Decision № 139344332, 31.08.2026, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 521/22146/25

Провадження № 2-а/521/37/26

31 серпня 2026 року м. Одеса

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0456/UA500000/2025 від 18.12.2025 року, закриття провадження у справі про порушення митних правил та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил № 0456/UA500000/2025 від 18.12.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України.

- Закрити провадження у вказаній справі про порушення митних правил на підставі п. 6 ч. 1 ст. 487-1 Митного кодексу України (у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення та закінченням строків накладення адміністративного стягнення).

- Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 1211,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю в діях Позивача складу інкримінованого правопорушення та пропуском митним органом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Основні доводи Позивача зводяться до наступного.

Позивач вказує, що не є власником товарів (виставкових зразків, задекларованих за карнетом А.Т.А. № UA01/0196/24 від 30.04.2024), а діяла виключно як волонтер на підставі довіреності від ТОВ «УКРТАК.ЮА». Оскільки Позивач не обіймає посади на вказаному підприємстві, відповідальність за дотримання строків зворотного ввезення вантажу має нести юридична особа (ТОВ «УКРТАК.ЮА»), яка отримувала дозвільні документи.

Крім того, Позивач зазначає, що згідно зі службовою запискою Львівської митниці від 02.06.2025 року, щодо неї було внесено інформацію до модуля «Орієнтування» АСМО «Інспектор». Позивач вважає саме 02.06.2025 року датою виявлення митним органом правопорушення. Відповідно, встановлений ч. 1 ст. 467 МК України шестимісячний строк накладення стягнення сплив 03.12.2025 року, що унеможливлювало винесення оскаржуваної постанови 18.12.2025 року.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, навівши такі контраргументи.

Відповідач зазначає, що відповідно до матеріалів справи та положень цивільного законодавства щодо договору доручення, Позивач як уповноважена особа особисто подала документи до митного оформлення та надала зобов`язання (графа «F» та відповідні пункти карнета А.Т.А.) щодо дотримання режиму тимчасового вивезення і зворотного ввезення товарів у строк до 01.07.2024. Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому саме Позивач є суб`єктом правопорушення.

Щодо дотримання строків, Відповідач наголошує, що не ввезення товарів на митну територію України є триваючим правопорушенням. Орієнтування в системі АСМО «Інспектор» є лише інструментом системи управління ризиками (АСУР), а не фактом виявлення правопорушення. Безпосереднє виявлення та фіксація порушення відбулися 19.07.2025 року, коли Позивач перетинала митний кордон і був складений протокол. Відтак, постанову від 18.12.2025 року винесено в межах визначеного ст. 467 МК України шестимісячного строку.

Інші процесуальні дії у справі

26 грудня 2025 року ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Заходи забезпечення позову чи забезпечення доказів до подання позовної заяви та під час розгляду справи судом не вживалися.

Заяви, клопотання учасників справи

27 серпня 2026 року представник Позивача подав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи та ухвалення судового рішення за наявними матеріалами без повідомлення сторін, посилаючись на порушення розумних строків розгляду справи, передбачених ст. 258 КАС України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01.05.2024 через пункт пропуску «Грушів-Будомєж» Львівської митниці було переміщено виставкові зразки (бронежилети, шоломи тощо у кількості 8 позицій) за книжкою (карнетом) А.Т.А. № UA01/0196/24 від 30.04.2024. У графі «F» карнета А.Т.А. та відповідних пунктах зобов`язання підписала особисто Позивач, діючи на підставі довіреності від директора ТОВ «УКРТАК.ЮА». Граничний строк зворотного ввезення товарів був встановлений митним органом до 01.07.2024.

Матеріали справи свідчать, що 18.07.2025 Позивач перетинала митний кордон у пункті пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» Одеської митниці. Під час митного контролю за результатами спрацювання автоматизованої системи управління ризиками (АСУР) щодо наявності орієнтування Львівської митниці встановлено факт не ввезення товарів на митну територію України. 19.07.2025 відносно Позивача складено протокол про порушення митних правил № 0456/UA500000/2025, а 18.12.2025 посадовою особою Одеської митниці винесено оскаржувану постанову, якою Позивача визнано винною за частиною четвертою статті 481 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає у перевірці правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення строків зворотного ввезення товарів, а також у перевірці дотримання митним органом строків накладення такого адміністративного стягнення.

Дослідивши письмові заяви учасників справи, суд встановив наступне. Позивач стверджує, що не є належним суб`єктом відповідальності, оскільки товари належали ТОВ «УКРТАК.ЮА», а вона діяла виключно як волонтер за довіреністю. Відповідач заперечує проти цього, посилаючись на індивідуальний характер відповідальності та факт особистого підписання Позивачем зобов`язань.

Оцінюючи правомірність доводів сторін щодо суб`єкта відповідальності, суд бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку. Згідно з наданою копією карнета А.Т.А., Позивач особисто підписала декларацію про тимчасове вивезення та зобов`язання про зворотне ввезення товарів. Ці свідчення беззаперечно доводять, що Позивач свідомо та добровільно набула статусу особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового вивезення. Факт перебування товару у власності юридичної особи не звільняє особу, яка безпосередньо здійснювала переміщення та надавала митному органу зобов`язання, від індивідуальної адміністративної відповідальності за його невиконання.

Вирішуючи спір у частині дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд аналізує доводи Позивача про те, що датою виявлення порушення слід вважати 02.06.2025 (дату складання службової записки та внесення орієнтування до системи АСМО «Інспектор»), у зв`язку з чим передбачений статтею 467 Митного кодексу України шестимісячний строк сплив 03.12.2025.

Системний аналіз положень статті 467 та частини четвертої статті 481 Митного кодексу України свідчить, що адміністративне стягнення за триваючі порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Перевищення строку тимчасового вивезення товарів утворює склад саме триваючого правопорушення.

Як вбачається з правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30 серпня 2021 року у справі № 500/485/20, триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Не ввезення товарів на митну територію України до 01.07.2024 свідчить про те, що Позивач перебувала у безперервному стані протиправної бездіяльності щодо виконання покладеного на неї обов`язку реімпорту.

Оцінюючи правомірність дій митного органу щодо визначення моменту виявлення правопорушення, суд бере до уваги, що система управління ризиками (орієнтування) є лише превентивним механізмом митного контролю, який не тотожний процесуальному виявленню та фіксації складу правопорушення. Як вбачається з правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 824/1164/18-а, притягнення до адміністративної відповідальності як стадія починається з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення та його пред`явлення особі, яка притягається до відповідальності. Безпосереднє виявлення та процесуальна фіксація протиправної бездіяльності Позивача відбулися саме 19.07.2025 під час її особистого перетину митного кордону та надання пояснень. Отже, шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення обчислюється з 19.07.2025, і станом на день винесення оскаржуваної постанови (18.12.2025) цей строк не сплив.

Суд відхиляє докази Позивача (службову записку від 02.06.2025) як такі, що не підтверджують факт процесуального виявлення порушення, а лише фіксують внутрішню комунікацію митних органів щодо аналізу ризиків. Як вбачається з правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 2140/1782/18, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Аргументи Позивача щодо пропуску відповідачем строків притягнення до відповідальності не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З огляду на викладене, суд не застосовує норми пункту 6 частини першої статті 487-1 Митного кодексу України, на які посилалася Позивач, оскільки підстави для закриття провадження у справі про порушення митних правил у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення відсутні.

Відмовляючи у позові, суд констатує, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано та пропорційно.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що права чи інтереси Позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, не були порушені, не визнані або оспорені суб`єктом владних повноважень, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0456/UA500000/2025 від 18.12.2025 року, закриття провадження у справі про порушення митних правил та стягнення судових витрат відмовити повністю.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Одеська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44005631; місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А).

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя О.С. Леонов

31.08.26