Decision № 139470544, 01.09.2026, Ostroh District Court of Rivne Oblast

Справа №567/525/26

Провадження №2/567/538/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Дем`янчук Н.В.

з участю

представника позивача - ОСОБА_1

прокурора - Бистрицької І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області звернувся в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 та впродовж тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, будь-якої участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, не цікавиться життям сина, його розвитком, навчанням, здоров`ям, зловживає алкогольними напоями.

Сім`ю малолітньої дитини неодноразово відвідували працівники служби у справах дітей, поліції та соціальних служб. ОСОБА_3 сама виховує двох дітей, ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, сім`я матеріально не забезпечена, електропостачання відключене за борги, в будинку холодно, брудно, будь-якого запасу продуктів харчування немає. ОСОБА_3 свої батьківські обов`язки належним чином не виконує та періодично залишала дітей без нагляду.

Рішенням виконавчого комітету Острозької міської ради №92 від 20.03.2026 у ОСОБА_3 відібрано малолітнього сина ОСОБА_2 , в зв`язку з виникнення загрози його життю та здоров`ю. Встановлено, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» з 09.03.2026 з діагнозом - гостра негоспітальна пневмонія. 14.03.2026 мати залишила дитину без нагляду, повернулась в нетверезому стані 19.03.2026 та забрала сина з лікарні. В подальшому, лікуючи лікар випадково побачила ОСОБА_2 біля матері, яка в нетверезому стані спала під парканом, та забрала знову до лікарні. 20.03.2026 працівники служби в справах дітей забрали хлопчика з КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» та влаштували його на тимчасове проживання в сім`ю.

Питання ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків виносилось на розгляд комісії з питань захисту прав дитини, про що відповідачка неодноразово повідомлялася та останній було роз`яснено правові наслідки позбавлення батьківських прав, однак відповідачка позитивних висновків не зробила та з часу відібрання дитини жодного разу не поцікавилась долею сина.

Відповідачка ОСОБА_3 свого ставлення до дитини і до виконання своїх батьківських обов`язків не змінила, у зв`язку з чим на розгляд комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Острозької міської ради було винесено питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо її малолітнього сина ОСОБА_2 .

Враховуючи інтереси малолітньої дитини, ставлення матері до виконання своїх батьківських обов`язків та інші обставини, що мають істотне значення, орган опіки та піклування вирішив надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 .

Малолітнього ОСОБА_2 просить передати орану опіки та піклування для подальшого влаштування.

З огляду на те, що відповідачка не піклується про здоров`я, фізичний і духовний розвиток малолітнього сина, що свідчить про те, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, орган опіки та піклування вбачає підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її малолітнього сина ОСОБА_2 та стягнення з неї аліментів на особистий банківський рахунок ОСОБА_2 у АТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 3512 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 14.04.2026р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 18.06.2026р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити. Пояснила, що в ході з`ясування обставин органом опіки та піклування було встановлено, що ОСОБА_3 впродовж тривалого часу участі у вихованні малолітнього сина не приймає, не цікавиться його здоров`ям, участі у матеріальному забезпечення дитини в достатній мірі не приймає, дитиною опікувалася його бабуся, яка на даний час померла та дитина залишилась без догляду. Вказує, що проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Вона вже довгий час зловживає алкогольними напоями, причому, може вживати спиртні напої в присутності дитини. ОСОБА_3 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.

Рішенням виконавчого комітету Острозької міської ради №92 від 20.03.2026 у ОСОБА_3 відібрано малолітнього сина ОСОБА_2 , в зв`язку з виникнення загрози його життю та здоров`ю. Вказала, що питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 було предметом розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Представник позивача зазначила, що з урахуванням зібраних матеріалів, вивчивши ставлення матері до виконання своїх батьківських обов`язків та інші обставини, що мають значення, діючи в інтересах малолітнього, було прийнято рішення надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 . Крім того зазначила, малолітній ОСОБА_2 перебуває на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету міської ради, а тому виникає необхідність передати його під опікування органу опіки та піклування - Острозької міської ради для вирішення питання про подальше його влаштування. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила. Вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористалася. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Зареєстроване місце проживання відповідачки: АДРЕСА_1 та саме за вказаною адресою відповідачці надсилались судові повістки.

За клопотанням представника позивача з урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона займає посаду інспектора сектору ювенальної превенції Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області. Вказала, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 та тривалий час участі у його вихованні та матеріальному забезпеченні не приймає, не цікавиться його здоров`ям. Вказала, що ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями та неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання своїх батьківських обов`язків.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він займає посаду старшого інспектора сектору ювенальної превенції Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області. Вказав, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 та більше трьох років ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, залишала дітей без нагляду, в зв`язку з чим неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності. Зазначив, що ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями та після смерті її матері, яка фактично опікувалась дитиною, ОСОБА_2 залишився без нагляду та догляду.

Свідок ОСОБА_6 - завідувач сектору соціального та правового захисту дітей служби у справах дітей виконкому Острозької міської ради суду пояснила, що наказом служби у справах дітей виконкому Острозької міської ради від 11.11.2025 дітей ОСОБА_3 - ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було взяті на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Вказала, що ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 та тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, в зв`язку з чим неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності. Зазначила, що ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями та після смерті її матері, яка фактично опікувалась дитиною, ОСОБА_2 залишився без нагляду та догляду.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 22.08.2018,Повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 24.03.2026 встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його матір`ю є відповідачка ОСОБА_3 . Відомості про батька внесені відповідно до ст.135 СК України.

