Court ruling № 139370102, 31.08.2026, Putyvlskyi District Court of Sumy Oblast

Справа № 584/95/26

Провадження №1-кп/584/118/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальне провадження № 12025200520000203 від 01.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Суми, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, одруженого, працюючого на посаді директора ТОВ "Нива-2018", раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

встановив:

До Путивльського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025200520000203 від 01.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 197-1 КК України, за таких обставин.

Відповідно до обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Згідно із ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться, зокрема: г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 14.12.1995 року № 237 "Про розширення мережі природно-заповідного фонду" на площі 95857,9 га із земель Буринського, Конотопського, Кролевецького, Путивльського районів Сумської області оголошено регіональний ландшафтний парк "Сеймський" (далі - РЛП "Сеймський").

У порушення вищевказаних вимог законодавства обвинувачений ОСОБА_4 , на початку травня 2025 року у невстановлені слідством дату та час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, за допомогою трактора марки "NEW HOLLAND" здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 5923882800:04:003:0188, яка знаходиться між селами Харівка та Линове Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області, в межах РЛП "Сеймський", щляхом її розорювання і посіву сільськогосподарської культури "кукурудза".

Згідно інформації Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки обвинуваченим ОСОБА_4 заподіяно шкоду у розмірі 39009 грн. 62 коп.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, - самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з письмовим клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, посилаючись на положення ст. 48 КК України.

На виконання вимог ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому ОСОБА_4 судом було роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення його від кримінальної відповідальності, передбачену ст. 48 КК України, і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_4 , який просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закрити кримінальне провадження, думку прокурора, який також просив суд звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження з зазначеної підстави, суд вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження закриттю, зважаючи на таке.

Санкцією ч. 2 ст. 197-1 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на строк до двох років.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, в силу положень ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

В силу положень ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив нетяжкий злочин, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та повністю відшкодував завдані потерпілому збитки, що підтверджується копією відповідної квитанції від 02.10.2025 про сплату обвинуваченим 39009 грн. 70 коп. на рахунок Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області.

Крім того, як вбачається із повідомлення Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області від 12.05.2026 № 02-15/2152, у ньому зазначено, що Путивльська міська рада Конотопського району Сумської області, як потерпілий у даному кримінальному провадженні, жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, оскільки останнім було повернуто територіальній громаді земельну ділянку, яку він незаконно використовував, при цьому, обвинуваченим вказану земельну ділянку було приведено у належний стан, а також у повному обсязі відшкодовано заподіяну шкоду.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом (ч.1). Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом (ч.2).

В силу вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

В силу положень п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, та закриття кримінального провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 48 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 314, 369-372, 392 КПК України, суд,

постановив:

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження № 12025200520000203 від 01.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів після її проголошення через Путивльський районний суд Сумської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1