Court ruling № 139465744, 02.09.2026, Dnipro District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Zaporizhzhia City)

Дата документу 02.09.2026

Справа № 334/8698/26

Провадження № 1-кс/334/2287/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горонда Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, військовослужбовця, неодруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у кримінальному провадженні за № 12026082050001605 від 29.08.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

установив:

до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене із прокурором щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , яке мотивоване тим, що ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно та завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, вимог військових статутів, наказів командирів, поводитися з гідністю та честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, а також застосовувати зброю відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та відсутність передбаченого законом дозволу на поводження із бойовими припасами, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно придбав 2 бойові оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії УЗРГМ-2, та бойову ручну гранату GMO-1/M92 1 в конструктивному поєднанні з бойовим підривачем AF11..

При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що зазначені предмети є бойовими припасами, обіг яких обмежений законодавством України, та що для їх законного придбання, зберігання і поводження необхідний відповідний дозвіл.

Після незаконного придбання зазначених бойових припасів ОСОБА_5 , маючи умисел на їх незаконне зберігання без передбаченого законом дозволу, переніс їх за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де став умисно та незаконно їх зберігати до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.

Так, 31.08.2026 року, у період часу з 11 години 14 хвилин по 13 годину 30 хвилин, під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено 3 предмети, схожі на гранати, які згідно висновку експерта № СЕ-19/108-26/1605-ВТХ від 01.09.2026 відносяться до бойових припасів та є 2 бойовими оборонними осколковими ручними гранатами Ф-1 в конструктивному поєднанні з бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії УЗРГМ-2, та бойовою ручною гранатою GMO-1/M92 1 в конструктивному поєднанні з бойовим підривачем AF11.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно та без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав і зберігав за місцем свого мешкання 2 бойові оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії УЗРГМ-2, та бойову ручну гранату GMO-1/M92 1 в конструктивному поєднанні з бойовим підривачем AF11 до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції

Таким чином, умисні дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконне носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

31.08.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 13 годині 30 хвилин.

01.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Провина підозрюваного ОСОБА_5 та обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у матеріалах даного кримінального провадження, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ., протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Крім того, ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини проти громадської безпеки. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, а також наявність вагомих доказів його причетності до вчинення злочину, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 відомі особи свідки, які безпосередньо спостерігали за обставинами вчинення кримінального правопорушення та надали показання, що викривають його у вчиненні злочину. Перебуваючи на волі, підозрюваний може вступити зі свідками у позапроцесуальний контакт, схиляти їх до зміни показань, відмови від їх надання або надання показань на свою користь. При цьому показання свідків мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення винуватості підозрюваного.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується характером та ступенем суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також конкретними обставинами його вчинення.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав, викладених вище.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти клопотання, вказав на те, що підозра є необґрунтованою. Так, у квартирі, де були виявлені боєприпаси окрім нього проживало ще багато військовослужбовців, хто саме приніс ці гранати підозрюваному невідомо. Крім того, підозрюваний вказав на те, що у нього наявний конфлікт із керівництвом бойової частини в якій він проходить службу через те, що посадові особи цієї частини не виплачують грошові кошти, належні ОСОБА_5 за раніше підписаним ним контрактом. У зв`язку із цим вони оголосили його у СЗЧ та підговорили працівників поліції до його затримання. Свідки, покази яких додані до клопотання, оговорюють його, адже самі займаються незаконним збутом «безпілотників», замість їхнього бойового використання, а тому ймовірно перебувають у змові із керівництвом військової частини.

Захисник ОСОБА_6 , крім вищевказаних доводів, також вказала на те, що підозрюваний ОСОБА_5 був фактично позбавлений свободи, тобто затриманий ще 31.08.2026 року об 11:14, коли розпочався обшук квартири у якій він перебував, натомість повідомлення про підозру йому вручене лише 01.09.2026 року о 13:17 год, тобто після спливу 24-х годин з моменту фактичного затримання, а відтак він має бути негайно звільнений з-під варти.

Заслухавши учасників та дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, враховує, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинні вирішуватися судом під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікації її дій, а лише на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

У даному випадку слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри, яка підтверджується наданими суду матеріалами.

Частиною другою статті 183 КПК України визначено виключні випадки у яких до особи може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Також, ЄСПЛ у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Практика ЄСПЛ свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що тяжкість кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 , за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років свідчить про те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Отже, матеріали провадження дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, суд погоджується, із доводами, які викладені у клопотанні щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 відомі особи свідки, які безпосередньо спостерігали за обставинами вчинення кримінального правопорушення та надали показання, що викривають його у вчиненні злочину.

Проте, слідчий суддя відхиляє доводи, викладені у клопотанні, щодо ймовірності здійснення підозрюваним іншого перешкоджання досудовому слідству, оскільки такий ризитк не містить жодного обґрунтування.

Приписами частини другої статті 211 КПК України унормовано, що затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Вказаний 60-годинний строк на доставлення затриманого в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_5 до слідчого судді органом досудового слідства дотриманий.

Крім того, слідчий суддя враховує й те, що за словами самого ОСОБА_5 він міг вільно покинути квартиру у якій знаходився під час обшуку, проте не робив цього через небажання вступати у конфлікт із поліцейськими, та доводи прокурора, висловлені у судовому засіданні, про те, що на момент початку обшуку не було ще виявлено достатніх доказів для встановлення причетності ОСОБА_5 до будь-якого правопорушення і його було фактично затримано саме у час, який визначений в протоколі затримання.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє відповідні доводи сторони захисту.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20-та розмірів прожиткового мінімуму.

Керуючись ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 провадження у справі №1-кс/334/2287/26, ЄУН 334/8698/26. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2) не відлучатися з місця проживання (дислокації) без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному проваджені.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Виконання ухвали слідчого судді доручити Запорізькому РУП ГУНП в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 29.10.2026 року о 13 годині 30 хвилин.

Часом фактичного затримання ОСОБА_5 вважати 31.08.2026 року 13:30 год.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кіматі та проголошені у судовому засіданні 02.09.2026 року.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1