Decision № 139501283, 04.09.2026, Kovpakivskyi District Court of Sumy City

Справа №592/12363/26

Провадження №2/592/3548/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про стягнення заборгованості із заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

21.07.2026 позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 34 376 грн 68 коп..

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що по 22.07.2024 працював у відповідача, звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільненні позивача відповідач не провів розрахунок.

22.07.2026 ухвалою суду позовна заява залишалася без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ч.ч.1, 5 ст. 177, 95 ЦПК України.

24.07.2026 недоліки позовної заяви усунені позивачем.

Ухвалою суду від 27.07.2026 по справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання о 09-50 год. 31.08.2026. Ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив та зобов`язано надати довідку про розмір заборгованості по заробітній платі позивача.

04.08.2026 представник відповідача подав до суду відзив, в якому позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з пропуском позовної давності. Так, на думку представника відповідача, позивач мав звернутися до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Натомість позивач звернувся до суду з позовною заявою через два роки після звільнення, тобто поза межами позовної давності. Поряд з цим, представник відповідача фактично визнав наявну заборгованість по заробітній платі позивача надавши до суду довідку щодо сум належних до виплати при звільненні від 22.07.2024.

31.08.2026 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Дослідивши справу, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що по 22.07.2024 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ «СУМИХІМПРОМ», звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

В день звільнення ОСОБА_1 , АТ «СУМИХІМПРОМ» не виплатило належних сум у строки, зазначені уст. 116 КЗпП України. Так в день звільнення позивачу не виплачено заробітну плату, яка станом на 22.07.2024 становить 34 376 грн 68 коп..

На день судового розгляду заборгованість по заробітній платі позивача не погашена.

Встановлені обставини підтверджуються трудовою книжкою позивача, повідомленням АТ «СУМИХІМПРОМ» про суму, належних до виплати позивачу коштів від 22.07.2024, наказом № 490 від 22.07.2024 про припинення трудового договору, копії яких міститься в матеріалах справи.

Згідно ст. 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Отже, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

З матеріалів справи беззаперечно встановлено, що підприємством в день звільнення позивача, була нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 34 376 грн 68 коп..

При цьому, відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву не заперечував проти наявного у нього розміру заборгованості перед позивачем по невиплаченій заробітній платі, та сам підтвердив її розмір у долучених до відзиву доказах.

Відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач надав усі можливі і наявні у нього докази в обґрунтування позову, відповідач надав докази щодо наявного розміру заборгованості по заробітній платі позивача, тому відповідно до ст.ст. 83, 84, 177 ЦПК України, суд погоджується з розміром заборгованості перед позивачем, вказаним у позові у розмірі 34 376 грн 68 коп..

Ураховуючи встановлені факти та наведені положення вбачається, що права позивача на оплату праці порушені. Відтак слід захистити право позивача й стягнути заборгованість у розмірі 44 103 грн 08 коп..

Щодо заперечень відповідача про пропуск строку звернення до суду (ст. 233 КЗпП України)

Суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч. 1 ст. 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, а також визначено, що визнана неконституційною частина втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України та ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Одночасно суд бере до уваги приписи ч. 3 ст. 3 ЦПК України, відповідно до яких провадження в цивільних справах здійснюється згідно із законами, чинними на час розгляду і вирішення справи.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 ч. 1 ст. 233 КЗпП України в зазначеній частині визнано неконституційною та визначено втрату нею чинності з дня ухвалення цього Рішення, то на момент розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення відповідне нормативне обмеження тримісячним строком не є чинним і не може бути застосоване судом при вирішенні спору.

За таких обставин доводи відповідача про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, суд визнає безпідставними.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, відтак відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст.3,10,11,76-81,89, 141, 229,258-259,263-265,273,274,279, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Стягнути з Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) на користь ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у сумі 34 376 грн 68 коп..

Стягнути з Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) судовий збір на користь держави у розмірі 1 331 грн 20 коп..

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.09.2026.

Суддя Владислав КОСТЕНКО