Decision № 139306249, 25.08.2026, Bilhorod-Dnistrovskyi City and District Court of Odesa Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 серпня 2026 рокуСправа № 495/3529/26 Номер провадження 2/495/3189/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.

із участю секретаря судового засідання - Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

30.04.2026 представник ТОВ "Діджи фінанс" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 12075 грн

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. 01.07.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем було укладено Договір позики № 424723.

Відповідачу передані грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, у розмірі 3500 грн.

Відповідачем не виконані належним чином взяті зобов`язання за договором позики.

29.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та «Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 29112024, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло за плату Права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, зокрема, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 29112024 від 29.11.2024 у сумі 12075 грн, з яких 3500 грн заборгованість за тілом кредиту, 1275 грн сума заборгованості за відсотками, 7000 сума заборгованості за штрафними санкціями.

1.2. Правом подачі відзиву на позов відповідач не скористався.

2. Рух справи у суді.

Ухвалою від 04.05.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

14.05.2026 представник позивача Романенко М.Е. подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 15.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.06.2026, відкладено на 16.07.2026, 20.08.2026.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позову надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась про дату, час, місце судового розгляду належно повідомлений, про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи суду не заявив.

Керуючись статтею 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно з Договором позики від 01.07.2024, який укладено між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем, сторони узгодили такі умови: позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату від суми позики (п.1 Договору); сума позики 3 500,00 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 1,5 % діє протягом строку договору; дата надання позики 01.07.2024, дата повернення позики 31.07.2024, процентна ставка за день 1,5%, проценти за понадстрокове користування позикою / залишком позики за день % - 3,00, пеня % день 3,00, орієнтовна реальна річна процентна ставка 9098,90%, орієнтовна загальна вартість позики 5075 (пункти 2.1.-2.3 Договору); проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою до повного погашення заборгованості за договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання позики у визначеному п.п.2.4 п.2 Договору розмірі (п.4 Договору); позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «Monto» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.» (п.5.3 Договору); у разі невиконання позичальником умов цього договору, у випадку, коли сума позики зазначена в п.2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених ЗУ «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (пункт 18 Договору).

Додатком №1 до цього Договору передбачено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Договір та Додаток №1 до договору містять реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, місце проживання, додаткові контактні дані (номер мобільного телефону, електронна адреса, реквізити належного Клієнту платіжного засобу, а також інформацію про його підписання ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора FmOJ36n1gB.

Відповідачу передані грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, у розмірі 3500 грн, що підтверджується платіжною квитанцією № 89fa1940-793b-4ee2-b71d-41cf65501c8c.

Відповідно до довідки ТОВ «Сіроко Фінанс» про укладення договору (ідентифікацію), ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Сіроко Фінанс», надано його ідентифікуючі дані та зазначено інформацію про кредит та одноразовий ідентифікатор.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за Договором позики № 29112024 від 29.11.2024 становить 12075 грн, з яких 3500 грн заборгованість за тілом кредиту, 1275 грн сума заборгованості за відсотками, 7000 сума заборгованості за штрафними санкціями.

29.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та «Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 29112024, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло за плату Права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, зокрема, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 29112024 від 29.11.2024 у сумі 12075 грн, з яких 3500 грн заборгованість за тілом кредиту, 1275 грн сума заборгованості за відсотками, 7000 сума заборгованості за штрафними санкціями.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Предметом даного позову є стягнення кредитної заборгованості новим кредитором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем кредитних коштів в у сумі 3500 грн.

Право позивача вимагати повернення кредитних коштів ґрунтується на договорі факторингу № 29112024, який відповідно до статті 512 ЦК України є підставою для зміни кредитора у зобов`язанні.

Відповідач розмір заборгованості за тілом кредиту не спростовував.

Позивач, крім тіла кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення нарахованих штрафних санкції (пені) у сумі 7000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який станом на час розгляду цієї справи продовжено та не припинено.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що на час розгляду цієї справи в Україні діє воєнний стан, стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитними договорами виключається.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача у сумі 7000 грн задоволенню не підлягають.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

6. Розподіл судових витрат.

6.1 Щодо судового збору

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені на 42,03%, отже з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір у сумі 1119,01 грн ((2662,40 грн*42,03%)/100%)).

6.2. Щодо витрат на правничу допомогу

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Представник позивача Романенко М.Е. як доказ понесення останнім витрат на послуги адвоката подала копію договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 02.02.2026, укладений між ТОВ "Діджи Фінанс" та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Анастасії Міньковської, копію детального опису робіт (наданих послуг) виконаних АБ "Анастасії Міньковської", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості; копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 02.02.2026 відповідно до договору про надання правової допомоги на суму 6000 грн.

Суд вважає, що ці документи не підтверджують факту надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом цієї конкретної справи, а лише вказують на те, що між ТОВ "Діджи Фінанс" та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» (адвокатом) існують договірні відносини щодо надання першому юридичних послуг.

Так, предметом договору є надання юридичної допомоги без конкретизації боржника, судової справи, в межах якої надається така допомога.

Надані копії детального опису робіт (наданих послуг), акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги містять інформацію про найменування послуг, їх вартість, усього 6 000 грн. Розрахункового документа із зазначенням платника, отримувача коштів, суми, призначення платежу суду не надано.

За результатами оцінки доказів договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 02.02.2026, детального опису робіт (наданих послуг), акту про підтвердження факту надання правничої (правової), суд їх вважає неналежними та недостовірним, оскільки вони не містить інформації щодо предмета доказування і на їх підставі дійсні обставини справи не встановлюються.

Висновуючи таке рішення, суд керується тим, що у тексті цих документів відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме у справі № 495/3529/26. Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність договору, детального опису та акту із цією справою, суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними, допустимими, достовірними доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу в цій справі. При цьому слід наголосити, що не можуть бути покладені на відповідача витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представлення інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, що не пов`язані з розглядом цієї справи.

При вирішенні даного питання суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у постанові від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21.

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 6 000 грн у зв`язку з недоведеністю їх понесення у цій справі.

Керуючись ст.4,5,12,81,89,141,258-259,263-265,268,280 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 424723 від 01.07.2024 у сумі 5075 грн (п`ять тисяч сімдесят п`ять грн).

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору у сумі 1119 грн 01 коп (одна тисяча сто дев`ятнадцять грн 01 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 25.08.2026.

Повне найменування сторін:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.Ф. Волкова