Court ruling № 139312021, 12.08.2026, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 932/9814/24

Провадження № 1-кп/932/639/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 (ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_4 (ВКЗ),

представника потерпілого ОСОБА_5 (ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав раніше подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, у зв`язку із перебування у відпустці, про що до суду було скероване відповідне клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою без свого захисника, зазначивши, що залучення захисника на окрему процесуальну дію не потребує.

Щодо клопотання прокурора обвинувачений зазначив, що ризики на які посилається прокурор є припущеннями, адже не підтверджуються реальними фактами та належними доводами, а безпідставне та автоматичне продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є недопустимим. У зв`язку із викладеним, ОСОБА_4 просив змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби задля надання йому можливості працевлаштуватися або повернутись на військову службу, оскільки за час його утримання під вартою в нього накопичились борги.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію.

Питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Тому, під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є з`ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , зокрема, згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти громадського порядку та моральності, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Також, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані судом.

Окрім того, обвинувачений спроможний вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, а тому існує ймовірність вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України, з метою уникнення відбування призначеного покарання, у разі доведення його вини за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, актуальність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом раніше та не зменшилися, оскільки такий запобіжний захід є дієвим та виправданим засобом забезпечення кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .

Щодо клопотання обвинуваченого суд зазначає, що інкриміновані йому злочини мають значний суспільний інтерес, оскільки спричинили загибель людини в період довготриваючого військового конфлікту із країною агресором, що обумовлено перебуванням країни в стані підвищеної напруги, через велику кількість вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї та яка не піддається належному нагляду з боку правоохоронних органів та органів військової служби правопорядку.

З урахуванням встановлених судом ризиків, оскільки наявність дочки на утримання не стала для обвинуваченого стримуючим фактором в момент вчинення інкримінованих йому злочинів, оскільки утримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою не виходить за межі довготривалого та безпідставного застосування такого запобіжного заходу, з метою забезпечення здійснення судового розгляду своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, з урахуванням наведених судом ризиків, а також інкримінованих обвинуваченому злочинів, альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є такою, що у разі її внесення буде достатнім стримуючим фактором для дотримання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. 176-178, 194, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 жовтня 2026 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень) 00 коп.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 будуть покладені такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

-утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-повідомляти суд про зміну місця проходження військової служби/проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі нез`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.

Суддя ОСОБА_1