Decision № 13938199, 16.02.2011, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/4416.02.11 За позовом Приватного підприємства “ЛІКОМ”

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 6476, 62 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Кришин Ю.М.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство “ЛІКОМ” (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач) про стягнення 6 476, 62 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки № 221/09 від 12.03.2009 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 221/09 від 12.03.2009 року в частині оплати послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2011 року порушено провадження у справі № 43/44, розгляд справи призначено на 27.01.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року розгляд справи був відкладений на 16.02.2011 року у звязку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних судом доказів по справі.

У судовому засіданні 16.02.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 16.02.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті слухання представника позивача, дослідження наданих суду доказів та матеріалів Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №221/09, за яким позивач зобовязався передати у встановлений даним договором строк товар у власність відповідача, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити його у строк, у розмірі та на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору позивач зобовязався передати товар у кількості, якості та асортименті, згідно замовлення.

Поставка товару здійснюється позивачем згідно замовлень відповідача. Замовлення означає, що відповідач згоден з умовами поставки та оплати, вказаними у даному договорі (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2. договору передача права власності на товар у відповідності до даного договору, здійснюється у момент приймання відповідачем товару і підписання накладної, з відбитком печатки та штампу.

Відповідно до п.3.2. договору відповідач зобовязався протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару згідно п.2.2. договору, оплатити його повну вартість.

Даний договір вступає в дію з дня його підписання і діє до 31.12.2009 року (п. 7.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9681,91 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в розмірі 3205,21 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 6476,62 грн.

25.10.2010 року позивач направив відповідачу претензію б/н, в якій просив останнього погасити заборгованість в розмірі 6826,62 грн.

Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованості не погасив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, у звязку з чим утворилась заборгованість.

Суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 6476,62 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04074, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства “ЛІКОМ” (03124, м. Київ, провулок Радищева, 3; код ЄДРПОУ 30638249) 6476 (шість тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 62 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

М.В. Пасько Рішення підписано _____ року