Decision № 139495404, 04.09.2026, Myrhorod City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 541/2871/26

Номер провадження 2/541/2067/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миргородський відділ ДРАЦС у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, мотивуючи наступним. ОСОБА_3 з 1997 року проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина ОСОБА_5 . В свідоцтві про народження батько дитини ОСОБА_6 записаний на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Позивач постійно проживав однією сім`єю з ОСОБА_4 та дитиною, матеріально забезпечував родину. 12 лютого 2019 року ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач постійно займався вихованням дитини ОСОБА_5 , разом із дружиною піклувався про її фізичний і духовний розвиток, забезпечував матеріально, дитина вважала його своїм батьком. ОСОБА_5 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_7 . Позивачбажає, щоб відомості про нього як батька були внесені в свідоцтво про народження дитини, тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник позовні вимоги просила задовольнити з викладених у позові підстав. Надала для огляду фотографії на підтвердження спільного проживання батьків ОСОБА_2 з дня її народження.

Відповідачка під час судового розгляду позовні вимоги визнала, зазначила що ОСОБА_3 є її батьком, від самого її народження він проживав із нею та її матір`ю, забезпечував родину матеріально, займався її вихованням.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, направив заяву, в якій просив провести судовий розгляд у його відсутність, не заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с. 18).

Суд, вислухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши зібрані по справі докази, приходить наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки дитини: мати ОСОБА_4 , батько ОСОБА_6 , відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, актовий запис № 304, зроблений 19 грудня 2000 року відділом ДРАЦС по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 14 квітня 2026 року № 00057706561, а.с. 6-7).

12 лютого 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Миргородським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 12.02.2019 серії НОМЕР_1 , актовий запис № 23 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, про що Миргородським відділом ДРАЦС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було складено актовий запис № 722, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 24 жовтня 2025 року (а.с. 8 на звороті).

Згідно зі ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно з ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 Постанови № 3 Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року, справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 Сімейного кодексу України, приймаються до розгляду у випадках, якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, відсутня спільна заява батьків, заява батька або рішення суду, запис у Книзі реєстрації народжень вчинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові записано за вказівкою матері.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповід но до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

У ході судового розгляду відповідачка позовні вимоги визнала в повному обсязі, підтвердивши обставини, викладені в позовній заяві. Зокрема, вона зазначила, що вважає позивача своїм батьком, який після її народження забрив із пологового будинку, брав безпосередню участь у її вихованні спільно з матір`ю. Сторони протягом тривалого часу проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та побут, що свідчить про наявність сталих сімейних відносин між позивачем та відповідачкою з моменту її народження.

На підтвердження зазначених обставин судом було оглянуто фотоматеріали, які об`єктивно відображають хронологію життєвих подій, побут та родинні взаємовідносини за участю ОСОБА_3 , його дружини ОСОБА_4 та їх дитини ОСОБА_5 . Зазначені фотодокази, пояснення сторін беззаперечно свідчать про те, що позивач фактично виконував батьківські обов`язки, визнавав дитину своєю, піклувався про неї та перебував у тривалих сімейних зв`язках як батько.

Згідно зі ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має сумнівів щодо добровільності та істинності такого визнання.

Визнання позову відповідачкою є добровільним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. За таких обставин суд дійшов висновку, що факт батьківства позивача відносно відповідачки знайшов своє повне підтвердження під час судового розгляду на підставі належних, допустимих та достатніх доказів, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 206, 263, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження задовольнити.

Визнати батьківство громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миргорода Полтавської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В актовому записі № 304, зробленому 19 грудня 2000 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, внести наступні зміни: в графі «батько» вказати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миргорода Полтавської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; прізвище дитини « ОСОБА_9 »; ім`я, по батькові, місце і дату народження залишити без змін; виключити відомості про ОСОБА_6 як батька дитини.

Видати нове свідоцтво про народження з урахуванням вище зазначених змін.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко