Decision № 139478751, 03.09.2026, Mena District Court of Chernihiv Oblast

Справа № 738/1489/26

№ провадження 2/738/739/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання Шугалій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, факт належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Менської міської ради Чернігівської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, факт належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на нерухоме майно.

Позовну заяву мотивує тим, що 28 лютого 1992 року між нею та колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області було укладено договір купівлі-продажу будинку садибного типу з надвірними будівлями на умовах передбачених Радою Міністрів СРСР від 10 липня 1983 року, відповідно до якого вона придбала будинок садибного типу по АДРЕСА_1 . 06 березня 1992 року БТІ на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу здійснено реєстраційний напис, відповідно до якого вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1 , в якому її прізвище зазначено як « ОСОБА_2 ». З метою реєстрації права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 вона звернулася до Відділу ЦНАП Менської міської ради, однак у проведенні державної реєстрації права власності на вищевказаний житловий будинок їй було відмовлено, у зв`зку з відсутністю рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або у власність, що унеможливлює на даний час здійснити приватизацію вказаної земельної ділянки під житловим будинком, та наявних розбіжностей у написанні прізвища позивача у вищевказаному договорі купівлі- продажу та в паспорті, а саме в договорі купівлі-продажу житлового будинку від 28 лютого 1992 року, оформленому російською мовою, її прізвище ім`я та по батькові зазначено як « ОСОБА_1 », у паспорті НОМЕР_1 , виданому 14 березня 2001 року Менським РВ УМВС України в Чернігівській області її прізвище вказано українською « ОСОБА_2 » (російською « ОСОБА_3 »), а в реєстраційному написі БТІ від 06 березня 1992 року « ОСОБА_2 ». Зазначає, що вказані розбіжності виникли у зв`язку з невірним перекладом одного й того ж прізвища з російської на українську мову під час оформлення правовставлюючого документу, оскільки відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, оформленого російською мовою, їй присвоєно після реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_3 ». Дані обставини позбавляють її можливості підтвердити факт належності правовстановлюючого документу, а саме факту укладення між нею та колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області договору купівлі- продажу будинку садибного типу з надвірними будівлями від 28 лютого 1992 року. Крім того, укладений договір купівлі-продажу житлового будинку не був нотаріально посвідчений, колгосп на даний час не існує, а тому питання узаконення права вланості на спірний житловий будинок підлягає вирішенню виключно в судовому порядку.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку садибного типу з надвірними будівлями на умовах передбачених Радою Міністрів СРСР від 10 липня 1983 року, що був укладений 28 лютого 1992 року між ОСОБА_1 та колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області; встановити факт належності їй правовстановлюючого документу договору купівлі-продажу будинку садибного типу з надвірними будівлями на умовах передбачених Радою Міністрів СРСР від 10 липня 1983 року, що був укладений 28 лютого 1992 року між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області; визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 29 липня 2026 року, витребувано докази.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області 29 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 вересня 2026 року

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, від останнього до суду надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без його участі та участі позивача, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Менської міської ради Чернігівської області, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву, клопотань про розгляд справи тільки з його участю суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що справу можливо розглянути без учасників справи за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до реєстраційного посвідчення на будинок, який належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, виданого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 20 лютого 1992 року, житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконконкому Городищенської сільради №12 від 15 лютого 1992 року, зареєстрований за колгоспом «Україна» (а.с.13).

З технічного паспорту на житловий будинок, складеного 20 лютого 1992 року, вбачається, що домогоспосподарство АДРЕСА_1 , власником якого є колгосп «Україна», складається з: житлового будинку А-1, сіней а-1, ґанку а1-1, сарая Б-1, погреба В-1, хвіртки №1, воріт №2, колодязя №3 (а.с.14-17).

28 лютого 1992 року між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Украина» Менського району Чернігівської області укладено (російською мовою) договір купівлі-продажу садибного типу з надвірними будівлями на умовах, передбачених Радою Міністрів СРСР від 10 липня 1983 року, відповідно до умов якого колгосп «Україна» продав, а ОСОБА_1 придбала у останнього будинок садибного типу по АДРЕСА_1 (а.с.18-19).

Цей договір подано для реєстрації в бюро технічної інвентаризації, де 06 березня 1992 року вчинено реєстраційний напис (російською мовою), відповідно до якого житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 28 лютого 1992 року, зареєстрований за « ОСОБА_1 » (а.с.20).

На підставі рішення (тринадцятої сесії двадцять третього скликання) Городищенської сільської ради Менського району Чернігівської області від 15 грудня 2000 року назву АДРЕСА_1 (а.с.21).

Згідно з довідкою Відділу ЦНАП Менської міської ради позивачу ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або у власність, що унеможливлює на даний час здійснити приватизацію вказаної земельної ділянки під житловим будинком, та наявних розбіжностей у написанні прізвища позивача у вищевказаному договорі купівлі- продажу та в паспорті (а.с.22).

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 26 квітня 1983 року (російською мовою), 26 квітня 1983 року зареєстровано шлюб між « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 », після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ».

Паспорт серії НОМЕР_1 виданий 14 березня 2001 року Менським РВ УМВС України в Чернігівській області на ім`я ОСОБА_1 (російською мовою « ОСОБА_7 »), ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8-9).

Згідно з інформаційною довідкою від 17 квітня 2026, виданою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 лютого 1992 року зареєстровано на ОСОБА_1 .

З технічного паспорту на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , вбачається, що дана садиба складається з житлового будинку А-1, прибудови а-1, відкритої веранди а1, сараю Б, погріба з шийкою В (збудовані в 1991 році), сараю Г (збудований ІІ квартал 1992 року), хвіртки №1, воріт №2, колодязя №3, огорожі №4 (збудовані в 1991 році) (а.с.28-32).

Відповідно до звіту про оцінку майна №057/06/026, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Кварталето» 11 червня 2026 року, вартість житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , складає 59419,00 грн (а.с.23-24).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Украина» Менського району Чернігівської області було укладено 28 лютого 1992 року.

З огляду на викладене, при вирішенні спору в частині визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР .

Згідно ст.4 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення правовідносин), цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки. Відповідно до цього цивільні права і обов`язки виникають, зокрема з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.41 ЦК Української РСР, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Згідно з ч.1 ст.42 ЦК Української РСР, угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяв на час укладення угоди купівлі-продажу від 05 квітня 1999 року, договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 ЦК УРСР). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР. Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно з ст.128 ЦК Української РСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.1, 2 ст.154 ЦК Української РСР, коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами,телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про власність», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.

Відповідно до досліджених судом письмових матеріалів справи, договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Україна» був укладений 28 лютого 1992 року та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 06 березня 1992 року.

Вказаний договір купівлі-продажу житлового будинку був складений в трьох примірниках, з яких один збергігається в сільраді, другий видається покупцю, третій колгоспу, про що вказано в п.9 договору купівлі-продажу житлового будинку від 28 лютого 1992 року.

Довідкою №18-16/63/18 від 20 травня 2026 року, виданою старостою Городищенського старостинського округу, підтверджено, що спірний договір купівлі-продажу від 28 лютого 1992 року щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 знаходиться в Городищенському старостинському окрузі (а.с.26).

Таким чином, документально підтверджено, що під час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 між продавцем колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області та покупцем « ОСОБА_1 » було досягнуто всі її умови, договір було виконано, продавець передав майно, зазначене в договорі, а покупець сплатив вартість майна.

При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності, і сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме, купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку, правочин був реальним і вчиненим у формі дозволеній чинним законодавством України в 1992 році.

Усі вимоги договору купівлі-продажу, сторонами були виконані, ніяких претензій щодо передачі майна не було, та сторонами правочину один до одного будь-які інші претензії не пред`являлися. Державна реєстрація договору купівлі-продажу проведена відповідним відділом бюро технічної інвентаризації.

З огляду на викладене, оскільки сторони договору домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується наявними, дослідженими судом матеріалами справи, при цьому сторони повністю виконали умови укладеного договору, наявні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28 лютого 1992 року, укладеного між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Україна» Менсьткого району Чернігівської області, який був зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 06 березня 1992 року дійсним.

За правилами ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Вiдповiдно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК Укpаїни, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Факт належності позивачу ОСОБА_1 правовстановлюючого документу договору купівлі-продажу будинку садибного типу з надвірними будівлями на умовах передбачених Радою Міністрів СРСР від 10 липня 1983 року, що був укладений 28 лютого 1992 року між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області, підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, сформованого 13 травня 2026 року, випискою з погосподарської книги, відомостями, які містяться в паспорті позивача, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30 квітня 1985 року зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 (а.с.8-10, 25).

Отже, позивач, як до так і після укладення договору купівлі-продажу від 28 лютого 1992 року, зареєстрована та проживає у придбаному у колгоспу «Україна» житловому будинку АДРЕСА_2 .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також те, що позивач позбавлена можливості іншим шляхом, аніж в судовому порядку, вирішити питання про належність їй правовстановлюючого документу, суд вважає можливим встановити факт належності договору купівлі-продажу будинку садибного типу з надвірними будівлями на умовах передбачених Радою Міністрів СРСР від 10 липня 1983 року, укладеного 28 лютого 1992 року між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Запоріжжі, оскільки розбіжності у написанні прізвища « ОСОБА_8 », « ОСОБА_2 » пов`язані із невірним перекладом одного і того ж самого прізвища з російської мови на українську мову при оформленні документів.

Враховуючи те, що право на спірний будинок за позивачем підтверджено належними доказами, вказане нерухоме майно є об`єктом права власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про необхідність судового захисту прав позивача ОСОБА_1 на нерухоме майно та визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Керуючись статтями 263 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, факт належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на нерухоме майно,- задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку садибного типу з надвірними будівлями на умовах передбачених Радою Міністрів СРСР від 10 липня 1983 року, що був укладений 28 лютого 1992 року між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 06 березня 1992 року.

Встановити факт, що договір купівлі-продажу будинку садибного типу з надвірними будівлями на умовах передбачених Радою Міністрів СРСР від 10 липня 1983 року, що був укладений 28 лютого 1992 року між « ОСОБА_1 » та колгоспом «Україна» Менського району Чернігівської області та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 06 березня 1992 року, належить ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Запоріжжі.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач:

ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач:

Менська міська рада, місцезнаходження: вул. Героїв АТО 6, Мена Чернігівська область, індекс 15600, код ЄДРПОУ 04061777.

Суддя Н.В. Волошина