Згідно наказу служби у справах дітей Острозької міської ради №119 від 11.11.2025, № 32 від 20.03.2026р. дітей ОСОБА_3 , в т.ч. малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно актів обстеження умов проживання від 03.10.2025 р., 04.11.2025 р., 15.01.2026 р., 16.01.2026 р., складених з метою перевірки умов проживання та виховання дітей встановлено, що в будинку відсутнє освітлення, опалення, санітарні умови не дотримані. Матеріальне становище сім`ї скрутне. Догляд за дітьми здійснювала ОСОБА_8 . ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. На час перевірок ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно повідомлення Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 29.11.2025 р. вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст.184 КУпАП.

Відповідно до повідомлення Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 19.03.2026 р. вбачається, що ОСОБА_3 спільно з малолітнім сином тривалий період перебувала за місцем проживання свого знайомого в с.Кам`янка Хмельницької області та вживала алкогольні напої. 03.03.2026 працівниця ФАП с.Кунів повідомила про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_2 та рекомендувала доставити його в лікувальний заклад. ОСОБА_3 перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння. 09.03.2026 стан здоров`я хлопчика погіршився, медичною працівницею було викликано ЕШМД та хлопчика спільно з мамою було доставлено у КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня». Під час лікування дитини мати залишила його в лікувальному закладі, не цікавилася його станом здоров`я та не відвідувала. Після виписки дитини ОСОБА_3 відмовилась забирати його.

Згідно довідок директора Острозького ліцею №3 від 21.11.2025 встановлено, що ОСОБА_2 навчається у вказаному закладі у першому класі. Навчанням та його вихованням займається бабуся.

Згідно актів оцінки потреб сім`ї, висновків оцінки потреб сім`ї встановлено, що ОСОБА_3 часто вживає алкоголь, веде антисоціальний спосіб життя, не працює. За несплату комунальних послуг відключено електропостачання та газ. Санітарно-гігієнічні умови в оселі не дотримані.

З дослідженого судом висновку органу опіки та піклування Острозької міської ради Рівненської області №93 від 20.032026р. вбачається, що у зв`язку із систематичним невиконанням відповідачкою батьківських обов`язків орган опіки та піклування вбачає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» №2402 від 26.04.2001р. кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВРУ № 789-XII від 27.02.1991 р., батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини; найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він : 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п.п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Слід зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку, а саме виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки мати або батько маючи реальну можливість виконати такий обов`язок, не вчиняють відповідних дій, та судом було достовірно встановлено, що відповідач, за відсутності у нього для цього будь-яких об`єктивних причин, перешкод чи труднощів, ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_2 та суд прийшов до таких висновків виходячи з наступного.

З письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідачка, яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , не виявляє щодо дитини батьківського піклування, не турбується про його здоров`я, фізичний і духовний розвиток, не забезпечував необхідним харчуванням, лікуванням, умовами проживання, що негативно впливає на фізичний та духовний розвиток дитини, як складову його виховання. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що вказує на наявність підстав, передбачених ст.164 СК України, для позбавлення відповідачки батьківських прав.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідачки щодо участі у вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя свого сина має місце на протязі тривалого періоду часу. В судовому засіданні встановлено, що мати неналежно виконує свої батьківські обов`язки.

На даний момент відповідачка продовжує свідомо ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, бажання змінити ставлення до малолітнього сина не висловлює.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка не належним чином приймає участь в утриманні та вихованні сина, та не докладає для цього жодних зусиль.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) вказує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

В іншій справі Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Савіни проти України» від 18.12.2008 р.) зазначає, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, своє ставлення до виховання малолітнього сина не змінила, не піклується про фізичний і духовний розвиток свого малолітнього сина, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не цікавиться його життям, не піклується про його стан здоров`я, не надає дитині доступу до культурних та інших цінностей.

При цьому, наведені вище обставини дають підстави суду дійти висновку, що відповідачка не має бажання та не спроможний виконувати батьківські функції щодо свого малолітнього сина.

З урахуванням вище встановлених обставин суд погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав, оскільки обставини наведені у такому висновку знайшли своє підтвердження у доказах, досліджених судом.

Враховуючи положення ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України, у відповідності до яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, суд вбачає фактичні та правові підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 .

Оскільки судом вирішено питання про позбавлення батьківських прав щодо матері дитини, яка фактично позбавлена батьківського піклування та враховуючи що на даний час опіка щодо малолітнього не встановлена, то суд вважає за необхідне передати вирішення питання про подальше влаштування малолітньої дитини органу опіки та піклування Острозької міської ради.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини та відповідно до ч.3 ст.166 СК України суд при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними і чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.12.2019р. у справі №344/10971/16-ц, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і встановлюється законом про бюджет кожного року.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 років у розмірі 3512 грн.

В той же час, при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідачки на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідачка за віком та станом здоров`я є працездатною та доказів, які б спростовували вищевказані обставини суду не надала.

Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що відповідачка повинна забезпечити рівень життя, необхідний і достатній для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, встановленого прожиткового мінімуму, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особистий банківський рахунок дитини у ПАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 2000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 26.03.2026р., а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.

Водночас, за правилами ч.6 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути 3328 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 166, 180, 182, 184 СК України, ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 259, 263 - 265, 354, 280-289 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог вул.Героїв Майдану,4 Рівненської області, код ЄДРПОУ 05391005), в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області на опікування та вирішення питання про його подальше влаштування.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 на утримання її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на особистий банківський рахунок дитини в АТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 2 000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.03.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Зобов`язати представника органу опіки та піклування Острозької міської ради Рівненської області відкрити для ОСОБА_2 особистий банківський рахунок в АТ «Державний ощадний банк України» у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 328 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.09.2026.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.