Decision № 13933028, 14.02.2011, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р. Справа № 07/347-10

вх. № 11256/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агро-Рось", м. Київ

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 53033,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 50104,98 грн. основного боргу, 582,33 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 2345,82 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Поштовим відділенням з довідкою "за спливом строку зберігання" повернено копію ухвали господарського суду Харківської області від 27.12.10 р. у даній справі, що була направлена на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві : АДРЕСА_1, 61100.

Позивачем надано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 24), відповідно до якого , станом на 13.01.11 р. відповідач зареєстрований в реєстрі за адресою: АДРЕСА_1, 61100, тобто за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та на яку судом було направлено копії всіх ухвал суду у даній справі.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем, за усною домовленістю, було поставлено відповідачу товар (кури - бройлери) на суму 115319,98 грн., що підтверджується видатковою накладною № БЛ1-008268 від 15.11.09 р. та довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей НАЮ № 131875 від 15.11.09 р. (а.с. 12-13).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково, в сумі 65000,00 грн.

Позивачем не надано суду доказів встановлення сторонами у письмовій формі строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за вказаною накладною.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30.06.10 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про оплату 51104,08 грн. заборгованості у семиденний строк з дня отримання вимоги (а.с. 15-17).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 50104,98 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 13.07.10 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за видатковою накладною № БЛ1-008268 від 15.11.09 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 50104,98 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 582,33 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 2345,82 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код № НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" (вул. Фрунзе, 126/2, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 30929025, р/р 2600812995001 в АКБ "Київська Русь" м.Київ, МФО 319092) 50104,98 грн. основного боргу, 582,33 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 2345,82 грн., 530,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 18 лютого 2011 року.