Court ruling № 139319985, 28.08.2026, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 15/1/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

28.08.2026 Справа № 908/35/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/35/26

за позовом Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, 50

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива, 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, 69089, м. Запоріжжя, вул. Абрагама Коопа, 8

про стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії

без виклику представників сторін

установив

12.08.2026 до суду від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/35/26, яким стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2026, вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.08.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива Сердюка Романа Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/35/26 прийнято до розгляду. Ухвалено розгляд заяви здійснювати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання. Встановлено позивачу строк до 24.08.2026 для надання суду обґрунтованих письмових заперечень на заяву з доказами направлення відповідачу.

Заява мотивована тим, що заяву ТОВ «Агрофірма «Нива» про визнання трьох наказів від 29.07.2026 у справі № 908/35/26 такими, що не підлягають виконанню, задоволено. Однак, при прийнятті ухвали від 10.08.2026 питання про стягнення 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.

Позивачем пояснень/заперечень щодо поданої відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення не надано.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду Запорізької області у складі судді Горохова І.С. перебувала справа № 908/35/26 за позовом Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії.

06.05.2026 у справі суд ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог, згідно з яким присудив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 34 309,89 грн; у задоволенні іншої частини позову відмовив; стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, сторони оскаржили його в апеляційному порядку.

21.05.2026 у справі суд ухвалив додаткове рішення за наслідками розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 33 000,00 грн. Суд ухвалив заяву позивача задовольнити частково та стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 500,00 грн; в стягненні решти витрат суд відмовив.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, сторони також оскаржили його в апеляційному порядку.

07.07.2026 Центральним апеляційним господарським судом у справі № 908/35/26 ухвалена постанова за наслідками апеляційного провадження, згідно з якою апеляційні скарги сторін на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 були залишені без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

За час перебування матеріалів справи в суді апеляційної інстанції Господарським судом Запорізької області отримані:

- 08.07.2026 через підсистему Електронний суд від позивача заява про видачу судового наказу (сформована у підсистемі 07.07.2026) з вимогами видати накази на виконання рішення суду від 06.05.2026 та додаткового рішення суду від 21.05.2026;

- 10.07.2026 через підсистему Електронний суд від відповідача суд отримав заяву відповідача (вих. № п. 736.35 д. 2-8-2) про долучення доказів добровільного виконання судових рішень, заперечення проти видачі наказів для примусового стягнення та відмову у їх видачі, в якій відповідач просить суд:

1) долучити до матеріалів справи №908/35/26 платіжну інструкцію №709 від 09.07.2026 на суму 50837,89 грн, як доказ повного добровільного виконання ТОВ Агрофірма Нива рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі № 908/35/26;

2) визнати факт повного добровільного виконання ТОВ Агрофірма Нива грошових зобов`язань, визначених рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 та додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі № 908/35/26, на загальну суму 50 837,89 грн;

3) відмовити у задоволенні заяви Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 07.07.2026 про видачу на руки судових наказів про примусове стягнення у справі № 908/35/26, оскільки відповідні судові рішення вже виконані боржником добровільно та в повному обсязі;

4) не видавати та не направляти Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області накази для примусового стягнення з ТОВ Агрофірма Нива сум, які вже сплачені боржником добровільно за платіжною інструкцією № 709 від 09.07.2026.

За наслідками розгляду заяви відповідача (вих. № п. 736.35 д. 2-8-2) про долучення доказів добровільного виконання судових рішень, заперечення проти видачі наказів для примусового стягнення та відмову у їх видачі, суд 14.07.2026 постановив ухвалу про відмову в її задоволенні.

Ухвала суду згідно зі статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, набрала законної сили 14.07.2026, не була оскаржена учасниками справи в апеляційному порядку.

Після повернення матеріалів справи № 908/35/26 до Господарського суду Запорізької області, у зв`язку із набранням законної сили рішення від 06.05.2026 та додатковим рішення від 21.05.2026, судом були видані відповідні накази від 29.07.2026:

1) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 34 309,89 грн;

2) про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 3028,00 грн;

3) про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 500,00 грн.

Накази суду від 29.07.2026 отримані позивачем 30.07.2026, про що свідчить відповідна розписка про отримання процесуальних документів.

30.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про визнання трьох наказів від 29.07.2026 у справі № 908/35/26 такими, що не підлягають виконанню.

В заяві Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива попередньо визначило витрати на професійну правничу допомогу адвоката Сердюка Р.В. у фіксованому розмірі 6000,00 грн. Також було заявлено вимогу про їх стягнення зі Степненської сільської ради та повідомлено про подання остаточних доказів у строк, передбачений частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива в частині визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, задоволено. Накази Господарського суду Запорізької області від 29.07.2026 у справі № 908/35/26 визнано такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За визначенням ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що Адвокатом Сердюком Романом Вікторовичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива в особі директора О.Зельдіна (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги з наступними додатками та змінами № 491/237/18 від 28.03.201-12.08.2026.

До матеріалів справи відповідачем наданий Витяг від 12.08.2026 з основного договору № 491/237/18 та наступних додатків.

Згідно із п. 1 даного Витягу, за основним Договором та наступними додатками Адвокат прийняв на себе обов`язки по представництву, захисту та наданню інших видів правничої допомоги Клієнту в судах, правоохоронних органах, підприємствах всіх форм власності та перед фізичними особам, у зв`язку з вирішенням будь-яких правових та процесуальних питань, що стосуються Клієнта у справі № 908/35/26 на стадії провадження про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Пунктом 3 Витягу передбачено, що розмір гонорару Адвоката у Основному договорі та наступних додатках у справі № 908/35/26 на стадії провадження про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню остаточно визначений Сторонами у суді першої інстанції у фіксованому розмірі 6000,00 грн, без складання детального опису, після оголошення судового рішення.

Також заявником надано до матеріалів справи Акт прийому-передачі виконаних робіт від 12.08.2026, в якому сторони підтвердили факт належного виконання Адвокатом зобов`язань перед Клієнтом та фіксований розмір гонорару за виконані роботі, а такою відсутність необхідності складання детального опису робіт.

За змістом п. 8 Акта, фіксований розмір гонорару адвоката враховує підготовку до засідання, час на прибуття до суду та очікування засідання (постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21).

В Довідці від 12.08.2026 про підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи у суді першої інстанції, сторони узгодили, що обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, які підлягають розподілу за результатами розгляду судом справи № 908/35/26 на стадії провадження про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у складі головуючого судді І.Горохова, становить 6000,00 грн гонорар адвоката.

Подана відповідачем 30.07.2026 заява про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, підписана адвокатом Сердюком Романом Вікторовичем.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 25.07.2023 у справі № 910/5151/22, «Суд, за результатами розгляду справи по суті, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, встановлює, чи пов`язані такі зі справою, у тому числі і витрати, які виникають після вирішення спору по суті. До таких можуть бути віднесені витрати під час оскарження дій державного (приватного) виконавця, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, тощо. Тобто витрати не пов`язані з вирішенням спору по суті, однак пов`язані з розглядом справи.».

За результатами розгляду заяви відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, су прийняв ухвалу про її задоволення, тобто на користь відповідача, а тому інші судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу, покладаються на позивача в порядку частини четвертої статті 129 ГПК України.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус адвоката Сердюка Романа Вікторовича, а відтак правова природа зазначених витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Матеріалами справи доведено, що адвокатом фактично надані позивачу послуги, про які зазначено у в Акті прийому-передачі виконаних робіт від 12.08.2026 та Довідці від 12.08.2026 про підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, розмір яких становить 6000,00 грн.

Розмір понесених витрат на таку суму суд вважає таким, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, реальність та розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат із складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт та витраченим адвокатом часом на надання послуг у цій справі.

Суд визнав суму гонорару співмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову.

Відносно відсутності доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу суд зауважує, що виходячи із положень пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи задоволення ухвалою суду заяви відповідача про визнання наказів у справі № 908/35/26 такими, що не підлягають виконанню, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача на користь ТОВ Агрофірма Нива 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі № 908/35/26.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 232 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/35/26 задовольнити повністю.

Стягнути з Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вулиця Травнева, 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432, Україна, ідентифікаційний код 05383342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (бул. Центральний, буд. 25, кв. 104, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, Україна, ідентифікаційний код 30719778) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 28 серпня 2026 року.

Суддя І. С. Горохов