Decision № 139463594, 03.09.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/3138/26

н/п 2/953/2569/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

учасники справи у судове засідання не з`явились

розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 114 684,16 грн

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі Товариство) звернулось до суд з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами (№ 2109764966322 від 07.04.2021, № 2109960723333 від 09.04.2021, № 3100184 від 12.03.2021) у розмірі 114 684,16 грн та судових витрат, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за кредитними договорами № 2109764966322 від 07.04.2021, № 2109960723333 від 09.04.2021, № 3100184 від 12.03.2021 зобов`язання за яким відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Виклад позиції відповідача

13.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову в частині вимог, які не підтверджені належними та допустимими доказами; у разі задоволення позову зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру.

Відзив на позов мотивовано таким:

-позивач не надав повної історії руху коштів за кожним договором, не зазначив усі платежі, здійснені відповідачем, та не надав деталізованого розрахунку залишку заборгованості після кожної операції;

-банківська виписка відповідача містить численні операції на користь одержувачів, пов`язаних з ТОВ "МІЛОАН", зокрема операції з позначенням "MiloanMC", "FDY_Miloan_SC" та "CARD2ANY FONDY SC2A", однак позивач не надав доказів того, яким чином зазначені платежі були враховані при формуванні розрахунку заборгованості;

-позивач не надав повного аудиторського сліду (audit trail) формування заявленої суми боргу та не довів належним чином врахування всіх платежів відповідача;

-позивач просить стягнути 25 000 грн витрат на правничу допомогу, які відповідач вважає неспівмірними складності даної справи та такими, що підлягають зменшенню.

Інші пояснення

24.06.2026 від позивача надійшли письмові пояснення, які мотивовані таким:

- у кредитних договорах сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір процентної ставки;

- до позовної заяви було долучено максимально детальні розрахунки боргу кожного із кредиторів, а тому така вимога є недоречною та покликана затягувати розгляд даної справи.

29.07.2026 від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, заперечення щодо витребування доказів та додаткові письмові пояснення відповідача, в яких викладено доводи по суті, зокрема, сторона вказує:

- за договором № 2109764966322 від 07.04.2021 відповідач отримав 5 700,00 грн. Вказує, що належить оцінити не тільки назву платежу як «проценти», а економічну та юридичну підставу переходу від 2 % до 7,67 % на день саме внаслідок невнесення платежу у 16- денний строк;

- за договором № 2109960723333 від 09.04.2021 відповідач отримав 2 500,00 грн. Вказує, що підлягає застосуванню частина третя статті 21 Закону України "Про споживче кредитування", а позивач повинен довести, що підвищення ставки після невиконання 16-денного графіка не є погіршенням умов через порушення зобов`язання, а заявлена сума не маскує під видом плати за користування кредитом надмірну відповідальність споживача;

- за договором № 3100184 від 12.03.2021 вказує, що видача 6 800,00 грн підтверджується документами кредитора та банківським зарахуванням "Fondy" від 12.03.2021. Зазначає, що необхідно встановити дату завершення останнього погодженого строку кредитування з урахуванням кожної пролонгації; момент переходу від регулятивних процентів за користування кредитом до відповідальності за прострочення; базу нарахування; відсутність подвійного нарахування; і співмірність 5% на день природі відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України;

- розмір процентів є непропорційним до основної заборгованості;

04.08.2026 від позивача надійшли пояснення, в яких сторона вказує, що відповідач, підписавши договори, погодився з їх умовами, тому немає підстав вважати, що умови таких про порядок та строк застосування процентних ставок не були відомі відповідачу.

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 07.04.2026 прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі, визнав справу малозначною, призначив її до розгляду в порядку спрощеного загального позовного провадження, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав, задовольнив клопотання позивача, витребував докази у банку.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось, зокрема, до 03.09.2026.

20.04.2026 від АТ "Універсал Банк" надійшла витребувана інформація, а саме: рух грошових коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_1 , за період з 09.04.2021 по 13.04.2021, № НОМЕР_1 за період з 07.04.2021 по 11.04.2021, № 5358380885082662 за період з 12.03.2021 по 16.03.2021.

14.06.2026 та 15.06.2026 від відповідача надійшло чотири клопотання про витребування доказів, в яких він просить витребувати: (І) копії повідомлень про відступлення права вимоги та заміну кредитора; документи, що підтверджують направлення таких повідомлень відповідачу; документи, що підтверджують вручення відповідачу зазначених повідомлень; копії досудових вимог про погашення заборгованості; документи, що підтверджують направлення та вручення таких вимог; (ІІ) повну картку обліку заборгованості за кредитним договором №3100184 від 12.03.2021; повну картку обліку заборгованості за кредитним договором №2109764966322 від 07.04.2021; повну картку обліку заборгованості за кредитним договором №2109960723333 від 09.04.2021; деталізований розрахунок заборгованості за кожним договором із зазначенням: усіх нарахувань; усіх платежів; залишку заборгованості після кожної операції; порядку зарахування платежів; первинні бухгалтерські документи, на підставі яких сформовано заявлений розрахунок заборгованості; повні реєстри боржників, акти приймання-передачі прав вимоги та документи, що підтверджують розмір заборгованості на дату кожного відступлення права вимоги; інформацію щодо врахування платежів, відображених у банківській виписці відповідача як: "MiloanMC"; "FDY_Miloan_SC"; "CARD2ANY FONDY SC2A", із зазначенням: дати кожної операції; суми кожної операції; кредитного договору, до якого віднесено платіж; порядку його зарахування; залишку заборгованості після врахування відповідного платежу; (ІІІ) журнали реєстрації та авторизації користувача в особистому кабінеті позичальника; журнали відправлення одноразових ідентифікаторів (SMS-кодів) із зазначенням: дати та часу відправлення; номера телефону, на який було направлено код; статусу доставки повідомлення; журнали введення одноразових ідентифікаторів із зазначенням: дати та часу введення; результату перевірки коду; технічні журнали (логи) інформаційно-телекомунікаційної системи щодо укладення спірних договорів; відомості про IP-адреси, з яких здійснювалися: реєстрація користувача; вхід до особистого кабінету; підписання договорів; підтвердження отримання кредитних коштів; відомості про пристрої та браузери, з яких здійснювалися вищевказані дії, якщо такі дані фіксувалися інформаційною системою кредитодавця; документи, що підтверджують факт успішної доставки одноразових ідентифікаторів та завершення процедури укладення договорів; документи, які підтверджують, що саме відповідач здійснював дії щодо укладення електронних договорів; (IV) повну картку обліку заборгованості за кредитним договором № 3100184 від 12.03.2021 із зазначенням: усіх нарахувань; усіх платежів; дати кожної операції; залишку заборгованості після кожної операції; повну картку обліку заборгованості за кредитним договором № 2109764966322 від 07.04.2021 із зазначенням: усіх нарахувань; усіх платежів; дати кожної операції; залишку заборгованості після кожної операції; повну картку обліку заборгованості за кредитним договором № 2109960723333 від 09.04.2021 із зазначенням: усіх нарахувань; усіх платежів; дати кожної операції; залишку заборгованості після кожної операції; деталізований розрахунок заборгованості за кожним договором із зазначенням: окремо тіла кредиту; окремо процентів; окремо комісій; окремо штрафних санкцій (якщо такі нараховувалися); періодів, за які здійснювалося нарахування; відомості про всі платежі, отримані від відповідача за кожним із спірних договорів, із зазначенням: дати платежу; суми платежу; способу платежу; порядку зарахування платежу; первинні бухгалтерські документи, на підставі яких сформовано заявлений розрахунок заборгованості; повні реєстри боржників та акти приймання-передачі прав вимоги, на підставі яких позивач набув право вимоги саме до ОСОБА_1 ; документи, які підтверджують фактичний розмір заборгованості на дату кожного відступлення права вимоги.

18.06.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких сторона заперечила проти таких, обґрунтовуючи це тим, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України не вказав про вжиті заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався, зокрема, до 03.09.2026.

03.09.2026 у судове засідання учасники справи не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання повісток до електронного кабінету, що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи, наявність заяв по суті позовних вимог, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, дійшов висновку про можливість проведення розгляду у відсутність учасників справи.

Щодо клопотань про витребування доказів

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частино другою статті 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З аналізу наведених норм вбачається, що клопотання має містити посилання на обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Також таке клопотання має бути подано в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України, тобто для відповідача в строк для подання відзиву. Наслідком недотримання таких вимог є залишення клопотання без задоволення.

Як вбачається з поданих заяв про витребування доказів у жодній з них не зазначено причини неможливості самостійного отримання відповідних доказів та обставин звернення за отриманням таких доказів і відмові у їх отриманні.

Також заяви подані 14 та 15.06.2026. Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 08.04.2026, що підтверджується довідкою суду, тобто п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву та, відповідно клопотань про витребування доказів сплив 23.04.2026. У поданих клопотання відповідач не порушує питання поновлення строку для їх подання.

Отже, заяви про витребування доказів підлягають залишенню без задоволення на підставі частини першої статті 84 ЦПК України, оскільки відповідач подав відповідні заяви з пропуском строку встановленого законом та без наведення причин неможливості самостійно отримати відповідні докази.

Крім того, суд звертає увагу, що у вказаних заявах не зазначено обставини, які може підтвердити доказ, які просить витребувати відповідач, або аргументи, які він може спростувати. При цьому зі змісту поданих заяв вбачається, що відповідач визнає факт зарахування на його рахунки коштів за трьома кредитними договорами і сам факт укладення договорів (жодних заперечень з приводу укладення договорів у відзиві та інших поясненнях не наведено). Відповідач лише зазначає про обставини, які слід дослідити суду.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідач, заявляючи про необхідність витребування доказів не конкретизує, які обставини такі будуть спростовувати або підтверджувати, ураховуючи відсутність заперечення отримання коштів за договорами та факту їх укладення. А тому суд не вбачає р=підстав для задоволення заяв про витребування доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом

07.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" (далі ТОВ "Служба миттєвого кредитування") та ОСОБА_1 уклали договір № 2109764966322 (далі договір 1), згідно з п. 1.1. якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5 700 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Договір зі сторони позичальника підписано одноразовим ідентифікатором G2. Відповідач у відзиві на позов не заперечував факту укладення договору.

Відповідно до п. 1.2. 1.4. договору 1 кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі "процентна ставка"), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки фіксована. 1.4.1. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. 1.4.2. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Згідно із заявою-анкетою (додаток 1 до договору) орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язання повернути кредит у розмірі 5 700,00 грн та сплатити проценти у розмірі 1 824,00 грн.

Згідно з рухом коштів по платіжній карті № 5358380885082662 за період з 07.04.2021 до 11.04.2021 07.04.2021 на вказану картку відбулось зарахування 5 700,00 грн (wayforpay). Указану фінансову операцію підтвердив відповідач у запереченнях.

09.04.2021 ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 уклали договір № 2109960723333 (далі договір 2), згідно з п. 1.1. якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2 500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Договір зі сторони позичальника підписано одноразовим ідентифікатором Н8. Відповідач у відзиві на позов не заперечував факту укладення договору.

Відповідно до п. 1.2. 1.4. договору 1 кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту 14 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 14 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі "процентна ставка"), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки фіксована. 1.4.1. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. 1.4.2. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 14 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Згідно із заявою-анкетою (додаток 1 до договору) орієнтовний строк повернення кредиту 14 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 14 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язання повернути кредит у розмірі 2 500,00 грн та сплатити проценти у розмірі 700,00 грн.

Згідно з рухом коштів по платіжній карті № 5358380885082662 за період з 09.04.2021 до 13.04.2021 09.04.2021 на вказану картку відбулось зарахування 2 500,00 грн (платіжний сервіс wayforpay). Указану фінансову операцію підтвердив відповідач у запереченнях.

