№ 139435367, 02.09.2026, Oleksandriia City and District Court of Kirovohrad Oblast

Справа №: 398/3024/26

провадження №: 3-в/398/39/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" вересня 2026 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії клопотання про розстрочку виконання постанови суду у справі про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року у справі № 398/3024/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Цією ж постановою з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни. Постанова набрала законної сили 17 серпня 2026 року.

24 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просить розстрочити виконання постанови від 17 липня 2026 року в частині стягнення штрафу в розмірі 40 800 гривень та судового збору в розмірі 665 грн 60 коп. строком на один рік зі сплатою рівними частинами щомісяця, а також зупинити перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу до закінчення строку розстрочки. Клопотання обґрунтовує тим, що є студентом денної форми навчання, не працює та не має доходів, у зв`язку з чим одноразова сплата штрафу є для нього неможливою.

На підтвердження цих обставин до клопотання додано: копію паспорта та РНОКПП; копію витягу з реєстру територіальної громади від 18.06.2026; копію картки платника податків; довідку Державного навчального закладу «Олександрійський професійний ліцей» від 17.08.2026 № 281; довідку Пенсійного фонду України від 19.08.2026 про відсутність індивідуальних відомостей про особу в реєстрі застрахованих осіб; довідку про доходи від 17.08.2026 № 170.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час і місце розгляду клопотання його повідомлено своєчасно та належним чином шляхом надсилання судової повістки у формі SMS-повідомлення на повідомлений ним номер мобільного телефону, яке 28 серпня 2026 року фактично доставлено адресату, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою. Причини неявки суду не повідомив, із клопотанням про відкладення розгляду або про розгляд за його відсутності не звертався. Таким чином, суд забезпечив ОСОБА_1 право на участь у судовому розгляді. Це право не є абсолютним, і саме ОСОБА_1 несе ризик невикористання наданих йому процесуальних прав. Оскільки клопотання подане самим ОСОБА_1 , його явка обов`язковою не визнавалася, а всі обставини, на які він посилається, підтверджені доданими ним документами, суд вирішив розглянути клопотання за його відсутності.

Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлено належним чином шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа від 28 серпня 2026 року. Представник до суду не з`явився, заяв і клопотань не подав.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Щодо повноважень суду вирішувати питання про розстрочку

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Постанову від 17 липня 2026 року винесено Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, тому клопотання підлягає розгляду цим судом.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Законом, який встановлює такий порядок, є Закон України «Про виконавче провадження». Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону постанови судів у справах про адміністративні правопорушення прямо віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню. Отже, відсилка ч. 2 ст. 301 КУпАП поширюється саме на цей Закон.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Наведена норма регулює відстрочку і розстрочку виконання рішення в єдиному порядку та за однакових підстав, а ч. 2 та п. 2 ч. 4 ст. 12 цього ж Закону прямо визначають правові наслідки надання судом першої інстанції саме розстрочки виконання рішення. Отже, законодавець виходить із того, що виконання рішення, у тому числі постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, може бути розстрочене. За таких обставин порядок, до якого відсилає ч. 2 ст. 301 КУпАП, охоплює і розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Крім того, розстрочка є менш обтяжливою для стягувача, ніж відстрочка: при відстрочці виконання не провадиться до закінчення її строку, тоді як при розстрочці стягнення надходить частинами з першого періоду платежу. Тому якщо закон допускає відстрочку, він тим більше допускає розстрочку.

Щодо наявності підстав для розстрочки

Тягар доведення обставин, що ускладнюють виконання постанови, покладається на заявника.

Довідкою Державного навчального закладу «Олександрійський професійний ліцей» від 17.08.2026 № 281 підтверджено, що ОСОБА_1 є здобувачем освіти четвертого курсу денної форми навчання за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрозварник ручного зварювання»; строк закінчення навчання 07.12.2026.

Довідкою про доходи від 17.08.2026 № 170, виданою тим самим навчальним закладом, підтверджено, що за період з 01.01.2026 по 31.07.2026 доходів (у тому числі стипендії) ОСОБА_1 не нараховувалося; загальна сума доходу становить 0 грн.

Довідкою Пенсійного фонду України від 19.08.2026 підтверджено, що відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) ОСОБА_1 у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні.

Крім того, як установлено постановою від 17 липня 2026 року, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , йому не належить; на час розгляду справи він не працював.

Сукупність наведених доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 є учнем денної форми навчання, не має жодного джерела доходу і не має можливості сплатити штраф у розмірі 40 800 гривень одним платежем у строк, установлений ст. 307 КУпАП. Зазначений розмір штрафу є значним і багаторазово перевищує встановлений в Україні розмір мінімальної заробітної плати, а тому одноразова його сплата становить для правопорушника значний фінансовий тягар.

Суд ураховує також мету адміністративного стягнення, визначену ст. 23 КУпАП, виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень. Стягнення, яке з об`єктивних причин не може бути виконане, цієї мети не досягає. Навпаки, несплата штрафу в установлений строк тягне за собою наслідки, передбачені ст. 308 КУпАП, стягнення в порядку примусового виконання подвійного розміру штрафу та витрат на облік правопорушень, що для особи, що навчається і не має доходу, робить виконання постанови ще менш імовірним. Надання розстрочки в цьому випадку не звільняє ОСОБА_1 від відповідальності та не зменшує розміру стягнення, а створює реальні умови для виконання постанови.

За таких обставин суд визнає доведеною наявність обставин, що ускладнюють виконання постанови в частині сплати штрафу, у розумінні ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо строку розстрочки

ОСОБА_1 просить розстрочити сплату штрафу на один рік. Строк у дванадцять місяців є розумним, співмірним розміру штрафу та не є надмірно тривалим, а щомісячний платіж у розмірі 3400 гривень є посильним і водночас забезпечує реальне виконання постанови. Отже, клопотання в частині розстрочки сплати штрафу підлягає задоволенню.

Щодо розстрочки сплати судового збору

Судовий збір, стягнутий з ОСОБА_1 на підставі ст. 40-1 КУпАП, не є адміністративним стягненням, а тому положення ст. 301 КУпАП на нього не поширюються. Водночас постанова суду у справі про адміністративне правопорушення в частині стягнення судового збору є виконавчим документом у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», а тому на неї поширюється ч. 1 ст. 33 цього Закону.

Суд ураховує, що постанова від 17 липня 2026 року є єдиним виконавчим документом, який містить два стягнення адміністративний штраф і судовий збір. Якщо розстрочити виконання постанови лише в частині штрафу, то в частині судового збору вона підлягала б зверненню до виконання негайно. Оскільки виконавче провадження відкривається на підставі виконавчого документа в цілому, це потягло б за собою відкриття виконавчого провадження ще до настання строку першого платежу за розстрочкою, стягнення виконавчого збору та застосування заходів примусового виконання, тобто повністю знівелювало б надану розстрочку. Такий наслідок суперечив би меті інституту розстрочки та завданню забезпечити реальне виконання постанови.

З огляду на це розстрочка має охоплювати обидві присуджені суми і встановлювати єдиний строк виконання постанови. Разом з тим розмір судового збору становить 665 грн 60 коп., тобто є незначним, і розстрочення його рівними частинами протягом дванадцяти місяців позбавлене практичного сенсу. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням, що дає суду можливість визначити для окремих сум різний порядок сплати в межах єдиного строку розстрочки. Тому суд вважає за необхідне встановити сплату судового збору одним платежем у перший місяць строку розстрочки.

Щодо строку давності виконання постанови

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення; у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання встановлюється з наступного дня після закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а згідно з п. 2 ч. 4 цієї статті цей строк переривається у разі надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Оскільки розстрочка за своєю правовою природою є відстроченням сплати кожної з частин штрафу, а закон пов`язує з її наданням ті самі наслідки для строку звернення постанови до виконання, що й з відстрочкою, перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає зупиненню до закінчення строку розстрочки. Інше тлумачення унеможливило б виконання постанови, розстроченої на строк, що перевищує три місяці, і позбавило б інститут розстрочки будь-якого змісту.

При цьому суд ураховує, що строк давності, встановлений ст. 303 КУпАП, стосується виключно постанови про накладення адміністративного стягнення і на частину постанови про стягнення судового збору не поширюється; строк пред`явлення постанови до примусового виконання в цій частині визначається за ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» і обчислюється з наступного дня після закінчення строку розстрочки. Встановлення єдиного строку розстрочки для обох сум забезпечує узгодженість виконання постанови як єдиного виконавчого документа.

Оскільки протягом строку розстрочки обов`язок сплати вважається виконуваним у встановлені цією постановою строки, підстав для застосування ст. 308 КУпАП до закінчення цього строку не виникає. Після закінчення строку розстрочки постанова в разі її невиконання підлягає надісланню для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в невиконаній частині.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 299, 301, 303, 304, 307, 308 КУпАП, ст.ст. 3, 12, 33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року у справі № 398/3024/26 задовольнити.

Розстрочити виконання постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року у справі № 398/3024/26 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 12 (дванадцять) місяців, установивши такий порядок сплати:

адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень щомісячними рівними платежами по 3400 (три тисячі чотириста) гривень, які підлягають сплаті не пізніше останнього дня кожного місяця, починаючи з вересня 2026 року по серпень 2027 року включно;

судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. одним платежем у строк не пізніше 30 вересня 2026 року.

Перебіг строку давності виконання постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року у справі № 398/3024/26 в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання на підставі ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження обчислювати з наступного дня після закінчення строку розстрочки.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати сум, зазначених у цій постанові, у встановлені строки постанова після закінчення строку розстрочки надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в невиконаній частині з наслідками, передбаченими ст. 308 КУпАП, а саме стягненням подвійного розміру штрафу та витрат на облік правопорушень.

Реквізити для сплати штрафу: назва платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів ГУК у Кіров. обл./Кіров. обл./21081300; код за ЄДРПОУ 37918230; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору: назва платежу сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя В.В. Орловський