У Х В А Л А
"07" вересня 2009 р. справа № 2а-636/09
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Добродняк І.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2009 року у справі № 2-а-636/09 (категорія статобліку 2.31)
за позовом ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
до Управління праці та соціального захисту населення
Шевченківської райадміністрації Запорізької міської ради,
вул. Чарівна, 16, м. Запоріжжя, 69068
про визнання протиправними рішення та бездіяльності органу владних повноважень та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, 30 червня 2009 року подав апеляційну скаргу. Заява про апеляційне оскарження подана 11.06.2009 року.
Зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.
Згідно з вимогами ч. 7 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В даному випадку до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
У відповідності до п. 7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.1993р. № 7-93 «Про державне мито»від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.
Таким чином, згідно норм Декрету КМУ «Про державне мито» Управління праці та соціального захисту населення у даному випадку від сплати державного мита не звільняються, тому посилання на п. 10 ст. 4 вказаного Декрету є безпідставним.
Відповідно до підпункту „з” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” при подачі апеляційної скарги сплачується судовий збір в розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при подачі позовної заяви.
В силу ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райадміністрації Запорізької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2009 року у справі № 2-а-636/09 залишити без руху.
Надати строк до 12 жовтня 2009 р. для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
-документа про сплату судового збору у розмірі та порядку,
передбаченому чинним законодавством. Судовий збір сплатити за такими
реквізитами:
Одержувач: УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська,
ЄРДПОУ 24245686,
р/р 31119095700004,
МФО 805012, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області,
код 22090200.
Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Суддя: І. Ю. Добродняк
The court decision No. 13947413, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal was adopted on 07.09.2009. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 20202/09. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: