Court ruling № 139500639, 07.09.2026, Pervomaisk City and District Court of Mykolaiv Oblast

Провадження № 2/484/2823/26

Справа № 484/3915/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шикері І.А., за участю секретаря судових засідань Мирошниченко Р.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін заяву представника позивача Пікулевської Євгенії Максимівни, у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою від 04.06.2026 було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 06.07.2026 на 11.20 год., в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

24.06.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про закриття провадження по справі, на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору, так як відповідач повністю сплатила заборгованість. Крім того, на підставі п.5 ч.7 ЗУ «Про судовий збір», представник просив повернути сплачену суму судового збору.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши подане клопотання, заяву відповідача, матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У пунктах 4.13-4.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 (провадження №12-67гс19) вказано, що: «Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Судом встановлено, що відповідач сплатив наявну у нього заборгованість після подання позивачем позову до суду.

Тому, суд вважає, що подану заяву представника позивача слід задовольнити, а провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, слід закрити, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Згідно ч. 2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За вказаних обставин, провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України.

Крім того, в силу вимог п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», ФОП ОСОБА_1 , слід повернути судовий збір за платіжною інструкцією №1632 від 21.05.2026, в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Пікулевської Євгенії Максимівни про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги закрити, на підставі п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір за платіжною інструкцією №1632 від 21.05.2026, в сумі 1331 (однієї тисячі трьохсот тридцяти одної) грн. 20 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.09.2026.

Суддя: І.А.ШИКЕРЯ