Decision № 139501951, 07.09.2026, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 Справа №607/14067/26 Провадження №2/607/6209/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача в свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 44379,57 грн.

Позов мотивовано тим, що 20.10.2016 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Z62.907.79130 , відповідно до умов якого Банк надав Відповідачу кредит у розмірі 18631,00 грн зі сплатою 15,00% річних від залишкової суми кредиту та щомісячної плати за обслуговування строком на 36 місяців.

Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, однак Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

26 листопада 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 12/85, за умовами якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № Z62.907.79130 від 20.10.2016 до ОСОБА_1 .

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить 44379,57 грн, з яких: 18631,00 грн - заборгованість за основним боргом; 25748,57 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзиву на позов не надав. Зважаючи на відсутність заперечень позивача, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Відповідно до Кредитного договору № Z62.907.79130 від 20 жовтня 2016 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , Позичальник отримав кредит у розмірі 18631,00 грн на строк 36 місяців зі сплатою 15,00% річних від залишкової суми кредиту та щомісячної плати за обслуговування кредиту.

Згідно з Паспортом споживчого кредиту, Графіком щомісячних платежів та Інформаційним розрахунком (додатками до Кредитного договору № Z62.907.79130 від 20.10.2016), Сторони узгодили загальний розмір кредиту, суму щомісячного платежу, розмір процентної ставки, умови надання та повернення коштів, а також терміни сплати боргу.

Як видно з банківської виписки по рахунку Позичальника та меморіального ордера / розпорядження про видачу коштів, ПАТ «Ідея Банк» повністю виконало свої зобов`язання перед Боржником, надавши суму кредиту у розмірі 18 631,00 грн у користування ОСОБА_1 .

З розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за Кредитним договором № Z62.907.79130 від 20.10.2016, у зв`язку з чим станом на 26 листопада 2020 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 44 379,57 грн, з яких: 18 631,00 грн - заборгованість за простроченим основним боргом (тілом кредиту); 25748,57 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Відповідно до Договору факторингу № 12/85 від 26 листопада 2020 року, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Фактор), Клієнт передав (відступив) Фактору свої права грошової вимоги до Боржників за переліком, визначеним у Додатках до цього Договору.

Згідно з Витягом із Реєстру Боржників (Додатку № 1 до Договору факторингу № 12/85 від 26.11.2020) та Актом приймання-передачі Реєстру Боржників, до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до Відповідача - ОСОБА_1 за Кредитним договором № Z62.907.79130 від 20.10.2016 в загальній сумі 44 379,57 грн.

Як видно з письмового повідомлення про відступлення права вимоги та вимоги про сплату боргу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 про зміну кредитора та запропонувало погасити існуючу заборгованість за Кредитним договором № Z62.907.79130 у добровільному порядку.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно із частиною другою статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як встановлено судом ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 20.10.2016 уклали кредитний договір № Z62.907.79130 , відповідно до умов якого Банк надав Відповідачу кредит у розмірі 18 631,00 грн зі сплатою 15,00% річних від залишкової суми кредиту та щомісячної плати за обслуговування строком на 36 місяців.

На підтвердження існування у відповідача заборгованості за кредитним договором, представником позивача було надано до суду розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по картці, яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці.

Як вбачається з вказаної виписки про рух коштів по рахунку, відповідач активно користувався рахунком, здійснював з нього платежі, що на переконання судді свідчить про те, що відповідач безсумнівно розумів зміст та характер надаваних йому банківських послуг, бо тривалий час користувався наданим йому кредитом, здійснюючи використання наданих кредитних коштів для задоволення власних потреб.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.

Отже, надані банком виписка про рух коштів по картці відповідача та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Судом встановлено, що відповідач користувався наданими йому кредитними коштами та частково сплачував заборгованість, однак належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до Договору факторингу № 12/85 від 26 листопада 2020 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором, що підтверджується змістом договору та витягу з Реєстру договорів.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Суду не надано доказів повернення відповідачем тіла кредиту та відсотків, за договором, тому позов підлягає задоволенню.

Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору на суму 2662,40 грн.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн, що підтверджуються договором про надання правової допомоги із АО «Апологет» від 01.07.2025, витягом із акту про надання правової допомоги та детальним описом.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

При цьому, суд виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, який подав до суду відповідну заяву, ціна позову є незначною.

Очевидно, що перелічені в заяві та акті про надання юридичної допомоги не потребували від адвоката витрат часу у зазначеному ним обсязі, зокрема, «Усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором», «Ознайомлення з матеріалами кредитної справи», «Погодження правової позиції Клієнта у справі» та «Подання заяви до суду за Клієнта» за своєю суттю охоплюється таким видом правничої допомоги, як «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором».

Заявлена до відшкодування сума та витрачений час на складання позовної заяви 6 годин 30 хвилин очевидно не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що необхідними та розумними витратами на професійну правничу допомогу є витрати у розмірі 5000 грн.

Разом, судові витрати, які підлягають розподілу будуть становити 7662,40 грн. Зважаючи на те, що позов задоволено, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 7662,40 грн судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 44 379 гривень 57 копійок заборгованості за кредитним договором та 7662 гривні 40 копійок судових витрат.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ел. пошта info@kredytkapital.com.ua, тел. 380322429908, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк