Decision № 139367513, 01.09.2026, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа № 755/4183/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Зоря» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

у с т а н о в и в :

06.01.2026 року ЖБК «Зоря» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги в сумі 88431,77 грн, витрати від інфляції в сумі 75526,91 грн, 3 % річних в сумі 15699,67 грн, а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору та правової допомоги.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, 22 жовтня 1972 року створено ЖБК «Зоря», який відповідно до статуту бере участь коштами в спорудженні й наступній експлуатації житлового будинку, нежилих будинків, прибудинкової території, здійснює управління жилими і нежилими приміщеннями в кооперативному будинку, надає послуги з експлуатації і ремонту належного кооперативу будинку та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності, здійснює іншу діяльність, яку кооператив має право здійснювати відповідно до чинного законодавства, спрямовану на обслуговування потреб членів кооперативу.

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі ЖБК «Зоря». Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , отримує надані позивачем послуги з утримання будинку, як співвласник зазначеного будинку, а тому зобов`язана належним чином виконувати свій обов`язок зі сплати наданих позивачем послуг.

Позивач вказує, що відповідач покладені на нього обов`язки зі сплати комунальних послуг належним чином не виконує, у зв`язку з чим, неоплачена заборгованість відповідача перед позивачем за житлово-комунальні послуги станом на 01.12.2025 року наявна заборгованість по сплаті наданих позивачем послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибирання прибудинкової території, у розмірі 88431,77 грн. Також, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, вважає, що на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 75526,91 грн та 3 % річних у розмірі

15699,67 грн.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою від 08.06.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Як убачається з матеріалів справи, направлена на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місця проживання відповідача копія ухвали суду про відкриття провадження у справі повернулась до суду без вручення адресату.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів ЖБК «Зоря» від 11 грудня 2016 року № 20161211, ЖБК «Зоря» організовано з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного дев`ятиповерхового будинку на 108 квартир за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком з метою задоволення потреб членів кооперативу та їх сімей щодо надання послуг з експлуатації та управління цим будинком на засадах взаємоповаги та економічного співробітництва. Кооператив створений та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про кооперацію», інших нормативно-правових актів України та цього статуту.

Житлово-будівельний кооператив організований при виконкомі Ленінської районної Ради депутатів трудящих м. Києва та зареєстрований згідно рішення виконкому Ленінської районної Ради депутатів трудящих 19 липня 1965 року № 531. Кооператив є юридичною особою за законодавством України з дня його державної реєстрації. День державної реєстрації Кооперативу вважається днем його створення. ЖБК «Зоря» є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами кооперативу. Господарче забезпечення діяльності Кооперативу може здійснюватися власними силами Кооперативу (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Повне найменування Кооперативу - Житлово-будівельний кооператив «Зоря», скорочене найменування - ЖБК «Зоря», місцезнаходження Кооперативу - вул. Ентузіастів, буд. 35/1, м. Київ.

Членами Кооперативу є власники квартир, які вступили до Кооперативу при його створенні та отримали квартиру у збудованому кооперативному домі, а також вступили до вже діючого житлового Кооперативу шляхом отримання права власності на квартиру згідного чинного законодавства в будинку житлового кооперативу.

Видами діяльності та можливими методами реалізації поставленої мети кооперативу є: участь коштами в спорудженні й наступній експлуатації жилого будинку, нежилих будинків, прибудинкової території; управління жилими і нежилими приміщеннями в кооперативному будинку; надання послуг з експлуатації і ремонту належного кооперативу будинку та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності; інша діяльність, яку кооператив має право здійснювати відповідно до чинного законодавства спрямовану на обслуговування потреб членів кооперативу

Плата за користування тепловою та електричною енергією, водопроводом і каналізацією в кооперативному жилому будинку проводиться за тарифами, встановленими для держаного житлового фонду.

Статутом передбачено, що Кооператив, серед іншого, зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасне надходження від членів кооперативу платежів, встановлених цим статутом і/або рішенням Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Кооперативу; 2) додержувати єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового будинку і правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку та прибудинкової території; 3) організовувати проведення щорічних відрахувань на проведення поточного і капітального ремонту жилих будинків кооперативу; 4) здійснювати своєчасний ремонт кооперативного жилого будинку, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинку і жилих приміщень, належно утримувати під`їзди, інші місця загального користування будинку та прибудинкової території;

5) проводити внутрішньоквартирний поточний ремонт або сплачувати його вартість, якщо необхідність у його проведені викликана ушкодженням частин будинку, інженерних мереж і обладнання, або зв`язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин.

17 березня 2004 року між ЖБК «Зоря» та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» укладено договір № 03989/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Правовідносини між сторонами зі споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до статті 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій.

Житлово-будівельні кооперативи створювалися з метою забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, а також подальшої експлуатації та управління будинком житлово-будівельного кооперативу (Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 року № 186).

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про кооперацію» до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про кооперацію» кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно; кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб. Згідно із статтею 12 цього ж Закону основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актами, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.

Відповідно до копії спадкової справи №1268/2019, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина складається, зокрема з квартири АДРЕСА_2 .

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Проте відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №609/1231/19.

Отже, відповідач в розумінні Закону України «Про житлово - комунальні послуги» є споживачем комунальних послуг, які надаються позивачем.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

За змістом статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Так, статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а статтею 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

06 червня 2024 року адвокатом Вороніною Н.П., в інтересах ЖБК «Зоря», направлено лист-претензію на адресу відповідача ОСОБА_1 , з вимогою погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги, що станом на 01 травня 2024 року становила 65212,47 грн.

Також, 02 липня 2024 року адвокатом Вороніною Н.П., в інтересах ЖБК «Зоря», направлено лист-претензію на адресу відповідача ОСОБА_1 , з вимогою погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги, що станом на 01 червня 2024 року становила 65901,07 грн.

Також, 14 серпня 2024 року адвокатом Вороніною Н.П., в інтересах ЖБК «Зоря», направлено лист-претензію на адресу відповідача ОСОБА_1 , з вимогою погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги, що станом на 01 серпня 2024 року становила 67278,27 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, вбачається, що станом на 01 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги становить 88431,77 грн, з яких: заборгованість по сплаті послуг з водопостачання та водовідведення (холодна вода) - 199,43 грн.; послуга з управління будинків і споруд та прибудинкових територій (утримання будинку) - 36495,80 грн.; послуга з постачання теплової енергії (централізоване опалення) - 49853,87 грн.; роботи по заміні блоку управління приводу на ліфті в 1-му під`їзді будинку ЖБК «ЗОРЯ» - 158,95 грн.; роботи по ремонту електромереж в будинку ЖБК «ЗОРЯ» - 217,17 грн.; заміна другої пари датчиків в ліфті 3-го під`їзду - 27,95 грн.; чистка домоходів (авансовий платіж) - 52,56 грн.; повірка будинкового теплолічильника - 70,62 грн.; чистка, заміна водостічної труби -89,02 грн.; перекриття даху над квартирами 107-108 - 160,71 грн.; капітальний ремонт електричних мереж, розрахунок на 2022 рік - 750,66 грн.; капітальний ремонт інженерних внутрішньо-будинкових мереж каналізації, розрахунок на 2022 рік - 313,03 грн.; послугу з вивезення твердих побутових відходів (вивіз сміття)- 42 грн.

Відповідач не скористалась правом подати докази на спростування заявлених вимог та належного виконання зобов`язання по сплаті за спожиті комунальні послуги, свого розрахунку заборгованість не надав.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті внесків на управління багатоквартирним будинком та внесків в ремонтний фонд, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції та 3 % річних внаслідок несвоєчасного розрахунку.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

Загальновідомим є той факт, що з 12 березня 2020 на всій території України було запроваджено карантин. Відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

При цьому, норми матеріального права вирізняють штрафні санкції, до складу яких належить неустойка (штраф, пеня) та компенсаційні втрати, до складу яких належить інфляційні витрати та

3 % річних.

В постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 922/175/18 формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні статті 549 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» заборонено нараховувати та стягувати саме неустойку (штраф, пеню), при цьому жодної заборони нараховувати та стягувати компенсаційні втрати вказаним Законом не передбачено.

Відповідач заперечення щодо наявної заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, нарахованих позивачем сум інфляційних втрат та 3 % річних, не подав, як і доказів належного виконання обов`язку із сплати таких послуг.

Судом встановлено, що відповідач не виконує зобов`язання по оплаті внесків на управління багатоквартирним будинком, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за спожиті послуги, яка станом на 01 грудня 2025 року становить 88431,77 грн.

Суд також приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у розмірі 15699,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 75526,91 грн, нарахованих згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України, з огляду на таке.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позивач довів, що відповідач має заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги. Отже суд дійшов висновку, що є підстави для стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, що станом на 01 грудня 2025 року становить 88431,77 грн, а також збитків від інфляції в розмірі 75526,91 грн та 3 % річних в розмірі 15699,67 грн.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Зоря» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3466,05 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: копію договору від 04 січня 2024 року № 04/01 про надання правової допомоги, укладений між ЖБК «Зоря», в особі керівника Яворської О.І., та адвокатом Вороніною Н.П., копію додатку № 1 до договору від 04 січня 2024 року № 04/01 про надання правової допомоги з переліком послуг та їх вартості, копію ордера на надання правничої (правової) допомоги ЖБК «Зоря».

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим, в позовній заяві зазначено, що на момент подання позову адвокатом Вороніною Н.П. складено та направлено відповідачу лист-претензію від 06 червня 2024 року вартістю 1 500,00 грн, лист-претензію від 14 серпня 2024 року вартістю 1 500,00 грн, а також складено на направлено до Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву вартістю 3 000,00 грн.

Оцінюючи надані стороною позивача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, необхідним та достатнім на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що визначена позивачем сума в розмірі 42 500,00 грн є надмірною, а такий розмір не є розумним, та, водночас, необґрунтованим. За таких обставин суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, має бути зменшений до 6 000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись, Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», , ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У х в а л и в:

Позов Житлово - будівельного кооперативу «Зоря» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Зоря» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, що станом на 01 грудня 2025 року становить 88431,77грн., а також інфляційні втрати в розмірі 75526,91 грн, та 3 % річних в розмірі 15699,67 грн, що разом складає 179658 (сто сімдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Зоря»судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3466,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Зоря»витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 01 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - Житлово - будівельний кооператив «Зоря» (м. Київ, вул. Ентузіастів, 35/1; код ЄДРПОУ 22869336);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

С у д д я -