Decision № 139301113, 26.08.2026, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/24150/25 2/760/5906/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омельяненко С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2025 року до Солом`янського районного суду міста Києва звернулося ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати за послуги з управління будинком та прибудинкової території й компенсації витрат на капітальний ремонт ліфтів у відповідача утворилася заборгованість за період з квітня 2020 року по грудень 2023 року в загальному розмірі 17027,26 грн.

На момент подачі позову заборгованість не була погашена, а тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в судовому порядку. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 головуючим у справі визначено суддю Усатову І.А.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19.09.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками на відому суду адресу місця його реєстрації.

Конверт, який направлявся відповідачу, вручений йому не був.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд даної справи.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися. Суд вважає за можливе розглянути справу за матеріалами, які містяться у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України закріплюють, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 з 15.07.2016 є Відповідач, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 440917402 від 26.08.2025.

Рішенням Київської міської ради V сесії VIII скликання № 189/3196 від 12.10.2017 «Про перейменування вулиці у Солом`янському районі міста Києва» вул. Лебедєва-Кумача було перейменовано на вулицю Миколи Голего. Відповідне рішення офіційно оприлюднено у газеті Київської міської ради «Хрещатик».

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 (надалі - «Будинок»), знаходиться на обслуговуванні позивача з 30.07.2013 згідно Акту приймання-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) від 30.07.2013.

15 липня 2016 року співвласниками будинку було прийнято рішення про визначення позивача управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 15.07.2016.

Позивач є обслуговуючою організацією (управителем будинку) та зобов`язане забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території будинку відповідно до: 1) протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 від 15.07.2016; 2) договорів про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладених з власниками квартир у будинку; 3) п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ; 4) укладених договорів з виконавцями і виробниками житлово-комунальних послуг; 5) акту приймання-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) від 30.07.2013.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Перелік житлово-комунальних послуг визначено статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Таким чином, відповідач був та є споживачем житлово-комунальних послуг.

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що відповідач після набуття квартири у власність не звертався до позивача за укладенням договору про надання житлово-комунальних послуг, від отримання житлово-комунальних послуг не відмовлявся, із претензіями щодо неналежного надання послуг не звертався.

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний, зокрема: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Як зазначено вище, позивач з метою надання послуги з управління будинком уклав всі необхідні договори з виробниками та надавачами комунальних та інших необхідних послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, 02.03.2018 у справі №915/89/16, 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц (провадження №14-280цс18), 06.12.2023 у справі № 212/10834/21 які, з точки зору ч. 4 ст.263 ЦПК України, мають враховуватися судом.

У порушення вимог закону відповідач плату за надані позивачем послуги не вносив, що призвело до виникнення заборгованості.

До 22.07.2019 позивач нараховував відповідачу плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по затвердженому Київською міською державною адміністрацією тарифу. У зв`язку з втратою чинності тарифу, який був затверджений Київською міською державною адміністрацією й за відсутності належним чином затвердженого загальними зборами співвласників будинку тарифу на надання послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з липня 2019 року нарахування щомісячної плати за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території для співвласників будинку здійснюється позивачем на основі понесених них щомісячних фактичних витрат на надання цих послуг.

На підтвердження понесення фактичних витрат на надання послуг з утримання Будинку та прибудинкової території позивач надав копії помісячних кошторисів фактичних витрат разом з відповідними фотокопіями первинних бухгалтерських документів за період з квітня 2020 року по грудень 2023 року.

Витрати на утримання будинку розподілялися позивачем між власниками квартир та вбудованих нежитлових приміщень, відповідно до загальної площі приміщень 21 055,6 м2, з якої площа квартир - 19 672 м2, площа вбудованих нежитлових приміщень - 1 383,6 м2.

Для розрахунків не бралася площа окремої двоповерхової споруди у розмірі 1 346,2 м2, оскільки вона обслуговувалася окремо від будинку, й за рахунок її власників.

Оскільки на першому поверсі розташовані виключно вбудовані нежитлові приміщення, які мають окремі виходи, відповідно в розрахунок розміру їхньої плати не включалися витрати на технічне обслуговування ліфтів, електроенергія на освітлення сходових клітин та роботи ліфтів.

У відповідності до здійсненого позивачем розрахунку, наведеного у картці нарахування плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по квартирі № 221 , станом на 25.08.2025, загальна вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які були спожиті відповідачем у період з квітня 2020 року по грудень 2023 року склала 58359,59 грн.

Загальна вартість оплачених відповідачам послуг з утримання будинку та прибудинкової території (управління багатоквартирним будинком) за період з квітня 2020 року по грудень 2023 року склала 42063,83 грн.

У період з квітня 2020 року по грудень 2023 року позивач не здійснював перерахунків вартості послуги з утримання будинку та прибудинкової території для відповідача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого зобов`язання, у відповідача утворилася заборгованість по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території (управління багатоквартирним будинком) у розмірі 16295,76 грн.

На підставі Дефектного акта № 12/08-01 12.08.2020 та листа ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВЕНЕРГОПРОЕКТ» № 15/12-01 15.12.2020 позивач зупинив експлуатацію ліфту № 2012С 9306Е03 у будинку з метою проведення ремонтних робіт та недопущення експлуатації ліфту який є небезпечним для життя та здоров`я пасажирів.

На основі отриманих документів та рахунків на проведення робіт з капітального ремонту ліфту у будинку, позивач розрахував загальну вартість робіт на здійснення капітального ремонту ліфтів у Кошторисі планових витрат по капітальному роботі ліфтів у червні 2021 року, яка станом на червень 2021 року склала 119917,68 грн. з урахуванням ПДВ.

Загальну вартість робіт по капітальному ремонту ліфту у будинку було розподілено позивачем між співвласниками будинку з урахуванням площ їх нерухомого майна.

Оскільки квартира відповідача має площу 120,0 м2, позивач нарахував для відповідача у червні 2021 року плату для компенсації витрат на капітальний ремонт ліфтів у будинку, у розмірі 731,50 грн.

Попри збільшення кінцевої вартості робіт по капітальному ремонту ліфтів у будинку, позивачем не проводилися перерахунки або виставлення інших нарахувань відповідачу для компенсації витрат позивача на проведення капітального ремонту ліфтів у будинку.

У зв`язку з невиконанням відповідачем у період з червня 2021 року по грудень 2023 року свого зобов`язання щодо компенсації витрат на капітальний ремонт ліфтів у будинку, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 731,50 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за спожиті житлово-комунальні послуги становить 17027,26 грн.

Позивач належним чином здійснював надання житлово-комунальних послуг для квартири відповідача. Доказів протилежного відповідачем надано не було, як і не надано доказів фактичного не отримання послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 5 та п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

У порушення своїх зобов`язань, відповідач плату за надані позивачем послуги не вносив, що привело до виникнення заборгованості.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем зазначені позивачем обставини не було спростовано, доказів сплати заборгованості не надано, свій розрахунок заборгованості не запропоновано. Жодних доказів неналежного надання позивачем відповідачу послуг у період з 01.04.2020 по 31.12.2023 подано не було.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 17027,26 грн. (Сімнадцять тисяч двадцять сім гривень 26 копійок).

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням обсягу задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн (Трьох тисяч двадцяти восьми гривень 00 копійок).

Керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» (код ЄДРПОУ 35431134, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 17027,26грн. (Сімнадцять тисяч двадцять сім гривень 26 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» (код ЄДРПОУ 35431134, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5) судовий збір у розмірі 3028,00грн. (Трьох тисяч двадцяти восьми гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Усатова І.А.