19-02/311318139.

Роз`яснити позивачу, що зазначена вимога не підлягає розгляду в порядку іншого виду судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білоус А.Ю.