12.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (далі ТОВ "МІЛОАН") та ОСОБА_1 уклали договір № 3100184 (далі договір 3), згідно з пунктом 1.1. якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Договір підписано зі сторони позичальника одноразовим ідентифікатором V79666. Відповідач не спростовував факту укладення договору 3.

Відповідно до пунктів 1.2. 1.5. договору 3 сума (загальний розмір) кредиту становить 6 800,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 12.03.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 11.04.2021. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5 372,00 грн в грошовому виразі та 961,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 12 172,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Проценти за користування кредитом: 4 080,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 2.3.1.2пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах

Згідно з рухом коштів по платіжній карті № 5358380885082662 за період з 12.03.2021 до 16.03.2021 12.03.2021 на вказану картку відбулось зарахування 6 800,00 грн (fondy). Указану фінансову операцію підтвердив відповідач у запереченнях.

01.12.2021 ТОВ "Служба миттєвого кредитування" і ТОВ "Вердикт Капітал" уклали договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2109764966322, № 2109960723333, що також підтверджується реєстром боржників.

28.12.2021 ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" уклали договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права Вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3100184, що також підтверджується реєстром боржників.

10.01.2023 ТОВ "Вердикт Капітал" в ТОВ "Коллект Центр" уклали договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ " Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2109764966322, № 2109960723333, № 3100184, що також підтверджується реєстром боржників, у якому наявні відомості про відповідача.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 207 ЦК України).

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитні договори 1, 2, 3 з первісними кредиторами (ТОВ "Служба миттєвого кредитування", ТОВ "Мілоан") шляхом їх підписання одноразовими ідентифікаторами G2, H8, V79666, відповідно, за якими він отримав кредити. Обставину укладення договорів та отримання кредитних коштів відповідач у заяві не оскаржував.

Суд встановив, що первісні кредитори за кредитними договорами 1, 2, 3 надали кредити ОСОБА_1 , що підтверджується рухом коштів по платіжній карті № НОМЕР_1 (виписками) за період з 12.03.2021 до 16.03.2021, з 07.04.2021 до 11.04.2021 і з 09.04.2021 до 13.04.2021, а саме відбулось зарахування 6 800,00грн, 5 700,00 грн і 2 500,00 грн. Указана обставина не заперечувалась відповідачем (вказав, що такі зарахування відбулись у своїх заперечення).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Суд встановив, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами 1, 2, 3 відповідно до договорів відступлення права вимоги, а тому з дати відступлення прав вимоги, Товариство стало кредитором за вказаним кредитним договором відповідно до ст. 512 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, первісні кредитори виконали взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення статей 509, 525, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього спочатку перед первісним кредитором, а після відступлення права вимоги перед позивачем утворилась заборгованість.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Так, зі змісту та наданих розрахунків вбачається, що відповідач по договорах 1, 2 не здійснив погашення заборгованості і заборгованість за тілом кредиту складає 5 700,00 грн і 2 500,00 грн відповідно. За договором 3 здійснювалось погашення і заборгованість за тілом кредиту складає 4 400,00 грн. суд здійснює розгляд в межах позовних вимог. Враховуючи відсутність доказів погашення вказаної заборгованість суд вважає вказані вимоги обґрунтованими (в частині вимог за тілом кредиту).

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині вимог про стягнення суми основної заборгованості за кредитними договорами 1, 2, 3.

Щодо нарахованих процентів за користування кредитами

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права (постанова Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 № 39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09.04.1985 № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17.05.1973 № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11.05.2005 розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.10.020 у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, що положеннями договорів 1, 2 визначено, що орієнтовний строк кредитування складає 16 та 14 днів, відповідно. При цьому положення п. 1.9. вказаних договорів містить формулювання, що "Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік". Також положення вказаних договорів містить відсилку до заяв-анкет (додаток 1 до договорів) і що в них також закріплені істотні умови договору. У вказаних анкетах заявах вказано орієнтовний строк повернення кредиту 16 та 14 днів, відповідно з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 та 14 день, відповідно з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язання повернути кредит у розмірі 5 700,00 грн, 2 500,00 грн та сплатити проценти у розмірі 1 824,00 грн і 700,00 грн, відповідно.

Суд зазначає, що поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст. Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання (п. 29, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Суд, враховуючи сталу практику касаційного суду (І) щодо необхідності дотримання чіткості умов договору (у споживчому кредитування зокрема), (ІІ) що споживач (боржник) у цій категорії правовідносин є слабшою стороною зазначає, зазначає, що положення договорів 1, 2 в частині строку виконання зобов`язання з повернення процентів (строку) є нечітким, оскільки містить формулювання про орієнтовний строк. При цьому у положеннях анкет-заяв, які згідно з положеннями договору також містять положення про кредитування, містять посилання про обов`язкове повернення процентів у трок 16 та 14 днів і визначення конкретного розміру таких процентів 1 824,00 грн і 700,00 грн, відповідно, вважає, що саме ці умови були доведені споживачу і такі підлягають врахуванню під час визначення розміру процентів.

За таких обставин, суд вважає, що розмір процентів за користування кредитами 1, 2 складає 1 824,00 грн і 700,00 грн, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду (див. постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23) та таким загальним засадам цивільного судочинства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно, до стягнення підлягають проценти за договорами 1, 2 у розмірі 1 824,00 грн і 700,00 грн. У цій частині суд частково приймає доводи відповідача.

Щодо нарахованих процентів за договором 3, то суд зазначає, що положеннями договору визначено, що строк кредитування складає 30 днів і має бути повернений до 11.04.2021 (п. 1.4. договору 3) зі сплатою процентів за ставкою 2 % (п. 1.5.2 договору 3), який складає 4 080,00 грн. Водночас п. 2.3.1.2. сторони узгодили можливість пролонгації договору, яка була реалізована сторонами. Суд перевірив розрахунок позивача за договором 3 і встановив, що він відповідає наведеним положенням договору, а тому вимоги за договором 3 в частині нарахованих процентів суд визнає обґрунтованими. У цій частині суд враховує доводи позивача.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, а також враховуючи, що відповідачем частково визнано позовні вимоги, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог в частині основної суми заборгованості та частково процентів (у наведеному вище розмірі), а тому з відповідача підлягає стягненню відповідна заборгованість.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню у розмірі 36 810,41 грн, з яких за договором № 2109764966322 від 07.04.2021 у розмірі 7 524,00 грн (5 700,00 грн тіло, 1 824,00 грн проценти), за договором № 2109960723333 від 09.04.2021 3 200,00 грн (2 500,00 грн тіло, 700,00 грн проценти), за договором № 3100184 від 12.03.2021 26 086,41 грн (4 440,00 грн тіло, 21 646,41 грн проценти). У решті слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 25 000 грн.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір № 01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правничої допомоги, укладений між Товариством та АО "Лігал Ассістанс";

- витяг з акту № 18 про надання юридичної допомоги у загальному розмірі 25 000,00 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від13 березня 2025 у справі №275/150/22).

Відповідач у заяві заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу. Водночас не навів жодних аргументів недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Однак, суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. Позивач заявив до стягнення 114 684,16 грн, а витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн, тобто майже 22 % від суми позову. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, а також суд враховує часткове задоволення позву, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи, є підставою для часткової відмови у задоволенні таких вимог (20 000 грн), а до стягнення підлягає сума у розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 265, 353 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" суму заборгованості у розмірі 36 810,41 грн, з яких: за договором № 2109764966322 від 07.04.2021 у розмірі 7 524,00 грн, за договором № 2109960723333 від 09.04.2021 3 200,00 грн, за договором № 3100184 від 12.03.2021 26 086,41 грн витрати зі сплаті судового збору у розмірі 854,56 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

У решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; Код ЄДРПОУ: 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Повний текст рішення складено 03.09.2026.

Суддя Роман ВІТЮК