Decision № 139287213, 25.08.2026, Lubny City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 332/447/26

Провадження № 2/539/1600/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Заводського районного суду міста Запоріжжя звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926) (далі позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором, в якому просить суд:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором №4207364 від 29 липня 2021 року у сумі 62 042 (шістдесят дві тисячі сорок дві) гривні 50 копійок.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІОЛАН» (далі первісний кредитор) та відповідачем 29 липня 2021 року було укладено електронний кредитний договір №4207364, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти у сумі 15 000,00 грн строком на 30 днів та зобов`язувався повернути та сплатити відсотки за користування ними у строк, визначений у договорі.

29 листопада 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІОЛАН» (первісним кредитором) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») укладено договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступив позивачу права вимоги за кредитними договорами, серед іншого, до відповідача.

Унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а в подальшому - з позивачем договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов`язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором, а також Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого електронна форма кредитного договору прирівнюється до письмової форми договору.

Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.

Заяви, клопотання учасників справи

Разом із позовною заявою представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 12 лютого 2026 року справу передано за підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 18 березня 2026 року справу передано за підсудністю до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

Ухвалою від 22 квітня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та вирішив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 18 червня 2026 року.

Судове засідання, призначене судом на 18 червня 2026 року, відкладалося на 25 серпня 2026 року

Ухвалою від 25 серпня 2026 року (протокольно) суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином, не з`явився у судове засідання, не надав відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (назва змінена з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІЛЬВЕР ІНВЕСТМЕНТ» відповідно до рішення єдиного учасника товариства 31 серпня 2022 року) - є фінансовою установою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.60).

29 липня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІОЛАН» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №4207364 (далі кредитний договір) (а.с.14-20), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець (первісний кредитор) зобов`язується передати позичальнику (відповідачу) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту 15 000,00 грн (пункт 1.2 кредитного договору). Кредит надається на строк 30 днів (пункт 1.3. кредитного договору).

Термін повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за його користування 28 серпня 2021 року (пункт 1.4 кредитного договору).

Загальні витрати за кредитом, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми тіла кредиту) складають 6 000,00 грн, орієнтовна вартість кредиту 21 000,00 грн (пункт 1.5 кредитного договору).

Комісія за надання кредиту 1 500,00 грн (пункт 1.5.1 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом: 4 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожний день строку кредитування (пункт 1.5.2 кредитного договору. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом (пункт 1.6 кредитного договору).

Кредитні кошти надаються шляхом переказу на картковий рахунок позичальника (пункт 2.1 кредитного договору).

З огляду на умови пункту 2.3.1.2 кредитного договору він може бути продовжений якщо позичальник продовжує користуватися кредитними коштами, але не може перевищувати 60 днів.

Така ж інформація міститься в Паспорті споживчого кредиту (а.с.19).

Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору він укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (первісного позичальника) та доступний через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з графіком платежів за кредитним договором, яка є додатком до кредитного договору, дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 28 серпня 2021 року, сума повернення (з урахуванням відсотків за користування кредитом) 21 000,00 грн (а.с.18, зворотна сторона).

Згідно з довідкою про ідентифікацію первісного кредитора кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який був направлений на його номер телефону (а.с.25, зворотна сторона).

Відповідно до квитанції (ID операції 1719500901) первісний кредитор 29 липня 2011 року перерахував на картку відповідача суму кредиту 15 000,00 грн (а.с.26).

29 листопада 2021 року між первісним кредитором та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29-11-102 (далі договір факторингу) (а.с.30-38), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 29 листопада 2021 року (а.с.39), а також Реєстром боржників (а.с.40-41).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу від 29 листопада 2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає: 62 042,50 грн, з яких: тіло кредиту 14 250,00 грн, заборгованість за процентами 46 292,50 грн, заборгованість за комісією 1 500,00 грн (а.с.40, зворотна сторона, а.с.42).

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі договір факторингу) (а.с.48-54), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників (а.с.56), а також витягом з Реєстру боржників (а.с.57-59).

За вказаним договором факторингу позивачу передано право вимоги за заборгованістю відповідача станом на дату укладення договору факторингу.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 03 листопада 2021 року складає 62 042,50 грн, з яких: тіло кредиту 14 250,00 грн, заборгованість за процентами 46 292,50 грн, заборгованість за комісією 1 500,00 грн (а.с.26-27).

Згідно з рахунком заборгованості позивача станом на 05 січня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає: 62 042,50 грн, з яких: тіло кредиту 14 250,00 грн, заборгованість за процентами 46 292,50 грн, заборгованість за комісією 1 500,00 грн (а.с.29).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договорів факторингу.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України), Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію» станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (часина третя статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері врегульовано Законом України «Про споживче кредитування» (далі - Закон про споживче кредитування).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону про споживче кредитування загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит (частина перша статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону про споживче кредитування).

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісним кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, який укладено в електронному вигляді, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором не висловив.

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та був зобов`язаний їх повертати на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, немає.

В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.

Позивач є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво, а тому суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за вказаним вище кредитним договором відповідно до вимог статей 514 та 516 ЦК України була правомірно передана за договором факторингу позивачу. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав у строк взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач має підстави вимагати від відповідача їх виконання відповідно до умов договору факторингу, позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо стягнення комісії за користування кредитом.

З аналізу вимог пункту 4 частини першої та частини другої статті 8 Закону про споживче кредитування суд вбачає, що цей Закон передбачає право фінансової установи встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

При цьому, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Вказаний висновок Верховного Суду кореспондується зі спірними правовідносинами, оскільки відповідач також надає фінансові послуги та на нього розповсюджуються норми Закону про споживче кредитування.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення комісії за кредитним договором не узгоджується із нормами Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки умова кредитного договору щодо стягнення комісії є нікчемною, у частині вимог позивача про стягнення з відповідача, серед іншого, комісії у сумі 1 500,00 грн слід відмовити.

Щодо суми відсотків за користування кредитними коштами, які відповідач має сплатити згідно з кредитним договором, суд зазначає таке.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, строк кредитування - 30 днів, сума, яку позичальник має сплатити за кредитним договором після закінчення його дії 28 серпня 2021 року 21 000,00 грн. При цьому, як було зазначено вище, кредитний договір може бути продовжений, якщо позичальник продовжує користуватися кредитними коштами, але не може перевищувати 60 днів. Тобто кінцева дата кредитування з урахування пролонгації 27 жовтня 2021 року (а не 03 листопада 2021 року як зазначено у розрахунку заборгованості первісного кредитора). Таким чином, сума відсотків, яку слід сплатити відповідачу за кредитним договором, повинна бути зменшена на 7 днів кредитування порівняно із розрахованою сумою позивача (7*712,50 грн = 4 987,50 грн).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у такій сумі: 14 250,00 грн тіло кредиту та 41 305,00 грн відсотки за кредитом, загальна сума 55 555,00 грн. Отже позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору суд зазначає таке

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0602430237 від 23 січня 2026 року (а.с.1).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє частково, судовий збір стягується із відповідача пропорційно сумі задоволених вимог 2 383,91 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи суд зазначає таке.

Позивач, серед іншого, заявив вимогу щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат було надано до матеріалів справи Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с.65-68) (далі Договір) та Заявку на надання юридичної допомоги №1920 від 01 грудня 2025 року (а.с.71).

Зі змісту витягу з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 року (далі Акт) (а.с.72) вбачається, що послуги адвоката складають 13 000,00 грн.

Проаналізувавши Договір та Акт, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід зменшити з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається із змісту Договору та Акту, послуги адвоката у вказаній справі становлять 13 000,00 грн.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що робота, зазначена у Акті, має не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи (стягнення заборгованості здійснюється за одним кредитним договором) та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) (зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів є стандартизованим, представник не брав участі у судових засіданнях), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн. не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини третьої статті 141 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором про споживчий кредит №4207364 від 29 липня 2021 року у сумі 55 555 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926):

судовий збір у сумі 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят три) гривні 91 копійка;

витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва