Court ruling № 139337046, 31.08.2026, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/780/26

У Х В А Л А

з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду

31 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 380/780/26 адміністративний позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 16.10.2025; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 16.10.2025.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2026 року у справі № 380/780/26 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №380/780/26 без змін.

Судове рішення набрало законної сили 4 червня 2026 року.

20.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383КАС України, у якій він просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), вчинені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду рішенням від 23.02.2026 у справі № 280/780/26;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону, під час виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду рішенням від 23.02.2026 у справі № 280/780/26, шляхом здійснення донарахування та виплати недоотриманого грошового забезпечення у вигляді компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Заява від 20.08.2026 обґрунтована тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі № 380/780/26 ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) надав розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Однак при здійсненні розрахунку відповідач неправильно визначив суму доходу, що є базою для нарахування компенсації, застосувавши військовий збір за ставкою 5 % замість 1,5 %. Зокрема, з нарахованої позивачу індексації за грудень 2015 року у розмірі 1 905,41 грн відповідач безпідставно відняв 5 % військового збору та визначив дохід для розрахунку компенсації у розмірі 1 810,14 грн. Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та пункту 4 Порядку № 159 компенсація обчислюється виходячи із суми нарахованого, але невиплаченого доходу після утримання податків та обов`язкових платежів. Водночас відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону № 4015-IX доходи, нараховані за податкові періоди до набрання ним чинності, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати. Крім того, підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16№ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено ставку військового збору 1,5 % для доходів військовослужбовців, зокрема грошового забезпечення та інших передбачених законом виплат. Отже, застосування відповідачем ставки військового збору 5 % до доходу, нарахованого за період до набрання чинності Законом № 4015-IX, є неправомірним та призвело до заниження бази для обчислення і, відповідно, розміру компенсації втрати частини доходу. Таким чином, рішення суду у справі № 380/780/26 фактично виконано неналежним чином, а право позивача на отримання належної суми виплат залишається порушеним. Зазначає про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався 14.08.2026 після отримання відповіді на адвокатський запит № 09/20102-26-Вих. та довідки-розрахунку на виконання рішення суду у справі № 380/780/26. Вказує про те, що станом на 20.08.2026 виконавчий лист у справі № 380/780/26 позивач не отримав та до виконання не пред`являв.

ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) до суду заперечень на заяву не подав.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає про таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із зазначеного вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановлені судовим рішенням.

Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Також, відповідно до частиною 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

З огляду на подану представником позивача заяву вбачається, що ним у заяві не зазначено інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, інформації про хід виконавчого провадження. Натомість, представник позивача вказує, що станом на 20.08.2026 позивач ще не отримав виконавчого листа у справі № 380/780/26, відповідно і не пред`явив його до виконання. Одночасно з заявою в порядку ст. 383 КАС України представник позивача подав до суду заяву про видачу виконавчого документу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Суд звертає увагу на те, що частина п`ята ст. 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 31.01.2023 у справі №9901/988/18.

З урахуванням викладеного суд робить висновок про те, що представником позивача не дотримано вимог статті383 КАС України щодо заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, внаслідок чого така заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 248, 256, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Брильовський Р.М.