Decision № 139366238, 01.09.2026, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2286/26Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

справу № 916/2286/26

за позовом Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Музей коньячної справи Шустова» (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 13, код ЄДРПОУ 40861880)

про стягнення 9 364,18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музей коньячної справи Шустова», в якій просить суд стягнути з відповідача 9 364,18 грн. заборгованості, у тому числі: 6116,94 грн. основної заборгованості, 3247,24 грн. пені, а також витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №2645-од від 01.03.2025 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2286/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвала Господарського суду Одеської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 916/2286/26 від 09.06.2026 була надіслана позивачу та його представнику до їх електронних кабінетів та доставлена 10.06.2026 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документа (а.с. 45-46).

Відповідачу ТОВ «Музей коньячної справи Шустова» ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.06.2026 року була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 13, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої судом, відповідь з якого отримано на запит суду № 2844138 від 05.06.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана відповідачу рекомендованим листом з позначкою «Судова повістка» ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про що свідчить наявний в матеріалах справи поштовий конверт з рекомендованим повідомленням від 17.06.2026.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до п., п. 3 та 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Враховуючи введення в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.03.2025 року між Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради (установа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Музей коньячної справи Шустова» (користувач) було укладено договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 2645-од, відповідно до п. 2.1 якого установа надає користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Згідно п. 2.2 договору місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору.

У п. 2.3 договору сторони погодили, що користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За умовами пп. 4.2.4 п. 4.2 договору, користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.

Відповідно до п. 5.1 договору, плата за цим договором визначається на підставі п. 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі у новій редакції.

Згідно п. 5.2 договору, користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.

За умовами п. 6.2 договору, у випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього договору, користувач сплачує на користь установи пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. Позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених пп. 5.1, 6.1 договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки (п. 6.3, 6.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладання (п. 8.1 договору).

Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (п. 8.2 договору).

Договір укладений з 01.03.2025 р. по 12.02.2030 р. (п. 8.3 договору).

Усі зміни, доповнення та додатки до цього договору мають однакову з ним юридичну силу, якщо вони підписані сторонами, і є невід`ємною частиною договору (п. 9.4 договору).

Так, додатком №1 до договору № 2645-од від 01.03.2025 сторонами затверджено перелік рекламних засобів, їх кількість та місця розташування, а саме: стаціонарна конструкція (розмір 5,45 м х 1,485 м х 1 ст) за адресою вул. Мельницька (Млинова), 13; двостороння стаціонарна конструкція (розмір 5,7 м х 1,24 м х 1 ст) за адресою вул. Мельницька (Млинова), 13; двостороння стаціонарна конструкція (розмір 5,7 м х 1,07 м х 1 ст) за адресою вул. Мельницька (Млинова), 13; реклама на зупинковому комплексі (розмір 1,6 м х 1,9 м х 2 ст) за адресою вул. Мельницька (Млинова), 13; дахова конструкція на зупинковому комплексі (розмір 0,52 м х 1,8 м х 1 ст) за адресою вул. Мельницька (Млинова), 13; нестандартний рекламний засіб (розмір до 5 кв. м) за адресою вул. Мельницька (Млинова), 13.

Також, додатком №1 до договору № 2645-од від 01.03.2025 є затверджений сторонами бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, за яким загальний розмір щомісячної плати за користування місцями для розташування рекламних засобів становить 2 061,56 грн.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору № 2645-од від 01.03.2025, в період з березня 2025 р. по квітень 2026 р. ним було надано відповідачу послуги з тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, затверджених в додатку №1 до вказаного договору.

При цьому, відповідачем не в повному обсязі були сплачені кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 6 116,94 грн. (за лютий квітень 2026 р.).

З огляду на зазначене, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музей коньячної справи Шустова» 6 116,94 грн. основної заборгованості та 3 247,24 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 01.03.2025 року між Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради (установа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Музей коньячної справи Шустова» (користувач) було укладено договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 2645-од, відповідно до п. 2.1 якого установа надала користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Так, укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до п. 2.3 договору, користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього.

Так, у додатку №1 до договору № 2645-од від 01.03.2025 сторони затвердили перелік рекламних засобів, їх кількість та місця розташування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України щодо достовірності, належності та вірогідності доказів, суд вважає доведеною обставину забезпечення позивачем відповідачу можливості тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, затверджених в додатку №1 до вказаного договору, у період з березня 2025 р. по квітень 2026 р.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

В пункті 5.2 договору сторони погодили, що користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, користування відповідачем місцями для розміщення рекламних засобів є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вартість такого користування відповідно до умов договору та чинного законодавства.

При цьому, як встановлено судом - в порушення умов спірного договору відповідачем було лише частково сплачено кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів у розмірі 22 744,90 грн., а саме: 20.06.2025 р. в сумі 2 744,90 грн, 18.03.2026 р. в сумі 20 000 грн., що підтверджується казначейською випискою по рахунку (а.с. 28).

Отже, заборгованість ТОВ «Музей коньячної справи Шустова» перед КУ Одесреклама, як уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси за надані послуги за лютий квітень 2026 р. становить 6 116,94 грн. (28 861,84 грн (загальна сума наданих послуг за березень 2025 - квітень 2026 р./14 місяців х 2 061,56 грн (розмір місячної плати) - 22 744,90 грн (частково сплачені кошти)).

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, доказів, які б підтверджували факт сплати всієї суми отриманих послуг з тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 6 116,94 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Положеннями ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2, 6.3 договору, у випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього договору, користувач сплачує на користь установи пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3 247,24 грн. (за загальний період з 01.05.2025 по 31.03.2026), суд встановив його помилковість, з огляду на допущення методологічних помилок та необґрунтоване включення в період нарахування пені дати оплати відповідної заборгованості, оскільки пеня може бути нарахована на відповідну суму заборгованості виключно за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360", здійснено власний розрахунок пені, відповідно до якого сума загальна пені складає 3 228,52 грн.

МісяцьСума заборгованості (грн)Період нарахуванняКількість днів про-строчкиРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені (грн)Травень 20254 123,1201.05.2025 - 27.05.20252715,5094,55Травень 20256 184,6828.05.2025 - 31.05.2025415,5021,01Червень 20256 184,6801.06.2025 - 19.06.20251915,5099,80Червень 20253 439,7820.06.2025 - 27.06.2025815,5023,37Червень 20255 501,3428.06.2025 - 30.06.2025315,5014,02Липень 20255 501,3401.07.2025 - 27.07.20252715,50126,15Липень 20257 562,9028.07.2025 - 31.07.2025415,5025,69Серпень 20257 562,9001.08.2025 - 27.08.20252715,50173,43Серпень 20259 624,4628.08.2025 - 31.08.2025415,5032,70Вересень 20259 624,4601.09.2025 - 27.09.20252715,50220,70Вересень 202511 686,0228.09.2025 - 30.09.2025315,5029,78Жовтень 202511 686,0201.10.2025 - 27.10.20252715,50267,98Жовтень 202513 747,5828.10.2025 - 31.10.2025415,5046,70Листопад 202513 747,5801.11.2025 - 27.11.20252715,50315,25Листопад 202515 809,1428.11.2025 - 30.11.2025315,5040,28Грудень 202515 809,1401.12.2025 - 27.12.20252715,50362,53Грудень 202517 870,7028.12.2025 - 31.12.2025415,5060,71Січень 202617 870,7001.01.2026 - 27.01.20262715,50409,80Січень 202619 932,2628.01.2026 - 29.01.2026215,5033,86Січень 202619 932,2630.01.2026 - 31.01.2026215,0032,77Лютий 202619 932,2601.02.2026 - 27.02.20262715,00442,33Лютий 202621 993,8228.02.2026 - 28.02.2026115,0018,08Березень 202621 993,8201.03.2026 - 17.03.20261715,00307,31Березень 20261 993,8218.03.2026 - 27.03.20261015,0016,39Березень 20264 055,3828.03.2026 - 31.03.2026415,0013,33 3 228,52Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 6 116,94 грн. основної заборгованості та 3 228,52 грн. пені.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музей коньячної справи Шустова» (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 13, код ЄДРПОУ 40861880) на користь Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) 6 116 (шість тисяч сто шістнадцять) грн. 94 коп. основної заборгованості, 3 228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн. 52 коп. пені та 2657 (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн. 08 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко